У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
Про переваги німецьких танків «Леопард», чим ці панцерники кращі за танки Т-64, Т-72 радянського виробництва, за британські Challenger і навіть американські Abrams, що таке динамічне випередження, чи реально збити вертоліт з озброєння танка та як танкісти стримують окупантів на Донеччині читайте в матеріалі АрміяInform.
Німецькі «Леопарди» заховані в одній з численних лісопосадок Донецької області. Локації ретельно замасковані між деревами, машини в капонірах. Поруч бачимо екіпаж танка: командир, механік-водій, навідник і заряджаючий. Хлопці тільки вночі виконували бойові завдання. Зараз на відновленні.
Знайомимось: командир танкового взводу 155 окремої механізованої бригади ЗСУ «Анна Київська» Дмитро на позивний «Грін». Зі Львова. В армії з серпня минулого року. Навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Автомобільний транспорт».
«Свого часу закінчив військову кафедру „Львівського політеху“ і став офіцером запасу. Коли я призвався, якраз тривало формування 155 бригади „Анна Київська“. Тому мене відразу призначили на посаду командира танкового взводу», — розповідає Дмитро.
На одному з полігонів України розпочалась підготовка за фахом, далі підрозділи бригади відправили на півторамісячне навчання за кордон. Там сформували екіпажі, освоювали «Леопарди» і тренувались.
Чим відрізняються від інших танків
Якщо німецькі танки «Леопард» порівнювати з радянськими Т-64, Т-72 та британським Challenger і американським Abrams, то за розміром вони середні. Оскільки Challenger і Abrams — це великі і масивні, які набагато ширші, вищі та, відповідно, важчі. Т-64, Т-72 — виготовлені з нижчою посадкою, але «Леопарди» трохи більші за ці танки.
Але загалом ці бойові машини вирізняються своєю високою мобільністю, швидкістю, маневреністю та, головне, влучністю знищення цілей. Особливо ці переваги відчуваються над радянськими танками. Це як порівняти німецький «Мерседес» із радянським «Жигулі».
Танк має доволі потужний дизельний двигун, тому обслуговувати та ремонтувати його простіше, на відміну, скажімо, від «Абрамса».
«Леопард» може розганятися до 80 кілометрів на годину, але лише по дорозі. Хлопці витискали з нього і більше. На бездоріжжі швидкість, звісно, буде меншою. Повний розворот на місці може здійснити за 10 секунд.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
Заднім ходом під час відкату може рухатися до 30 км/год. Це дуже важливо під час роботи прямим наведенням по ворогу, коли треба швидко завдати удару і відкотитися. Для прикладу, у того ж Т-72 швидкість заднього ходу не перевищує 5 км/год.
Машина проста в обслуговування, дуже тихо працює двигун. Це допомагає під час бойових виїздів. За метрів сто ніхто і не зрозуміє, що це танк їде. Гул двигуна, наприклад, Т-64 ні з чим не сплутаєш. Взимку можна включати пічку, а влітку кондиціонер, словом, в танку все зроблено для екіпажу, з комфортом.
Ще однією перевагою цього танка є його точність влучання по цілях, на відміну від радянських машин.
Чому «Леопард» має високий відсоток ураження цілей
Панцерники мають потужне озброєння — це 120-мм гармата виробництва Rheinmetall, як у танка «Aбрамс». Її боєзапас становить 27 снарядів. Ефективна дальність стрільби — до 4 кілометрів.
Танки оснащені електронною системою управління вогнем. Це дає можливість екіпажу коригувати постріли, виставляти балістичні поправки, поправки на снаряд, вибирати потрібний снаряд, відстань до цілі, погодні умови і тому подібне.
Через це «Леопарди» мають такий високий відсоток ураження рухомих цілей. Щоб прицілитися, потрібно просто поставити маркер на ціль. Система також має тепловий датчик, який допомагає виявляти приховані цілі. Встановлено тепловізор для стрільби в нічний період.
Загалом, «Леопарди», наприклад, з відстані 2 км, легко можуть завдавати прицільних ударів по піхоті, спорудах, укріпленнях, укриттях та бойовій техніці противника. Стрільба ведеться як прямою наводкою, так із закритих вогневих позицій.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
З озброєння танка можна збити навіть вертоліт. Якщо гвинтокрил летить на якійсь там певній швидкості та умовно кажучи, зависає, система управління вогнем обирає ціль та фокусується. Комп’ютер розраховує можливу відстань, яку має пролетіти снаряд, щоб влучити в ту точку, в яку орієнтовно через певний проміжок часу дістанеться вертоліт. У радянських танках такої можливості немає.
Під Покровськом ще не доводилось збивати рашистські вертольоти, оскільки ворог не використовує їх. Але ми завжди напоготові.
Про динамічне випередження
Танкісти називають цю технічну спроможність «Леопарда» динамічним випередженням. Ця система дозволяє ідеально точно стріляти по танках або будь-якій іншій бронетехніці, яка рухається, неважливо на якій швидкості. Все залежить від навідника, якщо він все правильно робить, то з першого пострілу відразу попадання по ворожій техніці.
