Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Валерію 46 років. Він батько трьох дітей. Після початку широкомасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, аби захищати країну. Добровільно прийшов до ТЦК та СП. Нині служить у 48 окремій артилерійській бригаді командиром розрахунку САУ «Богдана»
Запам’яталося, як ми «розібрали» ворожий штаб операторів БПЛА
— Сам я зі Львівщині. Проходив строкову службу раніше. Тоді мене в артилерійському навчальному центрі готували… А тепер вдруге до ЗСУ потрапив у червні 2023 року, — розповідає Валерій.
І додає, що має третю групу інвалідності: робота на шахті далася взнаки з часом.
— Щоб долучитись до лав ЗСУ, повернувся з Польщі. Я далекобійник, працював на польську компанію, коли велика війна почалася… Одразу почав думати, як мені екстрадицію організувати звідти, бо я там довгий час перебував, — каже артилерист.
Згадує, що після повернення в Україну за місяць вирішив усі свої цивільні справи і пішов до ТЦК та СП.
— Уже коли був у війську, то в навчальному центрі намагався, окрім основного фаху, побільше знань здобути про FPV. Тут, у підрозділі, в мене зараз є свій дрон, «літаю» ним, — зауважує військовий.
Нині його розрахунок виконує завдання на САУ «Богдана»:
— Пригадую нашу першу ціль — ворожий опорник у будинку. Влучили по ньому з першого пострілу. Це було на Запорізькому напрямку. Взагалі, там із цілей найчастіше були: жива сила, якісь опорники та КСП.
Згодом розрахунок Валерія виконував завдання на одному з північно-східних напрямків.
— Там теж запам’яталося, як ми «розібрали» ворожий штаб операторів БПЛА. Після цього працювали по будинку, який недалеко теж там був — у ньому ховався противник і звідти глушив наші дрони. росіяни на балконі цього 4-поверхового будинку стояли… Ну, ми й «положили» весь цей прольот разом з балконом, — ділиться спогадами воїн.
Він зазначає, що коли його розрахунок відпрацьовує по певній цілі, то потім просить хлопців, які коригували, скинути відео влучань:
— Ми дивимося на свої помилки і намагаємося виправлятися… Взагалі, як на мене, дуже важливо робити аналіз проведених дій. Я навіть екшн-камеру на себе завжди надіваю, намагаюся зняти це все, щоб подивитися, що в нас робиться, щоб зробити потім висновки: що треба поправити. Так само і щодо відео, на яких зафіксовані наші влучання: треба подивитись, коли перелітає, наприклад, глянути, який постріл був, чому перелетіло або чому ні.
«Хлопцям, які ще сумніваються, чи йти до армії, хочу сказати, що треба боротися зі своїм страхом»
Валерій каже, що коли питають, які відчуття в нього після влучання, то відповідає, що емоцій немає:
— Я просто виконую свою роботу. Просто робимо чистішою нашу територію.
У його розрахунку 5 військовослужбовців.
— І ще з нами виконує завдання СОБ (старший офіцер батареї. — Ред.), який коригує вогонь. Тож у нас є два Олександри: це СОБ і навідник… До речі, навідник у нас суперовий: має гарний зір хлопак. Тому на нашу точність ніхто не жаліється. Також у нас два Дмитра: водій та номер обслуги. І старший номер обслуги — Андрій. Номери обслуги в нас порохами завідують, бо це теж дуже важливо в нашій справі, — розповідає військовий.
І додає, що частина його розрахунку — це добровольці, решта — по повістці прийшли:
— Мій розрахунок для мене, як родина. За кожного переймаємося. Всі стоїмо один за одного… Хлопцям, які ще сумніваються, чи йти до армії, хочу сказати, що треба боротися зі своїм страхом. Не боятися смерті — це насправді таке глибоке питання. Мені на це теж часу пішло. Я їх розумію чудово. Вони бояться, що тут «совок». Але от я пішов. І виявилося, що нічого страшного в армії немає. Хлопці всі адекватні, все тут порядно. «Совка» не зустрічав. Тому боятись не треба.
