Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Двадцятирічна донеччанка з позивним «Ліліт» ще з дитинства мріяла про військову службу. Коли у 2014 році війна змусила її родину покинути рідний Донецьк і переїхати на Волинь, у дівчини зародилося бажання боротися за свою землю.
Історію захисниці оприлюднили у відео на каналі МВС України.
«Кому ж як не донецьким воювати за Донбас!» — із гордістю говорить вона.
До лав Національної гвардії України «Ліліт» приєдналася у 2024 році, підписавши контракт після проходження курсу молодого бійця. Тепер вона — пілот ударних дронів у складі 4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж».
До цього, ще 17-річною школяркою, вона разом із батьком займалася волонтерською діяльністю: евакуювала людей із зони бойових дій та розвозила гуманітарну допомогу. Військові, яких вона зустріла під час поїздок, зрештою стали її бойовими побратимами.
«Я хотіла в штурмовики, але зрозуміла, що не обов’язково бути чоловіком, щоб захищати свій дім», — каже «Ліліт».
За її словами, кожен вихід на бойову позицію для неї — це особиста перемога. Вона згадує успішні удари по техніці й живій силі противника, хоча скромно додає, що основна заслуга в таких операціях належить першому пілоту.
Робота FPV-оператора, за словами військової, вимагає великої концентрації та впевненості в собі. «FPV-дрони — це зовсім інший рівень. Тут немає стабілізації, усе залежить від точності рухів і контролю».
Попри юний вік, «Ліліт» уже пройшла серйозний військовий шлях. Вона вдячна своїм командирам і побратимам, які навчили її всього — від збирання дронів до бойової тактики.
Та найбільша її мрія — повернутися в рідний дім. «Я хочу побачити своїх молодших братів і сестер. А ще — після перемоги побудувати дитячий будинок».
А поки війна триває, «Ліліт» разом зі своєю командою продовжує робити все можливе, щоб наблизити день, коли на Донбасі більше не буде окупантів.
Як повідомляла АрміяInform, бойова медикиня Анна з позивним «Мишка». Дівчина, якій щойно виповнилося 19 років, свідомо обрала шлях захисниці України та приєдналася до лав ЗСУ.
