Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Про таких, як боєць 81 аеромобільної Слобожанської бригади Сергій, на позивний «Фантом», кажуть, що вони народились у сорочці. Все тому, що воїн вцілів після розриву 82-мм міни за кілька кроків від себе.
Про бійця розповіли 19 вересня Десантно-штурмові війська ЗСУ.
І хоч воїн ще проходить реабілітацію, але вже планує повернутись до строю, бо в Білогорівці, де він отримав важке поранення, продовжують битися з ворогом його побратими.
«Тримати оборону в Білогорівці — надзвичайно важко. Вирити там окоп це задача з зірочкою, бо землі майже немає — суцільна крейда, яку неможливо копати», — каже Сергій.
За словами десантника, у крейді не тільки важко облаштовувати позиції: вона несе ще одну загрозу для воїнів.
Річ у тім, що осколки від мін та снарядів не поглинаються землею, як буває, коли окоп виритий у звичайному ґрунті, а відбиваються від твердої породи й хаотично розлітаються урізнобіч, знаходячи собі жертв серед наших оборонців.
« В мого побратима, що стояв неподалік від мене, саме так і поцілив осколок, коли ми відбивали ворожий штурм», — пригадує Сергій.
Ситуація, за словами відважного десантника, ускладняється й тим, що ворог розглядає Білогорівку, як «ключ» до оборони Сіверська, тому не шкодує задля захоплення цього селища нічого: кулі, артилерійські снаряди, міни й КАБи — все це смертельне залізяччя противник щодня тонами спрямовує на позиції стійких бійців.
Але ніяке залізо не в змозі зламати волю десантників 81 бригади до супротиву. Історія відважного бійця на позивний «Фантом» — яскравий приклад цього.
Свій перший бій і, що йому передувало, він запам’ятає на все життя.
«На позиції ми йшли сім кілометрів, тягнучи на собі 45 кг вантажу. Було важко, але то були ще «квіточки». Коли нас почали штурмувати орки — то вже стало справжнім випробуванням», — каже десантник.
За словами воїна, після мінометного обстрілу, яким ворог «обробив» позиції українських оборонців, почався штурм піхоти противника, яку підтримували танк і БТР. При цьому поява танка — стала для бійців взагалі несподіванкою.
«Він на нейтральній швидкості спустився з терикону, тому його не було чути. Коли ж почав дертися на гору, тоді ми його не могли бачити, але вже почули гуркіт двигунів і зрозуміли, що суне щось серйозне. Побачили танк тільки тоді, коли він виїхав нам, як то кажуть, “під носа”», — пригадує Сергій.
Підрозділ став до бою. Сергій схопив гранатомет РПГ-7 і почав вести вогонь по БТРу, який також під’їхав на відстань пострілу, а танком зайнявся його побратим.
«Коли я підбив БТР вже не пам’ятаю, бо зробив п’ять пострілів з гранатомета. Точно знаю, що поцілив не однією кумулятивною гранатою. Відзначив про себе, що розстрілюю його, наче у тирі», — розповідає Сергій.
Танк теж був підбитий влучним пострілом його побратима. Піхоту частково перебили — вціліли тільки ті, хто встиг вчасно втекти.
Згадуючи той перший, і наступні бої, в яких брав участь відважний десантник, він каже, що зрозумів наскільки важливою є фахова підготовка воїна.
«Мене добре вчили у навчальному центрі: я міг вільно володіти автоматом, кулеметом, гранатометом, тому почувався у боях впевнено, адже мої дії були доведені до автоматизму», — переконує Сергій.
Тих, хто ще вагається відважний воїн трохи розуміє, адже сам не одразу прийшов до війська: кілька місяців налаштовувався, але врешті-решт зробив свій свідомий вибір. Але зараз каже, що потрібно долати свої емоції:
«Не бійтесь. Так, страшно, але потрібно йти воювати, бо не буде майбутнього у нас, якщо всі не очухаються і не підуть захищати своїх рідних, нашу Батьківщину. І поки ще не прийшла ця війна до дому — схаменіться і приходьте у військо $ робота знайдеться усім», — зазначає воїн-десантник.
Як повідомляла АрміяInform, боєць 505 батальйону морської піхоти з позивним «Фартовий» підписав контракт у 22 роки, 23-річчя зустрів у бліндажі під звуки повітряної тривоги в навчальному центрі ЗСУ, а 24 — у Кринках.
