Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Протести в Грузії проти припинення процесу євроінтеграції та солідарність українців з грузинським народом, зокрема засудження МЗС України порушень прав людини проти мирних демонстрантів у Тбілісі, стали неабияким тригером для роспропаганди.
Спершу в проросійських телеграм-каналах почала розповсюджуватися інформація про те, що бійці «Грузинського легіону» через протести, які спалахнули у Тбілісі, «кидають Україну» та повертаються додому, аби долучитися до мітингів. Пресслужба легіону категорично заперечила ці звинувачення, називаючи їх безпідставними.
Також днями у російському інформаційному просторі поширилась новина, що в Україні за оголошенням на платформі Work.ua нібито шукають «міцних хлопців для участі в протестах у Грузії». При цьому активістам обіцяють оплату 2 тисячі грн на день, проживання та харчування, а також вільний перетин кордону. Як «доказ» наводять закордонний паспорт українця, який нібито був знайдений у Тбілісі на проспекті Руставелі.
За зворотнім пошуком зображень фактчекери проєкту «Ґвара» знайшли оголошення про цей загублений паспорт ще від 29 грудня 2020 року. Насправді загубили його в місті Ужгород на автостанції.
Вакансія «Активіста», про яку йдеться, звісно ніколи не розміщувалася на платформі Work.ua. Цей скріншот — фейковий. Керівник відділу модерації Work.ua зазначає, що такі фейки зазвичай створюються за допомогою редагування коду сторінки в браузері. Цей підхід є технічно простим, але вводить в оману користувачів, створюючи ілюзію публікації на сайті.
Також Пропагандисти продовжують тиражувати міфи про «український слід» у Сирії, зокрема заяви про співпрацю ГУР МО України з угрупуваннями на кшталт «Хайят Тахрір аш-Шам», додаючи їх до своїх виступів у міжнародних організаціях.
Роспропаганда створює такі фейки, щоб дискредитувати українців та українську владу в очах міжнародної спільноти. Вони безпідставні та не підтверджуються жодними доказами. Їхня мета — відвернути увагу від дій росії та її воєнних злочинів.
Стратегія дискредитації України також спрямована на легітимізацію російської агресії, зображуючи її як нібито боротьбу зі світовим тероризмом. Але ця стратегія викриває суперечності в російській пропаганді, яка потрапляє у власні пастки та досить часто не здатна пояснити свої численні вигадки.
