«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
Щороку росіяни витрачають на пропаганду в медіа понад 1 мільярд доларів.
У проєкті держбюджету рф на 2025 рік на фінансування державної пропаганди передбачено понад 137 мільярдів рублів ($1,4 млрд), що на 13% більше, ніж цього року. Для порівняння: у 2023 році ця сума становила 58 мільярдів рублів ($500 мільйонів).
Пропагандисти на різних платформах адаптують свої меседжі під цільову аудиторію. Наприклад, на одних сайтах використовують емоційну та негативну лексику, що грубо порушує журналістські стандарти. Водночас на інших застосовують стриманіші лексеми та конструкції.
Це різноманіття підходів до комунікації дозволяє задовольнити потреби різних категорій читачів: для одних подається відкрита мова ворожнечі, для інших — більш завуальована риторика. Однак на всіх платформах узгоджено просуваються ідентичні меседжі та образи, спрямовані на дискредитацію України та українців.
російські медіа найчастіше «атакують» воїнів Збройних сил України. Їхні меседжі майже завжди супроводжуються агресивними уточненнями про «нацизм» або демонізують бійців, що сприяє формуванню негативного образу.
Окрім дегуманізації образу українських військових, росіяни підживлюють риторику «жертви», постійно генеруючи різні історії з однаковими сценаріями, де начебто українські військові вбивають, знущаються, зачіпають матерів з дітьми тощо. Це закріплює у свідомості внутрішнього споживача стійку асоціацію, що ЗСУ і насильство тотожні речі.
Так, упродовж останніх днів російські ресурси тиражують нові порції фейків про нібито вбивства українськими військовими цивільних жителів Донбасу та вкидання тіл у колодязі, про знищення джерел питної води, руйнування церков тощо.
Жодних доказів цих історій пропагандисти, звісно, не наводять. Усі ці публікації посилаються або на «свідчення» військових рф, або на слова мешканців окупованих територій, які переповідають щось, що начебто чули від інших. Мета подібних фейків — дискредитація Сил оборони України та спроба виправдати власні численні воєнні злочини.
