Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
У Києві Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував видання «Історичний портрет Слобідської України: Курщина». Каталог виставки «...за межею свого рідного краю».
Зокрема, виставка відкрилася 6 вересня та була присвячена початку операції Сил оборони України в Курській області рф.
Як зазначив Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, «більшість матеріалів, представлених на виставці, вперше введено до наукового обігу. Вони були невідомі не лише широкому загалу, а й вузькому колу фахівців. Каталог містить 72 документи та є самодостатнім і важливим, тому що ці матеріали назавжди залишаться в українській історіографії, у формуванні наших знань про цей регіон».
Генерал-майор СБУ, кандидатка психологічних наук Юлія Лапутіна підкреслила:
«Сьогодні визначна подія, тому що в умовах асиметричної війни, де сторони є різними за ресурсом, за фізичною силою, за мілітарною силою, дуже важливими є стратегічні комунікації як інструмент протидії асиметричним загрозам. Росія багато століть маніпулювала історією, приховувала правдиві факти, і люди поколіннями не знали своєї ідентичності. А сьогодні ми говоримо про те, що Україна, як нація вільних людей, має донести світові історичну правду. Ми не маніпулюємо — ми доводимо реальні факти».
За словами докторки історичних наук, директорки Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Лариси Левченко, усі 72 документи з каталогу перекладені англійською мовою. Це забезпечує їх доступність не лише для українців, а й для іноземної аудиторії, щоб світ дізнався про ситуацію, в якій опинилися етнічні українці на цих землях.
Каталог, як і виставка, складається з трьох розділів. Перший розділ охоплює XVII—XІX століття та знайомить із історією української колонізації Курської, Бєлгородської та Воронезької областей із другої половини XVII століття.
Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Хромов наголосив:
«Розповідь про цю експозицію виставки слід почати з процесу заселення українців на цих територіях і формування цілісного, однорідного в етнографічному, культурному, економічному та військовому плані регіону, який історично належав Україні. До нього, крім сучасних Сумської та Харківської областей, входили також значні частини Воронежчини, Курщини та фактично вся Бєлгородщина. Саме на цій території розташовувалися п’ять козацьких полків — Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський і Острогозький, засновані переселенцями з Дніпровської України».
Документи свідчать, що в середині XVII століття ця місцевість заселялася вихідцями з Гетьманщини — козаками-черкесами. Вони приходили на землі, які до того були незаселеними, що підтверджують і російські імперські документи. Зокрема, підпрапорний Бобовніков у своїй чолобитній повідомляв, що «вихідці з Гетьманщини оселяються на диких степах і створюють там міста, причому живуть окремо від росіян».
На виставці представлені переписні книги, які свідчать, що ці міста були заселені переважно українцями. Фактично, Курщина та північно-східна Слобожанщина були українськими землями.
Проте, у другій половині XVII століття, після адміністративних реформ, попри вимоги місцевого населення приєднати їх до Слобідсько-Української губернії, ці міста були включені до Курського намісництва під керівництвом Петра Рум’янцева-Задунайського. Таким чином, українські території опинилися в складі Російської імперії.
Попри це, українці понад два з половиною століття зберігали свою національну та культурну окремішність і не асимілювалися з росіянами.
Під час Визвольних змагань були спроби приєднати ці території до УНР, проте вони не увінчалися успіхом.
Відтак, початок операції ЗСУ в Курській області можна вважати відновленням історичної справедливості. Символічним став випадок у місті Суджа, де російський прапор був збитий влучним пострілом. Його продемонстрували під час пресконференції.
Цей крок є ще одним підтвердженням того, що Курщина — це українська земля, і історія українців не може бути стерта маніпуляціями Кремля.
Як повідомляла АрміяInform, із серпня 2024 року окремі підрозділи 92 штурмової бригади імені отамана Івана Сірка виконують бойові завдання на Курському напрямку. І хоч наступ українських сил оборони був неочікуваним для ворога, опір він чинить потужний.
