У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
На фронті вони виходять на роботу здебільшого після настання темряви, а російські військові з острахом охрестили їх «Бабою Ягою».
Важкі мультироторні безпілотники перетворилися на один із найрезультативніших інструментів ураження ворожої бронетехніки, складів із боєприпасами та шляхів постачання.
Цю «повітряну артилерію» застосовує оператор безпілотного авіаційного комплексу — військова спеціальність ВОС 217.
Робота на межі ризику: особливості служби екіпажу
Оператор важкого ударного дрона — це військовий фахівець, який керує великогабаритним БПЛА, перебуваючи на безпечній дистанції від лінії бойового зіткнення.
Сам процес управління часто нагадує комп’ютерну гру: екіпаж працює зі спеціалізованим програмним забезпеченням, орієнтується за допомогою камер (переважно тепловізійних) і виконує високоточні скиди боєприпасів у режимі реального часу.
Втім, за зовнішньою «ігровою» аналогією стоїть велика відповідальність і постійна загроза. До ключових завдань розрахунку належать:
- приховано вивести важкий безпілотник у район розташування противника;
- виявити замасковану техніку, укриття або логістичні вузли;
- здійснити точне бомбометання та безпечно повернути БПЛА для повторного спорядження.
Такі екіпажі завдають ворогу значних втрат, водночас мінімізуючи ризики для себе і підтримуючи піхотні підрозділи вогнем із повітря.
Технологічні можливості: від Vampire до Nemesis
Україна посідає провідні позиції у світі за розробкою та бойовим застосуванням важких коптерів. У підрозділах Сил оборони активно використовують вітчизняні комплекси Vampire, Kazhan і Nemesis.
Це великі гекса- або октакоптери (із шістьма чи вісьмома гвинтами), здатні транспортувати від 10 до 40 кілограмів корисного навантаження. Така вантажопідйомність дає змогу застосовувати протитанкові міни або спеціально створені осколково-фугасні боєприпаси.
До оснащення екіпажу, окрім самого дрона, зазвичай входять:
- захищена наземна станція управління (планшет або ноутбук із пультами);
- супутникові термінали зв’язку типу Starlink та виносні антени;
- автономні системи живлення — генератори, зарядні станції та акумулятори великої ємності для дронів;
- транспорт (частіше пікап) для швидкого розгортання і зміни позицій.
Для оборони стартових майданчиків розрахунок має штатну стрілецьку зброю, яка критично важлива під час виконання завдань.
Підготовка операторів: нічні польоти та робота з боєприпасами
Керування важким бомбером потребує високої точності: великий дрон має значну парусність і працює з масивним навантаженням. Шлях до цієї спеціальності починається з базової загальновійськової підготовки, де військові опановують основи тактики, медицини та вогневої справи. Далі слідує інтенсивний курс спеціалізації з пілотування.
Під час навчання майбутні оператори вчаться стабільно утримувати великий БПЛА в повітрі, маневрувати з вантажем і виконувати складні балістичні розрахунки для точного скиду. Оскільки більшість бойових вильотів здійснюється вночі, значна увага приділяється роботі з оптичними приладами — тепловізорами та засобами нічного бачення.
Не менш важливим елементом є саперна підготовка: екіпаж постійно взаємодіє з потужними вибуховими засобами, тому проходить детальний інструктаж щодо їх безпечного транспортування, кріплення та застосування.
Спеціальність оператора важкого безпілотника формує унікальні навички управління вантажними дронами, попит на які стрімко зростає у світі. Після завершення військової служби такі фахівці можуть успішно реалізувати себе у високооплачуваних цивільних галузях — насамперед у сільському господарстві та логістиці.
