Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Сьогодні українці відзначають День захисників і захисниць України та свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Цього дня ми вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох. Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції.
В українській традиції це свято пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці. У звʼязку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря з вересня минулого року, у 2023 році День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня.
Ідея заступництва Божої Матері — захисниці від ворогів — має глибоке коріння з часів Русі і запровадження християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву — Козацька Покрова. Саме на свято Покрови — 1 жовтня козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини.
Тоді ж виник унікальний тип ікони — «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображуються українські православні ієрархи, гетьмани і козаки. Також вшанування козаками Покрови позначилось на величезній кількості храмів, названих на честь Покрови Пресвятої Богородиці і на топоніміці. Сьогодні багато сіл в Україні носять назви Покровка, Покровське, Новопокровка тощо.
Покрова Пресвятої Богородиці: історія свята, народні прикмети
У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил УНР, Української Держави та ЗУНР. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій та військовій термінології, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул, полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу.
Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-«мазепинка», чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.
У Другій світовій війні уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили в допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли всю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч з іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Боролися за відновлення української державності, наслідували козацькі військові традиції.
Символічний день створення УПА — 14 жовтня 1942 року, що тоді припадало на Покрову Пресвятої Богородиці. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920–1930-х роках.
Сьогодні наше військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима 10 років бойового досвіду. Вже під час російсько-української війни Україна реформувала і модернізувала Збройні Сили за найновішими стандартами, а також відновила питомо українські мілітарні традиції, посилила ідеологічну складову патріотичного виховання особового складу.
У боях із підрозділами російської регулярної армії наша армія професіоналізувалася і стала однією із найважливіших інституцій країни. Збройним Силам сьогодні найбільше довіряє українське суспільство.
Сучасні Збройні Сили отримали у спадок від попередніх поколінь головний убір, знаки розрізнення та гасло.
«Мазепинка» — головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа. Саме так їх зображували на тогочасних портретах. «Мазепинки» почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях — Галицькій Армії, Карпатській Січі та УПА. Від 2017 року «мазепинка» є офіційним головним убором Збройних Сил України.
Нарукавний тризуб — знак розрізнення, що носили на рукавах одностроїв вояки Армії УНР і сам Головний отаман Симон Петлюра. «Тризуб матерчатий, фарби по родах зброї, форми по малюнку», — йшлося в наказі 30 липня 1919 року. Простий, без деталізації, тризуб легко було виготовити в умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР. Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на рукавах одностроїв.
«Слава Україні! — Героям слава!» — гасло Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних Силах України. Звертання «Слава Україні! — Героям слава!» затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір ОУН під проводом Степана Бандери, а 4 жовтня 2018 року вже Верховна Рада України затвердила вітання «Слава Україні! — Героям слава!» як офіційне у Збройних Силах та в Національній поліції.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
