Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
8 грудня сили сирійської опозиції зайняли столицю країни Дамаск, а лідер проросійського режиму Башар аль-Асад найімовірніше втік до москви.
Так у Сирії завершилося понад півстолітню правління родини Асадів та один із важливих етапів громадянської війни, що триває від 2011 року. Про те, яке значення має повалення режиму Асада для України спілкуємося з експертом Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександром Чупаком:
«Сирійським опозиційним військам вдалося тріумфально реалізувати „Алеппо за три дні“ й „Дамаск за одинадцять днів“. Вони прогнали з країни родину Асадів, що тримала владу у своїх руках аж 53 роки.
Сирія була і залишається театром воєнних дій, де активно залученими є дві ворожі до України держави: росія та Іран. Вони обидві інвестували в Сирію значні ресурси, зробивши її майданчиком для випробування тактик ведення новітньої війни. Однак останнім часом фокус їхньої уваги змістився на інші напрямки: росія зав’язла на фронтах проти України, а Іран веде активну проксі-війну проти Ізраїлю.
Фактично, в Сирії повторився сценарій Афганістану 2021 року, коли абсолютно провалилися надії іноземного контингенту на місцеві збройні сили. У випадку з Сирією урядові війська здали території опозиції навіть швидше, ніж афганці — талібам», — каже Олександр Чупак.
Головний союзник режиму Асада росія, в критичний момент не надала йому необхідної допомоги. Попри те, що путін у 2017 році погрожував, що «якщо терористи підіймуть голову, то ми завдамо їм такі удари, яких вони досі не бачили», а московський патріарх кіріл у 2015 році розповідав, що «російська операція в Сирії відведе рф від будь-якого зла». Тепер, вочевидь, зло до рф наблизилося знову.
«Для росії Сирія є важливим логістичним центром, в сутності єдиним безперешкодним виходом до Середземного моря через порт Тартус. Цей шлях гарантує москві доступ до Балкан і Північної Африки, де московити традиційно мають вагому присутність. Позбавлення росії сирійських портів означатиме послаблення, якщо не втрату нею контакту зі сферами впливу на названих територіях. І поки триває російсько-українська війна кремль не матиме доступу до Середземного моря ні через Босфор, ні через Гібралтар.
Провал у Сирії є свідченням того, що війна проти України виснажує російські ресурси. У попередні роки саме присутність московських приватних військових компаній з підтримкою авіації дозволяли армії Асада контролювати більшість великих міст без видимого ризику їхньої втрати. Нині ж, через потребу перекидання сил в Україну, урядове військо лишилося наодинці проти своїх ворогів. Побутує думка, що для сирійського контингенту фатальною стала ліквідація Євгена Пригожина — в минулому головного організатора російських ПВК.
Звісно, провал у Сирії не означає, що росія одразу ж посиплеться на інших фронтах. Однак він демонструє, що російська військова машина не є всесильною і здатна сипатися під ударами добре озброєних і організованих військ. Логічним продовженням сирійського сценарію має стати вигнання росії з інших місць, де вона має військову присутність: України, Молдови, Грузії, Африки та, зрештою, з окупованих нею територій, що нині входять до складу рф (Татарстану, Башкортостану і багатьох інших)», — зазначає Олександр Чупак.
Зараз події в Сирії динамічно розвиваються — росіяни виводять свої війська, а ізраїльські бронетанкові підрозділи навпаки перетнули лінію розмежування на Голанських висотах і просуваються в бік Дамаску.
Олександр Чупак впевнений, що встановлення в Сирії дружнього до Заходу режиму буде сприяти налагодженню торгівлі енергоносіями між країнами Перської затоки, Туреччиною і Європою. А прокладання тут трубопроводу дозволить багатьом країнам остаточно відмовитися від російської нафти.
