Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
Пізно ввечері неподалік бліндажа лунає гучний вибух. Щойно перед цим один із бійців покинув укриття, тому всі миттєво схоплюються на ноги з єдиною думкою: «Що з побратимом?». «Арчер! Арчер! Цілий?», — гукає хтось, першим визираючи назовні.
Побачити щось у щільній темряві майже неможливо — сутеніє на Донеччині рано. Власне, тому боєць і вийшов назовні саме зараз, адже робити це засвітла надто небезпечно. «Я тут, я „трьохсотий“!» — чуємо за кільканадцять метрів від виходу з укриття. «Арчера» поранено і він потребує допомоги.
На щастя, вся це лише імітація можливої під час справжніх бойових дій ситуації — завершальна перевірка під час навчань з тактичної медицини у 2 Інтернаціональному легіоні оборони України. Фінальне заняття відвідала та з бійцями й інструкторами поспілкувалась АрміяInform.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Інтенсивний дводенний тренінг з тактичної медицини для бійців Сил оборони — ініціатива й один із головних напрямків діяльності Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання „Патріот“». Заняття проводять висококваліфіковані фахівці, метою яких є надати первинні чи суттєво вдосконалити вже наявні уміння та навички бійців з такмеду.
«Наша керівниця і засновниця фонду Ганна Майборода займається цією спільнотою ще з 2014 року, з часів АТО. Головний напрям ГО „Патріот“ — саме медичний, тренінги як для військових, так і для цивільних. Зараз ми виїжджаємо на різні напрямки і працюємо з усіма, хто йде назустріч, бо запит і потреба в проведенні таких тренінгів надзвичайно високі», — розповідає представник організації Нільс.
Він колишній боєць 4 бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України, був бойовим медиком у батальйоні «Сила Свободи», тож не лише ідеально знає теорію, але й має чималий практичний бойовий досвід. Нільс наголошує, що такі тренінги з бійцями, яких виводять на відпочинок під час ротацій, надзвичайно важливі, бо дозволяють постійно актуалізувати їхні знання з тактичної медицини.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Важливі особливості тренінгів — робота виключно з малими групами з 4‒6 людей, добре забезпечення витратними матеріалами та навчальними муляжами, а також максимальне наближення до реальних бойових умов. Під час підсумкового заняття бійці мають надати пораненому побратиму допомогу під час імітації інтенсивного обстрілу позиції, у темряві та за умови густого задимлення.
«Чому важливо впроваджувати саме такий підхід? Тому що готувати військовослужбовців тільки у тепличних умовах абсолютно некоректно з тієї причини, що на війні ідеальних умов, на жаль, не буде. Бійців потрібно морально і фізично підготувати до тих моментів, які будуть виникати під час їхньої реальної роботи», — пояснює колишній військовослужбовець Сил оборони України, інструктор з тактичної медицини Андріан.
Саме тому другий день тренінгу бійці проводять «у полі», надаючи допомогу пораненим у повному бойовому спорядженні та зі зброєю в руках. Навчання є настільки наближеними до реальності, що вони мають за потреби не знімати, а зрізати з пораненого форму — одяг для навчання, як і всі інші витратні матеріали, надає ГО «Патріот».
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
«Ми використовуємо повністю укомплектовані згідно з всіма вимогами та стандартів індивідуальні аптечки бійців та різні манекени — для тампонади з імітацією кровотечі, для голкової декомпресії. На фінальному занятті одягаємо пораненого у вживаний одяг, який можна різати, а також додаємо імітацію вибухів та задимлення за допомогою страйкбольних та димових гранат», — розповідає Нільс.
Роботою бійців під час тренінгів інструктори дуже задоволені. Це не дивно, адже навіть сторонньому спостерігачеві відразу помітно, як учні не просто відбувають номер, а проявляють ініціативу та просять інструкторів додатково пояснити якийсь аспект чи відпрацювати навчальну вправу.
«Хлопці дуже добре включаються в роботу. Дуже подобається, що у них завжди виникають питання, вони розповідають про якісь ситуації з власного досвіду, просять прокоментувати незрозумілі моменти. Часто спочатку вони вважають, що все вже знають і нічого нового ми їх не навчимо. Але потім під час занять бачимо, як у них загораються очі, як вони хочуть працювати», — каже Андріан.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Фінальне заняття обов’язково відбувається пізно ввечері, бо, як свідчить досвід, удень фронт завмирає, й усі події відбуваються поночі. Тому дуже важливо, щоб бійці вміли надати першу допомогу у темряві. Також надвечір після інтенсивних тренувань вони вже втомились, а саме втомленими їм доведеться рятувати пораненого побратима.
«Сьогодні ми весь день працювали в полі в повній амуніції, відпрацьовували повний алгоритм MARCH та окремі елементи надання допомоги. А зараз (під час фінального заняття. — Ред.) зібрали всі наші знання докупи і повністю відпрацювали порятунок пораненого, надання йому першої допомоги та підготовку його до евакуації», — каже один з бійців 2 Інтернаціонального легіону, який щойно пройшов тренінг.
Передовий «стабік» з котом на Донеччині: чому «пакунок пораненого» найпотрібніший поблизу «нуля»
Він задоволений навчанням, однак сподівається, що у нього не буде потреби скористатися набутими знаннями в реальному житті: «Слава Богу, все це зараз наліпки, бутафорія, муляжі. В реальності це було б жахливо. Однак краще знати й уміти — і нехай це ніколи не знадобиться, ніж не знати, що робити, коли в цьому виникне потреба».
