Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Франція вивчає можливість розробки нової балістичної ракети наземного базування з радіусом дії понад 1000 кілометрів.
За даними репортерів французького журналу Challenges, реалізація даного оборонного проєкту стане першою подібною ініціативою, починаючи з 1997 року, передає АрміяInform.
Ця потенційна розробка відображає зростаючу глобальну залежність від балістичних ракет, які довели свою ефективність у різних конфліктах. Запропонована ракета має на меті заповнити прогалину в можливостях Франції, оскільки її поточні системи балістичних ракет базуються виключно на підводних човнах і призначені для ядерного стримування.
Своєю чергою і експерти нідерландського порталу з дослідження оборонних перспектив Army Recognition нагадали, що наразі у Французької Республіки на озброєнні відсутні балістичні ракети наземного базування. Її єдина «балістика» — ракета M51, яка запускається з підводного човна, служить засобом ядерного стримування.
Дискусії між Збройними силами Франції та Генеральним директоратом озброєнь (DGA) були зосереджені на створенні ракетної системи наземного базування, яка керуватиметься з мобільних платформ, таких як вантажівки. Ранні концепції дизайну свідчать про те, що ця ракета може мати маневреність на кінцевій фазі, подібну до інших передових систем, що ускладнює її перехоплення для засобів захисту противника.
Історично Франція розробила кілька балістичних ракет наземного базування після Другої світової війни. Між 1946 і 1947 роками німецькі інженери у Франції працювали над Super V2, проєктом балістичної ракети середньої дальності із запланованими варіантами, здатними досягати дальності до 3,6 тис кілометрів, і боєголовками вагою до 1 тис кілограмів. Однак у 1948 році цю оборонну програму було припинено.
Виріб S2, який експлуатувалася з 1971 року, був двоступеневою твердопаливною балістичною ракетою середньої дальності, оснащеною термоядерною боєголовкою потужністю 1,2 мегатонни. У 1980 році на зміну їй прийшла ракета S3, яка мала подібні характеристики та залишалася на озброєнні до 1996 року.
У 1974 році Франція представила ракету «Плутон» — тактичну балістичну ракету малої дальності з радіусом дії до 120 кілометрів, розроблену для ядерних або звичайних боєголовок. У 1991 році на заміну «Плутону» прийшла ракета «Хадес», дальність якої становила приблизно 480 кілометрів. Ракета Hadès, визначена як передстратегічний засіб ядерного стримування, була виведена з експлуатації до 1997 року.
Ця нова програма відрізняється від французької ініціативи Long-Range Land Strike (FLP-T), яка зосереджена на розробці заміни реактивної артилерії з дальністю до 150 кілометрів. Навпаки, запропонована балістична ракета буде перевищувати 1 тис кілометрів, пропонуючи додаткові стратегічні варіанти для глибоких ударів у конфліктах.
Проте фінансування залишається серйозною проблемою, оскільки військовий бюджет Франції вже виділено на такі пріоритетні проєкти, як модернізація ракет M51 і розробка ракети повітряного базування ASN4G. Ця потенційна програма також може узгоджуватися з Європейським підходом до завдавання ударів на великі відстані (ELSA), спільною ініціативою за участю Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії та Швеції.
У разі розробки ця ракета доповнить нинішні можливості Франції, як-от реактивні літаки Rafale і крилаті ракети, підвищивши її здатність завдавати стратегічних ударів.
Балістичні ракети призначені для доставки боєголовок на великі відстані за допомогою дугової траєкторії. Вони живляться під час початкової фази польоту, після чого рухаються балістичною траєкторією під впливом сили тяжіння та опору повітря. Така конструкція дозволяє їм вражати цілі на різних відстанях від коротких до міжконтинентальних.
Їхня висока швидкість і висота роблять перехоплення складним. Деякі балістичні ракети оснащені декількома незалежними головними блоками (MIRVs), що дозволяє одній ракеті розгортати кілька боєголовок до різних цілей.
Ці особливості підкреслюють стратегічну важливість балістичних ракет, про що свідчить їхня ефективність під час останніх конфліктів і їхній потенціал для усунення прогалин у можливостях, подібних до тих, які виявлені в поточному арсеналі Франції.
1 жовтня 2024 року Іран запустив 180 балістичних ракет по Ізраїлю, кілька з них пробили багаторівневу систему протиракетної оборони Ізраїлю та завдали ударів по ключових військових базах.
У відповідь Ізраїль завдав авіаударів з використанням балістичних ракет Blue Sparrow, які перевозили винищувачі F-15. Аналітики вважають ці обміни частиною першої «балістичної битви» після подібних подій у квітні 2024 року.
Китай вклав значні кошти в програми створення балістичних ракет з такими системами, як DF-21D і DF-26, здатними націлюватися на установки в західній частині Тихого океану. Крім того, дальність польоту надзвукової ракети DF-100 була збільшена до 4 тис кілометрів.
Південнокорейська ракета Hyunmoo-V, про яку докладно розповідала АрміяInform, здатна нести восьмитонну боєголовку на відстань понад 3 тис кілометрів, націлена на підземні та стратегічні об’єкти в Північній Кореї. Північна Корея також випробувала міжконтинентальну балістичну ракету, потенційно твердопаливну, здатну досягти Сполучених Штатів.
Ці розробки підкреслюють зростаючу важливість наземних ударних можливостей далекої дії в сучасних оборонних стратегіях.
Чим балістична ракета відрізняється від крилатої. Відео: Military TV
