Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Відділення розвідників американського легкого безпілотного літального апарату RQ-20 Puma зараз виконує бойові завдання на одному зі складних напрямків фронту.
Вони – у складі 148 окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ.
Як працює наша повітряна розвідка? Чим складний, а чим цікавий та зручний цей дрон? Про що мріють пілоти цього комплексу? Які ворожі цілі є особливо складними? А що вже вразили?
Із екіпажем працював наш колега Віталій Павленко. Деталі, історії та фото – у його репортажі.
Знайомтеся: Іван. Він – командир відділення безпілотних систем. До армії працював на ЧАЕС переробником радіоактивних відходів, займався їхньою переробкою та захороненням. Має за плечима строкову службу – ще в Криму, у складі ВМСУ.
Після Революції Гідності пішов добровільно в батальйон “Київська Русь”, де проходив службу з 2015-го по 2016 рік.
Пригадує, що широкомасштабне вторгнення зустрів у місті Славутич, тоді якраз мав вихідний.
– На третій день вторгнення потрапив у 95 бригаду, побігав у піхоті, після чого перевівся в артилерійський дивізіон 148 бригади. Там я був пілотом маленької «пташки» «Мавік»: займався коригуванням вогню, пошуком техніки, знищенням ворога. Після переходу дивізіону в бригаду почав навчатись на БПЛА з більшим розміром крил. Так я став пілотом «Пуми» – RQ-20 Puma, – розповідає військовослужбовець.
– Тепер у нас є дві моделі літачків: перша працює півтори години, друга – 4 години. Апарат має гарну камеру, якість скла, наведення, стабілізацію, чіткість зображення, зум. Машина дуже маневрена. Навчання зайняло місяць, – ділиться військовий.
Іван акцентує, що коли швидкість вітру понад 12 метрів за секунду, пориви – польоти не здійснюються.
І він, і побратими постійно обмінюються досвідом з іншими екіпажами.
– Проговорюємо помилки, еволюціонуємо, навчаємось. Пріоритет нашої «пташки» над іншими – це камера, її не кидає, літак летить туди, куди дивиться камера. Достатньо знайти ціль, спіймати її, і далі – як хижий орел нарізає коло, прицільно утримуючи жертву в полі зору, – описує свою роботу Іван.
За рік на Запорізькому напрямку цей екіпаж знайшов та знищив С-300 та ТОС – сімейство російських важких вогнеметних систем залпового вогню калібру 220 мм.
– Знищували також РСЗВ “Град” та інші цілі, які є в глибокому тилу ворога… Ці цілі були на відстані від 45 км і більше. У глибокому тилу бачимо дуже багато і техніки, і особового складу, – наголошує Іван.
Військовий підкреслює, що і він, і побратими можуть напряму зв’язатися з розробниками цієї безпілотної системи – і ті під замовлення створюють для наших військових програми, які вони тестують у бойових умовах.
– У цілому – це дуже гарний апарат: просто, зручно, заміна блоків, зручний конструктор, – резюмує Іван.
Дмитро – пілот легкого безпілотного літального апарату RQ-20 Puma.
Він пригадує, що одразу ж пішов у військкомат 24 лютого 2022 року. Починав із ТрО, зараз – у 148 артбригаді. Тренувався на DJI Mavic та Autel, промисловому дроні DJI Matrice 300 RTK, потім – потрапив на навчання на “Пуму”.
– Спочатку було страшно, американська техніка, велика ціна, дуже хвилювався. Навчали гарно, але мало. В Америці курс навчання тривав три місяці + пів року стажування, а ми все пройшли за місяць! Все стисло, опановували самі по навчальних матеріалах. Але вже близько року літаю на цьому апараті. Одного разу прочитав про БМ-21 “Град”, її ТТХ, було цікаво, а наступного дня побачив, як він їде, та скоригував вогонь, знищивши ворога, – із захватом говорить військовий.
Потім було щедре відпрацювання по ворожій техніці: горіли і “Гіацинт-С”, і Д-30, і “Мста-С”, і склади БК, і особовий склад ворога.
– Але тепер у мене мрія: уразити С-300 чи С-400, ТОС «Солнцепьок», плюс у нас ненависть до РЕБів. РЛС “Зоопарк”, наприклад, це складна ціль. “Пума”, на мою думку, є одним із найкращих розвідників, простота керування створена для солдата, розписано все детально та легко, – зазначає воїн.
Штурман з позивним “Альт” мобілізувався трохи більш ніж рік тому.
У цивільному житті – СЕО-копірайтер. Каже, що пішов у військкомат, потрапив в ДШВ, звідти був переведений у підрозділ БПЛА. Коротко описує свої посадові обов’язки та зону відповідальності: збір/розбір обладнання, налагодження зв’язку, безперебійна робота “старлінків”, контроль роботи дружніх РЕБів та чимало іншого.
– За цей рік в армії я сильно змінився. Змінилися друзі та коло спілкування. Коли вдома сидів, то було мінімум людей в оточенні: працював із сайтами, писав статті, моделював. Зараз став комунікабельним, цілеспрямованим. Цей рік для мене минув зі знаком плюс, я розвивався, багато чого навчився… – каже військовослужбовець.
Насамкінець додає, що, на його думку, мобілізація триває недостатньо потужно: “Нам потрібен буде відпочинок. Ми могли б передати свій досвід новобранцям…”.
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
-
- Фото: Віталій Павленко / АрміяInform
