Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Збройна агресія росії проти України спонукала міжнародну спільноту об’єднатися для надання нашій державі всебічної підтримки у протистоянні загарбнику. За час повномасштабного вторгнення партнери розробили різноманітні механізми надання збройної, фінансової та дипломатичної допомоги.
Про це інформує Міністерство оборони України.
Зазначено, що одним з таких інструментів стала так звана данська модель. Цей механізм дозволяє спрямовувати кошти держав-партнерів у виробництво української зброї для забезпечення пріоритетних потреб української армії.
У Міністерстві оборони розповіли про особливості цього формату співпраці, його учасників та інші схожі механізми підтримки української армії.
Що таке «данська модель»?
У 2024 році Україна та Данія запровадили новий механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками.
За цією схемою українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять детальну оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів.
Ще у 2023 році український ОПК значно наростив свої виробничі потужності. Проте країна зіткнулася з двома суттєвими викликами: обмеженими державними видатками на контрактування озброєння та поступовим зменшенням обсягів міжнародної військової допомоги.
До того часу країни-партнери вже передали значну частину наявних запасів, але їхні виробничі потужності не встигли адаптуватися до нових потреб. У цьому контексті «данська модель» запропонувала ефективне рішення: спрямування фінансових ресурсів союзників безпосередньо в український ОПК, що швидко довело свою результативність.
Як заявили в МОУ, унікальність цього підходу полягає в тому, що він не лише забезпечує оперативне постачання необхідного озброєння українським військовим, але й створює потужний стимул для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Це своєю чергою суттєво посилює економічну стійкість України в умовах воєнного стану та формує міцну базу для подальшого розвитку оборонної промисловості.
Чому «данська модель» має таку назву?
Назва цього механізму безпосередньо пов’язана з визначальною роллю Данії в його розробці та впровадженні. Саме ця країна стала першопрохідцем у запровадженні системи прямого фінансування українських оборонних підприємств, встановивши принципово новий формат співпраці між партнерами та Україною у сфері оборони.
Рішення про започаткування такого механізму було ухвалено після того, як данські запаси зброї, доступні для передачі українським військовим, були вичерпані.
Які проєкти реалізовано за «данською моделлю»?
На першому етапі Данія виділила транш у розмірі 50 млн євро, який було спрямовано на виробництво 18 самохідних артилерійських установок «Богдана». Результат не забарився: вже за два місяці після укладання імплементаційної угоди техніка надійшла до бойових підрозділів Сил оборони.
Згодом фінансування було розширене на налагодження виробництва інших стратегічно-важливих видів озброєння: безпілотників великої дальності, протитанкових і протикорабельних ракетних систем.
Загалом, завдяки злагодженій роботі всіх учасників ініціативи, Збройні Сили України вже отримали озброєння на загальну суму майже 597 млн євро. З них 175 млн євро надійшли безпосередньо від Данії.
Які країни підтримали «данську модель»?
У МОУ розповіли, що успішна реалізація «данської моделі» сприяла розширенню фінансування українського ОПК іншими країнами. У 2024 році до механізму долучилися Швеція та Ісландія. Сторони надали фінансову підтримку ініціативі у розмірі 20 млн євро та 2.7 млн євро відповідно — безпосередньо через Данію.
Додатковим результатом стало рішення профінансувати виробництво української зброї за рахунок відсотків із заморожених російських активів. У 2024 році на ці потреби було спрямовано 390 млн євро. Це стало можливим завдяки активній дипломатичній підтримці та сприянню уряду Данії, що ще раз підкреслює стратегічну важливість цього партнерства.
Що заплановано реалізувати за «данською моделлю»?
На 2025 рік ЄС виділив 1 млрд євро з доходів від заморожених російських активів, а Канада — близько 67 млн євро. Також Данія зарезервувала 130 млн євро для подальших інвестицій в українську оборонну промисловість.
Крім того, очікується, що Норвегія надасть близько 43 млн євро на реалізацію проєктів у межах ініціативи, а Швеція оголосила про виділення $178 млн.
У межах «данської моделі» планується сфокусуватися на розширенні номенклатури виробленого озброєння. Особлива увага приділятиметься виготовленню високотехнологічних далекобійних БПЛА, сучасних ракетних систем та артилерійських установок.
У МОУ зазначили, що «данська модель» принесе вигоду не тільки окремим виробникам, а ринку в цілому. Адже фінансування одного підприємства дозволяє Міністерству оборони України спрямувати вивільнені кошти на закупівлі іншої зброї.
Водночас оборонне відомство працює над масштабуванням «данської моделі» на виробництво продукції тилового призначення. Реалізація цієї ініціативи може значно прискорити забезпечення Сил оборони необхідним майном.
Які ще існують моделі фінансування оборонної промисловості України?
Поряд із «данською моделлю» активно функціонують й інші механізми підтримки ЗСУ. Традиційно країни-партнери забезпечують постачання озброєння безпосередньо зі своїх арсеналів, а також беруть участь у спільних програмах обслуговування військової техніки й проводять комплексні навчання для українських військовослужбовців.
Як зауважили в МОУ, не менш важливою формою співробітництва є створення спільних оборонних підприємств на території України, кількість яких налічує близько 40. Серед партнерів — світові лідери на кшталт німецького Rheinmetall AG, франко-німецького KNDS та американського Boeing.
Такі підприємства не лише забезпечують виробництво та обслуговування передової техніки й боєприпасів безпосередньо в Україні, але й сприяють залученню значних інвестицій в економіку держави.