Якось нам командування скинуло координати російських цілей. Йшла колона ворожої техніки, швидкість приблизно 40-50 км/год. Екіпаж з «відстійника» виїхав у район виконання бойових завдань. Так от, першим же пострілом ми зупинили БМП. Взяли ціль «на мушку», постріл, техніка горить.
Що цікаво, гармата може прицільно бити по окремих частинах цілі. Наприклад, щоб зупинити рух ворожої машини, може вдарити по ходовій частині, а щоб «рознести» башту — цілиться в неї, удар і все. Точність гармати просто вражає.
Крім тепловізора, навідник користується лазерним далекоміром, щоб вираховувати дальність до ворожих цілей. Робиться все це автоматично і куди швидше, ніж знову ж таки, у радянських танках. З його допомогою можна за 3-4 км точно прицілитися і потрапити в ціль.
Дуже крута штука — це технічна можливість командиру танка перемикатися з власного прицілу на приціл навідника, тобто користуватися його вогнем. У бою бувають різні ситуації. Якщо я побачив якусь більш пріоритетну ціль або ціль, яка загрожує життю екіпажу, то можу спокійно забрати керування та зробити самостійно постріл. Так само, я можу спокійно віддати керування навіднику.
Режим заряджання в цьому танку ручний. Тобто як це відбувається: навідник виміряв ціль, заряджаючий зарядив снаряд і нажав кнопку — який саме снаряд буде використовуватися. Далі вже робота бортового комп’ютера танка, розраховуються «технічні моменти» пострілу і «вуа ля» — робите постріл і попадаєте.
Снаряди відокремлені від екіпажу броньованою перегородкою та знаходяться позаду танка, а в радянських навпаки розташовані у спеціальних укладках у корпусі та башті танка. Це збільшує шанси вижити екіпажу «Леопарда» в разі попадання снаряда в башту, на відміну від Т-72.
Броня та захист від дронів
Танки мають добру броню, яка забезпечує високий рівень захисту для екіпажу. Наприклад, лист броні башти завтовшки 650 мм. Крім того, встановлено динамічний захист, який прикриває лобову частину машини та башту, а також більшу частину борта корпусу. Додатково прикритий стик башти та корпусу. Витримує удари від кумулятивних снарядів, гранатометів та скидів дронів.
Танк оснащено антидроновим захистом та засобом РЕБ. У бойовій ситуації «мангал», який встановлений над машиною, врятував екіпаж від FPV-дронів. Кумулятив розірвався під час зіткнення з наварною конструкцією, але танк продовжив рух. Загалом живучість екіпажу в танку становить десь 99,9%. Без перебільшень, таке враження, що сидиш у «бронекапсулі».
Чи витримує удари протитанкових керованих ракет? Не знаю і сподіваюсь, що і не дізнаюсь!
«У хлам рознесли посадку з рашистами»
Тут, на Покровському напрямку, працюємо по ворогу здебільшого «прямою наводкою». Буквально днями отримали від командування координати місцезнаходження окупантів. Це була лісопосадка, завширшки понад 500 метрів, яку треба було терміново зачистити.
У рашистів там були укриття, готувались до штурму позицій нашої піхоти. Ми швидко виїхали, до цілі було понад 1 км, налаштувалися і відкрили вогонь. Працювали дуже інтенсивно, грубо кажучи, рознесли практично в хлам цю лісопосадку разом з росіянами. Живого місця там не залишилось. Знищили майже 70 відсотків периметра зі ста. Могли і більше, але треба було швидко робити відкат, оскільки в район долітали ворожі FPV-дрони.
Дуже близько до лінії зіткнення не наближаємось, але це й не потрібно. Бойові спроможності танка дозволяють ефективно знищувати ворога на відстані до 2 км. Регулярно знищуємо малі штурмові групи, якісь укриття противника. Робимо все, щоб ворог не наступав, перемелюємо його в місцях скупчення. Це наша щоденна бойова робота, по техніці б’ємо значно рідше».
Обстановка під Покровськом
Декілька слів про бойову обстановку на важливій для українських Збройних Сил ділянці фронту.
Як повідомив АрміяInform начальник відділення комунікацій 155 окремої механізованої бригади ЗСУ «Анна Київська» Юрій, на Покровський напрямок припадає чи не половина всіх боєзіткнень на фронті.
«росіяни зараз не йдуть до міста в лоб, а атакують по флангах. Намагаються перерізати основні автомобільні магістралі, які ведуть до Покровська з Костянтинівки та Павлограда.
Останнім часом особливо важкі бої йдуть у напрямку адмінкордонів з Дніпропетровською областю. Кацапи наступають піхотними групами за підтримки дронів, тактичної авіації, танків та вогню артилерії.
Підрозділи 155 бригади „Анна Київська“ ведуть важкі бої з противником у своїй смузі відповідальності, „розмотують“ ворога, завдаючи йому шалених втрат у живій силі та техніці. Бойова робота не зупиняється ні вдень ні вночі», — розповів офіцер.
