Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Ще 24 травня 2022 року було оголошено про створення міжнародної консультативної групи, що розроблятиме пропозиції щодо гарантій безпеки для України. Цю групу очолили спільно керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і ексгенеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
1 липня того ж року відбулося перше засідання Групи з питань безпеки для України, а 13 вересня її співкерівники презентували «Київський безпековий договір (The Kyiv Security Compact). Міжнародні гарантії безпеки для України: рекомендації».
У запропонованих рекомендаціях зазначалося, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН, а гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об’єднані в межах спільного документа.
Цим рамковим документом стала «Спільна декларація про підтримку України», підписана лідерами країн Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) і президентами Європейської ради та Європейської комісії на саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Безпекові компоненти, які в ній містяться, було закладено в концепції Kyiv Security Compact.
Декларація є відкритою для підписання будь-якими іншими країнами. Станом на 1 травня до неї приєдналися також Албанія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Фінляндія, Чеська Республіка, Чорногорія та Швеція.
Підписання угод між Україною та іншими країнами відбувається відповідно до Спільної декларації від 12 липня 2023 року.
читайте також:
Політичний експерт Тарас Загородній каже, що істерична реакція росіян на цю декларацію була красномовною. Бо, власне, ці угоди багато в чому дублюють співпрацю в межах НАТО.
Деталі пояснює кандидат технічних наук, військовослужбовець ЗСУ Максим Білявський:
— На першу угоду з британцями довелося чекати майже пів року. Саме стільки пішло на те, щоб домовитися, що Лондон співпрацюватиме з Києвом в обміні розвідданими, військовій підготовці, оборонно-промисловій галузі.
Наступними стали Німеччина та Франція. Як і британська, угоди з ними розраховані на 10 років і передбачають, зокрема, фінансову підтримку України. Зокрема, понад 7 млрд євро від ФРН і 3 мільярди від Франції на 2024 рік.
Інший підписант — Данія. Вона зобов’язалася зосереджувати зусилля на наданні F-16, боєприпасів і тренажерів до них, а також навчанні та обслуговуванні літаків.
Канада надаватиме Україні дипломатичну, фінансову, військову, розвідувальну та кібернетичну допомогу. А також дбатиме про вимушених українських переселенців.
В аналогічному документі з Італією йдеться і про співпрацю в політичній, фінансовій сферах та у сфері реформ. Нідерланди — обіцяють сприяти зміцненню українських Повітряних Сил.
Тобто кожна угода по-своєму унікальна і дає Україні можливості доступу до інформації або технологій. Окрім того, безпекові угоди мають не лише дипломатичну, воєнно-політичну, а й інформаційну силу впливу на ворога.
Наразі Україна підписала дев’ять безпекових угод. Президент Володимир Зеленський переконаний, що у травні-червні буде підписано угоди зі США та країнами Північної Європи — Норвегією та Швецією. Також тривають постійні консультації з іншими країнами-підписантами Спільної декларації про підтримку України.
