У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
Нещодавно ухвалений Закон про мобілізацію викликав жваве обговорення в суспільстві. У той же час він показав, що задля Перемоги країна потребує включення чи не всіх громадян у процес посилення Сил оборони.
Які побоювання є у громадян, що готові призиватись до війська? За якими напрямами має вибудовуватися стратегічна комунікація з військовозобов’язаними?
Про це та інше АрміяInform розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич.
— Поповнення Сил оборони тими, ким визначено законом, — це не з розряду: хочу чи не хочу, це — екзистенційна потреба, це конституційний обов’язок громадян України. При цьому кожен має змогу вибрати спосіб його виконання — через мобілізацію чи рекрутинг.
Але Перемога над рашистами на полі бою значною мірою визначається перемогою в тилу, на інформаційному фронті, у боротьбі за думки, переконання, свідомість людей, нашу єдність.
Тому всі ми, і насамперед експертне середовище, лідери громадської думки, ЗМІ, агенції, що займаються соціологічними дослідженнями, повинні розуміти відповідальність за утримання в інформаційному просторі проукраїнських позицій, гарантовану відсіч ворожим ІПСО, які прагнуть деморалізувати наше суспільство, посіяти розбрат, зневіру та волю до Перемоги.
— На ваш погляд, що частіше за все може відлякувати потенційного військовослужбовця від добровільного походу до ТЦК та СП?
— Для початку слід визнати, що контингент тих, хто поповнюватиме Сили оборони, відрізняється від тих, хто доєднався до спротиву, вступив до війська у 2022 році.
Я говорю це не з докором до потенційних рекрутерів чи мобілізованих, а як доконаний факт, із вдячністю, захопленням та гордістю за тих, хто тоді стояв у черзі до ТЦК та СП. Це справжні Герої, моральні, патріотичні орієнтири, приклад для виховання та наслідування.
Але йде третій рік великої війни, який дається взнаки. І мова не тільки про втому, виснаження, але й про живучість певних стереотипів.
На основі успіхів наших оборонців у частини військовозобов’язаних сформувалося відчуття швидкої Перемоги. Їм здалося, що війна обійде їх стороною, а Перемогу здобудуть і без їхньої участі.
Але жорсткі закони війни диктують іншу реальність. Переконаний, що до вступу закону про мобілізацію у дію, у всіх цих громадян було достатньо часу, щоб скорегувати розуміння поточного моменту, уладнати особисті справи та обрати спосіб, як потрапити до війська.
— Негативний вплив здійснюють перестороги та побоювання щодо умов військової служби. За окремими винятками, вони є результатом відвертої брехні або ж умілого використання, спотворення ворожими ІПСО якоїсь проблеми, масштабування та поширення її соціальними мережами.
Певною мірою це ставало можливим через прогалини в минулих стратегіях комунікації різних рівнів оборонного відомства.
Що стосується суворості окремих норм закону, то спрямовуються вони насамперед на тих, у кого не вистачає сил, сміливості самостійно ухвалити рішення і наважитися добровільно стати захисником України.
Тут має діяти і визначена норма примусу, і невідворотності її застосування. Але й до цієї категорії мають бути розроблені спеціальні заходи підтримки, допомоги щодо введення їх у стрій, формування якостей відповідного ґатунку для виконання бойових завдань.
Загалом, потрібний системний та комплексний підхід до комунікації та взаємодії з військовозобов’язаними кожної хвилі, із суспільством, її спрямування на кожну цільову аудиторію. Але головне — щоб в її основі був Діалог.
Чим важчі рішення в умовах війни, тим кращою має бути комунікація, роз’яснення, переконання, реагування на інформаційні виклики, перестороги, стереотипи, що періодично з’являються в суспільстві. Це справжня битва за довіру людей, їхній свідомий вибір на користь двох опцій — або воювати, або працювати на Перемогу.
Хочу наголосити, що поповнення Сил оборони — це не тільки про цифри, але й про рівень особистих якостей, свідомості тих, хто долучається до війська.
Чим сильніші будуть інформаційні, культурно-просвітницькі заходи з формування цих якостей та свідомості, тим більш морально, психологічно, ідеологічно загартованими будуть військовозобов’язані, тим кращою буде підтримка з боку суспільства рідних та близьких Захисників і Захисниць.
Все це ми обговорювали з новопризначеними очільниками МО, ЗС, і можу підтвердити, що є повне розуміння того, як покращувати комунікаційну стратегію.
Ба більше, багато хто з моїх колег, знайомих відзначають, що сторінки у фейсбуці пана Умєрова та Сирського посіли перші місця у списку їх джерел оперативної інформації про те, що відбувається на лінії фронту, загалом у ЗС.
— На вашу думку, на яких пересторогах військовозобов’язаних слід зосередитись насамперед?
— Якщо коротко, то переважна їх більшість зводяться до такого: тривалість та якість підготовки перед відправкою на фронт; гарантія призначення на посади за обраною спеціалізацією; гарантія соціального пакета на період мобілізації, і особливо на випадок поранень, втрати працездатності.
За цими напрямами має вибудовуватися стратегічна комунікація з військовозобов’язаними за рівнями відповідальності, тобто фахівцями МО, ЗС, державних органів, а також представниками бригад.
Кожен, хто долучається до Сил оборони, члени його родини — повинні мати чітку інформацію про свої права, тобто, що робити, до кого звертатися, якщо когось із них спіткала ситуація, пов’язана з порушеннями щодо підготовки, призначення на посаду за обраною спеціалізацією чи затримками із соціальним захистом.
Окрім цього, кожна посадова особа у війську також повинна бути поінформована про зазначені права і розуміти відповідальність за їх порушення.
Ми покладаємося на допомогу та підтримку з боку тих, хто має більш як дворічний досвід бойових дій, в адаптації до умов військового буття новоприбулих у військові підрозділи.
Їхні враження, якими вони діляться з рідними та близькими, повинні бути не менш переконливими, ніж офіційні джерела інформації на підтримку тих заходів, що вживаються для посилення обороноздатності країни.
Ще раз хочу нагадати слова з виступу бойового генерала Юрія Содоля в залі парламенту напередодні ухвалення законопроєкту про мобілізацію — нам необхідно Перемогти, а потім вже з’ясовувати, хто в чому був правий, а хто помилявся.
Отже, допоки ми єдині — ми непереможні.
@armyinformcomua
За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали двох ракетних та 30 авіаційних ударів, застосували три ракети та скинули 126 керованих авіабомб. Крім цього, залучили для ураження 6482 дрони-камікадзе та здійснили 4042 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 160 – з реактивних систем залпового вогню.
О 23:47 8 січня ворог завдав ракетний удар по об'єктах інфраструктури у Львові, застосувавши балістичну ракету.
Через інтенсивне використання самохідних артилерійських установок Archer відбувся швидкий зніс стволів, які потребували заміни.
8 січня внаслідок ракетного удару по місту було знеструмлено кілька районів, зокрема шахти, де в цей час працювали люди.
За минулу добу втрати російської армії склали 1030 одиниць особового складу та 18 артилерійських систем.
Постраждали 19 людей. 14 із них медики госпіталізували. Іншим надали допомогу на місці. Серед загиблих один медик. Четверо медпрацівників постраждали.
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ (Оператор БПЛА)
від 20000 до 120000 грн
Ужгород
Перший відділ Ужгородського РТЦК та СП
Розвідник розвідувального взводу
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…