Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
«Кожен кущ міг відповісти автоматичною чергою» — в умовах постійної загрози від ворожих дронів та артилерійських обстрілів бійці Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ виконували надскладне завдання на території рф, на Курському напрямку.
Про те, як бійці утримували стратегічно важливу позицію, розповіли в Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.
Ворожі розвідувальні дрони та FPV-дрони контролювали майже кожен крок, артилерія не стихала, а всюди були міни та нерозірвані снаряди. Вибухи лунали майже щосекунди. Група військовослужбовців зі Зведеної стрілецької бригади отримала завдання: зайняти та утримувати визначений сектор до прибуття підкріплення.
Старшим групи був 28-річний молодший сержант Руслан, найстарший за віком серед побратимів. Ніч перед виходом на позицію була вкрай напруженою. Ворог зустрів вогнем авіації, КАБ зруйнував сусідню будівлю. Хтось перевіряв зброю, хтось жартував про «нарешті за кордоном», щоб приховати тривогу.
«Якщо все буде добре, вже за 7–10 днів повернемось назад», — намагався заспокоїти побратимів Руслан. Але «якщо» тут було ключовим словом.
Вихід на позицію був надзвичайно небезпечним. Кілька кілометрів воїни йшли пішки в повній амуніції, з боєкомплектом та провізією. Навіть не йшли, а бігли та повзли, просуваючись повз руїни, згорілу техніку та тіла — вже звичну картину для наших військових, але цього разу на території росії. «Кожна дія має свої наслідки… Як то кажуть, в цю гру можна грати вдвох», — коментували бійці побачене.
Попереду на них чекали щоденні ворожі штурми. «Саме зараз вирішується доля країни», — розуміли всі. Перший стрілецький бій тривав понад дві години. Росіяни тиснули зброєю та психологічно, кричачи: «Уходи! Берем в круг!». Руслан підтримував своїх: «Сектори, тримаємо! Валимо їх!».
Другий бій почався за кілька годин, і так тривало протягом десяти днів: нескінченні КАБи, артилерія, дрони, скиди, ДРГ, штурмові групи. «Кожен кущ міг відповісти автоматичною чергою». Ворог намагався штурмувати позицію по кілька разів на день.
З неймовірними зусиллями воїни Зведеної стрілецької бригади втримали сектор, доки не виникли проблеми з боєкомплектом. Вихід з позиції став окремою складною операцією, адже евакуаційні групи завжди були ціллю для ворога. На жаль, під час відходу від скиду з БПЛА загинув один з бійців бригади — Сергій, який до цього служив у пошуково-рятувальній службі.
«Чи важко координувати дії людей, які до цього не мали досвіду наземних бойових дій?» — запитали Руслана. «Ні, адже це дійсно вмотивовані молоді хлопці. Вони були достойними фахівцями у Повітряних Силах і стали крутими піхотинцями! Ми не раз переживали разом справжнє пекло, коли ворог кожної хвилини намагався нас знищити, а ми натомість намагались не дати йому цього зробити всіма відомими нам способами», — відповів він. Руслан та його побратими воюють пліч-о-пліч на східному напрямку вже понад дев’ять місяців, бачили важкі втрати, кілометри випаленої землі та підступність ворога. «Тут, в піхоті, ми робимо максимум!» — підкреслив він.
Руслан, який почав службу в Повітряних Силах у 2016 році та брав участь в АТО/ООС, розумів, на що йде. Після звільнення у 2020 році він ненадовго повернувся до цивільного життя. Зараз він, хоч і молодший сержант, командує взводом та готовий до нових викликів. Єдине, про що він шкодує, — це те, що його дворічна донька бачить тата лише по відеозв’язку. Але він впевнений, що колись вона зрозуміє, заради чого він воює — заради її майбутнього.
Як повідомляла АрміяInform, офіцер Повітряних Сил «Мажор» розповів, як воїни ПС захищають країну від окупантів, які завдання виконують на передовій у складі сухопутної компоненти військ і як беруть ворога в полон.
