Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Військовослужбовець 11 бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України на псевдо Мелман, родом з Дніпропетровщини, у грудні 2021 року розпочав строкову службу в лавах 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ, а за два місяці росія розпочала повномасштабне вторгнення.
Історію бійця оприлюднили на сторінці Національної гвардії України.
Разом із побратимами Данило виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту, зокрема, на Донеччині — надавав допомогу, рятував життя гвардійців. Частіше йому це вдається, але трапляються ситуації, в якій медики безсилі… Найскладніше, як каже Данило, це коли на твоїй зміні з’являються поранені та загиблі.
«Найважчий період за весь мій час перебування на бойових був тоді, коли ми переїхали з Серебрянського лісу в селище Неліпівка, де я протягом тижня перебував із побратимами з „Азову“. Я заступив на кейсевак приблизно о 22:00, а десь за півтори години вже виїхав за першим пораненим.
Ми забрали його та передали медикиням з „Азову“, після чого повернулися та лягли відпочивати. Але за дві години мене розбудили та сказали, що треба їхати ще за двома пораненими. На щастя, і цього разу все закінчилося добре. Найжахливіше ж відбулося на другий день мого чергування, коли нам повідомили про загибель головного сержанта взводу на псевдо Петрович.
Коли я затягував Петровича в машину — не міг повірити, що його більше немає серед живих. Осягнув це лише тоді, коли ми привезли його та передали дівчатам-медикиням в евакуаційний автомобіль. На жаль, кожного дня я тільки й чув позивні побратимів, що той 200, той 300. Дуже важко…», — згадує Мелман.
Ця історія — лише один епізод з важкої та небезпечної роботи бойового медика на передовій. Щодня Данило та його побратими ризикують своїм життям, щоб врятувати інших. Їхня мужність та відданість своїй справі заслуговують на повагу та вдячність.
Як повідомляла АрміяInform, війна стала частиною життя для багатьох, але для одного чоловіка вона стала багаторічним випробуванням, що тягнеться через різні конфлікти та континенти. Його позивний — «Душман». Це не просто ім’я на фронті, а результат багатьох років боротьби, що розпочалась ще в Ічкерії, потім продовжилась у Афганістані, а зараз він боронить Україну від загарбників.
