На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
У складі оголошеного у вересні чергового пакету військової допомоги від США вперше з’явились керовані авіабомби JSOW. Що це за зброя, які її можливості, і як вона може допомогти Силам оборони України?
Про це кореспондент АрміяInform розпитав відомого дослідника озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука.
Як створювалась «спільна зброя далекої дії»
– Андрію Івановичу, які загальні відомості про цю зброю?
– Абревіатура JSOW розшифровується як Joint Standoff Weapon, що можна перекласти як «спільна зброя далекої дії». «Спільність» при цьому означає, що бомба ця призначалась для озброєння літаків як Повітряних сил, так і ВМС й Корпусу морської піхоти США.
Цікаво, що цей боєприпас має в номенклатурі ЗС США «ракетне» позначення – AGM-154, а не «бомбове» (як, наприклад, GBU-39/В, відомі також як SDB, які вже використовуються ПС України) – хоч більшість варіантів JSOW власного двигуна не мають.
– Традиційно ви ділитеся з нашими читачами цікавими історіями про створення зброї, яку західні партнери передають Україні. А що з цього приводу можна розповісти про JSOW?
– Створення JSOW почалось у 1986 році з ініціативи ВМС США, яким потрібна була заміна боєприпасам з лазерним наведенням – керованим авіабомбам родини Paveway та керованим ракетам AGM-65E Maverik. Нова зброя мала застосовуватись за принципом «вистрілив-забув», тобто, не потребувати підсвітки цілі чи зовнішнього управління набоєм під час польоту.
Це визначило склад системи наведення – інерційно-супутникова (INS/GPS). Проєктування КАБ здійснювала фірма Texas Instruments (нині – Raytheon) у 1992 році ПС США, які реалізовували власну програму створення схожого боєприпасу, вирішили не вимахуватись, і приєднатися до флотської програми. У світлі скорочення військових видатків після завершення холодної війни це виглядало цілком раціональним рішенням.
Перші скидання бомб AGM-154А відбулись у 1994 році. В 1997-му бомбу взяли на озброєння авіації ВМС США, а за два роки почався їхній масовий випуск.
Про ТТХ та модифікації боєприпасу
– А які основні тактико-технічні характеристики даного боєприпасу?
-Бомба JSOW виконана у калібрі 1000 фунтів – номінально 454 кг, але її маса трохи більша (483 кг для AGM-154А і 497 кг для AGM-154С). Вона обладнана розкладаним крилом досить великого розмаху та оперенням, а дальність польоту при скиданні з великої висоти може сягати 130 км.
– На скільки відомо, це озброєння має декілька модифікацій і про це ви частково зазначили вище. В чому полягають їхні конструктивні особливості?
– Варіант AGM-154А – касетний, він споряджається 145 суббоєприпасами BLU-97/B комбінованої дії (кумулятивно-осколково-запалювальні). Кожна така бомбочка важить 1,54 кг.
Для потреб ПС США розроблявся варіант AGM-154В, споряджений самонавідними протитанковими боєприпасами, але на озброєння його так і не взяли.
Варіант AGM-154С має моноблочну бойову частину проникаючого типу, призначену для ураження добре захищених цілей.
Випробовувався і варіант JSOW-ER з турбореактивним двигуном і дальністю польоту до 560 км, але серійно він не виготовлявся.
Носіями будуть F-16
– Крім армії Сполучених Штатів оборонно-промисловий комплекс США періодично пропонує свої спеціальні вироби і країнам-партнерам. А яка ситуація з експортом JSOW?
– Крім США, керовані бомби JSOW постачались до понад десятка країн: Греції, Туреччини, Польщі, Сінгапуру, Саудівської Аравії тощо.
– А скільки бомб JSOW потенційно може отримати Україна?
– На жаль, не так багато – якщо брати до уваги тільки арсенали США, а не нове виробництво. ПС США припинили закупівлі цих боєприпасів вже у 2005-му фінансовому році, отримавши 523 бомби. Для ВМС вони закуплялись до 2015 року – загалом 1994 бомби.
Всього це дає 2517 бомб, з яких сотні чотири використані в бойових діях. Тобто максимально в арсеналах ЗС США може бути десь дві тисячі JSOW. Нам, вочевидь, для початка дадуть кількадесят таких бомб, а у перспективі – може й кілька сотень.
– Як зможуть використовуватись JSOW нашими ПС?
– Носіями, вочевидь, будуть F-16 – їх не треба адаптувати. Головними цілями для ураження AGM-154А стануть площинні слабозахищені об’єкти. Американці серед таких, у першу чергу, називають позиції ППО.
Я б додав ще й знищення парків бойової техніки, складів з боєприпасами та паливом тощо.
AGM-154С уражатимуть насамперед командні пункти противника, але також автомобільні/залізничні мости та інші об’єкти інфраструктури.
