Про все це та інше кореспондентка АрміяInform запитала в начальника Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Діани Копаниці. За останні три…
Пілот Су-24М, майор, штурман 1-го класу Віктор мав під час служби стільки пригод, що їх вистачило б на цілий байопік.
Про пілота розповів 28 жовтня т.в.о. начальника управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
Віктор — один із тих, хто бомбив ворога на Зміїному. Тоді українські бомбардувальники філігранно поклали п’ятсоткілограмові бомби прямо «в яблучко», не залишивши ворогу шансів.
Один із цих вильотів міг стати останнім для Віктора та його побратима.
«Нам довелося катапультуватися. Летіли групою літаків, гарно відпрацювали фугасними авіаційними бомбами… Розворот, і на оперативний аеродром. Нам кричать із землі: «Ракети, по вас працюють…».
Ми зробили усе, що могли, аби врятувати машину, до останнього, як то кажуть, намагалися втекти від них. Та шанси танули. Ближче до узбережжя — відчули удар, але продовжили тягнути борт до суші. Перетнувши берегову лінію на Одещині, ми повністю втратили керування.
Вихід один — катапульта! Су-24 спроєктований так, що після відстрілу ліхтаря, першим спрацьовує піропатрон катапульти штурмана, за півтори секунди — льотчика. І, повірте, інколи ті півтори секунди вартують життя…
Того разу мій командир вижив, служить, проте повернутися до льотної роботи вже не зміг. Будь-яке катапультування — це травма для організму, у меншій чи більшій мірі, тут вже як пощастить. Я ж, після реабілітації, знову повернувся до бойової роботи», — розповів Віктор.
Його командир, полковник Євген Булацик розповів, що зараз за кордоном тривають зйомки художнього фільму, основним епізодом якого є бойова робота льотчиків зі звільнення острова Зміїний.
А Віктору інколи доводиться літати й на двомісних навчально-бойових Л-39. Це може бути завдання із підтримання льотних навичок, тобто відновлення після перерви, або ж інші спеціальні завдання, де застосування саме цього типу літака буде достатньо.
На одне з таких завдань вилетів Віктор із побратимом. Забігаючи наперед, скажу, що цей випадок є унікальним в історії авіації й, мабуть, не має аналогів у світовій практиці!
Завдання було виконано. Повертаючись на базу, пілоти потрапили в доволі неприємну ситуацію — кабіну літака нальоту протаранив… лелека. Ліхтар кабіни відкинуло, та спрацювала лише перша катапульта. Крісло Віктора залишилось на місці… Він миттєво перебрав керування літака на себе, вийшов з небезпечного піке й продовжив політ без ліхтаря кабіни й, як потім з’ясувалося… без побратима, він не вижив…
Льотна професія — не лише романтична, а й небезпечна, кожна деталь важлива. Головне не втратити концентрацію у критичний момент. У цій непростій ситуації досвідчений льотчик-штурман проявив сталеву витримку і посадив літак на найближчому аеродромі.
Важко не тільки в небі, а й на землі. Світанок у Старокостянтинові на третій рік повномасштабки уже звично проходить під акомпанемент сирени…
Війна зробила місто доволі відомим райцентром. Старкон, як скорочено називають місто, вистояв, витримавши безпрецедентні ракетно-дронові атаки росіян.
Ще б пак, місцева бригада тактичної авіації Повітряних Сил добре попила путінської крові, бо ефективно б’є по тилах агресора на окупованій території, звільнила Зміїний, знищила штаб російського Чорноморського флоту і навіть потопила кілька його кораблів.
Як повідомляла АрміяInform, пілот українського Су-24М розповів, що з колегами записуються в чергу, щоб відпрацювати по ворогу Storm Shadow.
До речі, якщо вам цікаві не тільки історії героїв, але й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
