Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Командир мінометного розрахунку в 93-й бригаді «Холодний Яр» з позивним «Маестро» розповів про те, як пішов на війну попри стан здоров’я, як вдалося пережити низку контузій та свою мотивацію захищати Україну.
Він воював з 2014 року у добровольчому з’єднані, як пояснює сам: «З міномета стріляв, але не наводився».
З широкомасштабного вторгнення призвався у Збройні Сили, потрапив у піхоту, а потім опанував міномет. Зараз точними ударами 82-го калібру нищить ворога під Андріївкою.
«У мене отака пачка документів по контузіях була! Психолог подивилася: ми тебе брати не будемо, за тебе відповідати не хочемо. А я сказав – я себе чувствую нормально. І упросив, щоб мене взяли до лав ЗСУ», – каже «Маестро».
Він пояснює свою логіку: «Міг би і не воювати. Але боюся, щоб ворог не продвинувся, не пройшов до мене у двір і не постукав мені у двері. І не сказав “добрий вєчєр, будєш воєвать за росію”».
Про місце, де зараз воює, розповідає так: дістатися сюди можна або вночі, або рано-вранці по-сірому. Машиною проїхати майже неможливо: ворог постійно спостерігає дронами з неба. Тому хлопці ходять кілометри пішки, приховано, по зеленці.
«Для мене сама страшна зброя – це танчик. Якщо він близько стоїть, то ти не чуєш вихода, а тільки приход від нього. Усі контузії, що в мене є, – це все танчик. У мене їх, навєрно, за десять пішло вже», – ділиться боєць.
Командир мінометного розрахунку 93-ї ОМБр також розповів про своїх дітей – старшому сину дев’ять, середньому – вісім, вони закінчили 3-й і 2-й клас. Також має дочку, якій виповнилося дев’ять місяців.
«Маестро» зізнається, що може спілкуватися з дітьми і 10 разів по відео: вони розуміють, де батько зараз і пишаються ним.
«Тяжко, іноді здається, сил нема. Але сів, цигарку покурив і далі в бій. Бо єслі не ми, то нашу піхоту будуть ложить. А хлопців же теж вдома чекають», – резюмує мінометник.
Сили оборони України – це в першу чергу люди. На нашому сайті ви можете почитати історії інших захисників – наприклад про розвідника бригади «Рубіж» на псевдо «Гаррі», або про старшу бойову медикиню, начальника медичного пункту дивізіону Наталію з позивним «Джері».
Такі історії показують, що кожен може знайти собі застосування у Силах оборони. Для цього ви можете скористатися агрегатором вакансій в ЗСУ або підібрати собі посаду на сайті «Будь собою».
