Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
російська пропаганда давно перетворилася на театр абсурду, де сценарії настільки далекі від реальності, що здаються пародією на самих себе. Черговим актом цього фарсу стало обурення ольги скабєєвої через вигадану історію про те, що українці на Курщині нібито... крадуть корейців. І ні, мова не про технології чи автомобілі. За версією російської пропаганди, ЗСУ масово викрадають громадян північної кореї.
Звучить як анекдот? Але для кремлівських медіа це вже давно стиль роботи. Створити фейк, роздути його до масштабу «світової змови» й подати як доказ «агресії України» — стандартна схема. Цього разу вигадка настільки абсурдна, що складно зрозуміти, як у це можуть повірити навіть найпалкіші шанувальники російських ток-шоу.
Вигадка про «викрадених корейців» на Курщині виглядає як спроба пропаганди знову перекласти відповідальність за провали російської армії на Україну. Курщина, яка стала однією з гарячих точок у прикордонних боях, давно демонструє слабкість російської оборони. Проте замість того, щоб визнати свої проблеми, російські медіа малюють «українських диверсантів», які займаються всім, чим завгодно, окрім реальної боротьби.
Очевидно, що у цієї «новини» немає жодних доказів. Жодного відео, жодних свідків, жодної заяви від уряду північної кореї. Але це ніколи не було проблемою для російської пропаганди. Для неї важливе не підтвердження, а емоція. Істерика, страх, ненависть — ось валюта, якою торгує скабєєва.
По-перше, це спроба відвернути увагу росіян від внутрішніх проблем. Коли в тилу нестабільність і зростає невдоволення війною, зручно показати «ворога», який нібито загрожує всім. По-друге, це спосіб дискредитувати ЗСУ, які насправді демонструють ефективність навіть на російських територіях.
По-третє, така маячня потрібна для залякування власного населення. Якщо повірити, що «українці викрадають корейців», то наступною може бути будь-хто. Це гра на страхах і створення образу «всесильного ворога», якого треба боятися й ненавидіти.
Реальність куди простіша. ЗСУ ведуть бойові дії проти військових об’єктів і логістики ворога.
Крім цього, військові з північної кореї, які доєдналися до російської армії, стали теж ворогом нам. Наші Сили оборони діють виключно по правилах ведення війни та можуть брати в полон військових з армії противника.
Насправді ж, українські FPV-дрони, удари по складах і командних пунктах — ось що турбує російське командування. І саме це змушує російські канали вигадувати будь-які історії, аби не говорити правду про провали на фронті.
Для України інформаційна війна не менш важлива, ніж збройне протистояння. І поки росія вигадує байки, ми говоримо правду. І ця правда сильніша за будь-яку брехню.
Тому нехай скабєєва й надалі вигадує «викрадених корейців», «бойових комарів» і «чорних біологів». Ми ж знаємо своє — боремося за правду, свободу і за тих, хто вірить у нашу перемогу.
@armyinformcomua
Інтенсивність штурмових дій ворога на Краматорському напрямку є порівняно невисокою, росіяни зірвали всі терміни виконання поставлених командуванням завдань.
Мобілізаційні заходи необхідні в умовах широкомасштабного російського вторгнення, щоб забезпечити захист України.
Відтепер статус працівника залишається безперервним — без пауз і технічних затримок.
Відчутно зросла інтенсивність бойових дій на Олександрівському напрямку, ворог почав активніше застосовувати бронетехніку.
СБУ затримала військовослужбовця СБС, який одночасно працював на фсб рф та розвідку прикордонної служби республіки білорусь.
Після позбавлення росіян змоги користуватися терміналами супутникового зв’язку «Старлінк», окупанти намагаються налагодити альтернативні канали передачі даних.
Психолог, військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
Механік, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…