ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Е-рапорти, «Армія+» і щоквартальний «Наступ машин». Інтерв’ю АрміяInform з Катериною Черногоренко

Інтерв`ю Новини Публікації
Прочитаєте за: 15 хв. 5 Квітня 2024, 10:06

2 квітня виповнилось рівно пів року, як Катерина Черногоренко прийшла на посаду заступника Міністра оборони України. Її напрям — цифровий розвиток, цифрові трансформації і цифровізація.

І цього ж дня, 2 квітня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про електронний кабінет військовозобов’язаного. Після підписання цього документа у профільного заступника міністра та її команди зростає кількість завдань. А для військовослужбовців вже незабаром з’явиться низка сервісів, які спростять армійські процеси, зроблять їх зручнішими та оперативнішими.

— Наша окрема війна триває за відсутність паперів, — наголошує Катерина Черногоренко і підкреслює, що побороти паперову армію — важко.

І працює разом із командою над створенням окремої зручної та простої екосистеми для військовослужбовців.

— Це про гідність. І про те, що держава може робити людяні сервіси для своїх громадян, — наголошує Черногоренко.

Цифрові успішні зміни на державному рівні для пані Катерини — не новинка.Так, у 2019 році вона долучилася до створення та запуску таких електронних послуг, як єМалятко, електронний лікарняний та COVID-сертифікат в Дії. У липні 2022 року ініціювала запуск та очолила проєкт «Армія дронів».

Тож, яких «квантових стрибків» у контексті цифровізації у війську очікувати? Коли запустять додаток «Армія+»? Електронний рапорт у два кліки — це реальність? А як щодо електронних повісток і смарт-мобілізації? Коли Україна буде технологічно переважати ворога у співвідношенні 10:1?

Про все це та чимало іншого АрміяInform запитала у заступника Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерини Черногоренко.

«У цієї команди Міністерства оборони не буде дилетантських рішень»

— 2 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запуск електронного кабінету військовозобов’язаного. Що далі? Назвіть три подальші кроки, які дозволяє зробити цей документ в контексті цифровізації армії.

— Далі багато роботи. Після запуску кабінету військовозобов’язаного ми зможемо нарешті автоматизувати послугу УБД — тепер це буде подача заявки в декілька кліків

та отримання електронного документа в проєкті «Армія+». Тепер цей процес не буде тривати місяцями, а до кількох днів. Бо це про гідність і це про те, що держава може робити людяні сервіси для своїх громадян.

«Армія+» є нашим флагманським продуктом. Ми кожного дня збираємося з командою і думаємо про те, як швидше це зробити, як створити застосунок для військових, як це стане їхнім ключем до цифрової зброї, до всіх програм, систем тощо.

І підписаний Президентом закон розблоковує роботу над «Армією+», надає можливість вийти в реліз.

Далі — особлива наша мрія: всі військові системи зможуть розгортатись у «хмарі» за кордоном. Це дає можливість захищати разом з партнерами простір, де є ці системи, уникнути кінетичного знищення тощо. Ми можемо робити це на локації наших партнерів, держав НАТО. І це важлива для нас перемога, тому що ми тепер в одній швидкості зі всім цивілізованим світом. Низка країн вже вийшла із законодавством щодо легалізації ворк-клаудів — таких «хмар» для мілітарних систем. Відповідно ми теж не пасемо задніх і робимо це дуже швидко. Я вдячна і народним депутатам, і Президенту, що він підписав цей закон — він є співавтором цифрової революції.

— Деякі нардепи, зокрема, Роман Костенко критикували норму закону про те, що Україна зможе розміщувати свої ІТ-системи в хмарах країн НАТО, і казали, що «не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном, тим більше — системи бойового управління під час війни». Чи врегульовано це якось у законі?

— Дилетантських рішень точно не буде. Ми постійно консультуємося з Генеральним штабом, зі Службою безпеки України. Над цим працюють експертні команди, країни-партнери. Тому я точно можу гарантувати, що в цієї команди Міністерства оборони не буде дилетантських рішень. Ми зробимо все, щоб захистити наші системи. Ми будуємо центр обробки даних з грифом «Т». Ми зробимо все, щоб це було абсолютно погоджено, компромісно та була консенсусна позиція щодо розміщення тих чи інших систем.

Тому щодо сумнівів або побоювань народного депутата Романа Костенка — я його повністю розумію, розділяю його переживання і можу гарантувати, як, найперше, відповідальна громадянка, що зроблю все, щоб це було абсолютно без шкоди для держави і без шкоди для наших військових.

— Закон України про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг» було ухвалено ще 2017 року. Станом на 24 лютого 2022 року він не був заповнений інформацією, і тільки восени 2023 року фактично запрацював. Станом на зараз який відсоток даних верифіковано та актуалізовано в системі?

— Ми постійно проводимо роботу над оновленням даних, працюємо з працівниками ТЦК та СП. Вони поступово, з огляду на те, що мають значну навантаженість, працюють над цим. Ми просимо їх вносити в систему дані з паперових карток тощо. Ми вже зібрали дані з шести великих реєстрів, щоб наповнити «Оберіг» поточними даними громадян.

І сподіваємося, що наш е-кабінет військовозобов’язаного дасть можливість ще швидше актуалізувати цей реєстр. До речі, інсайдерська інформація: на першому етапі релізу електронного кабінету військовозобов’язаного буде можливість побачити дані по собі з «Оберегу». Тобто, людина зможе сформувати свій електронний документ, бачити, які дані про неї розміщені в реєстрі, і далі, відповідно до того, чи валідна інформація, чи достовірна, скоригувати її та актуалізувати за допомогою спеціальної заявки. Я вважаю, що це дуже правильна сервісна послуга для військовозобов’язаних, для їхньої обізнаності.

Наприклад, у нас був кейс, коли людина не знала, що перебуває в розшуку. А в розшук її, як з’ясувалося, занесли випадково, через людський чинник…

«Бороти українську паперову армію складно. Тому що це історія про процес, звички, традиційні підходи»

— Який з основних викликів щодо цифровізації в армії ви бачите зараз, у квітні 2024-го, та за пів року на посаді?

— Ми дуже хочемо перемогти українську паперову армію. Наша окрема війна триває за відсутність паперів. Ми вже зробили в цьому напрямку декілька важливих кроків.

Зокрема, це наказ Міністерства оборони України № 440, яким дозволили обліковувати майно в електронному вигляді. Нещодавно мені надіслали посилання на допис у ФБ одного військового, який досить тепло і схвально відгукувався про ці зміни. Там було тисячі поширень. Ми бачимо частково цей зріз — і це дуже важливо для нас, що наш клієнт — військовослужбовець — розуміє, що певні зміни мають місце. Мені б хотілося швидше змінюватись, давати швидший темп. Думаю, що з підписанням закону 10062 темп змін зросте.

Мене надихає ідея електронних рапортів — і я працюю, щоб це втілити в реальність. Електронний рапорт — це коли військовослужбовець пише рапорт не рукою, а потім його рвуть в нього перед очима. Електронний рапорт — це коли військовий у два кліки надсилає документ своєму командиру та отримує у відповідь галочку: чи прийняв до опрацювання командир цей рапорт чи ні.

Армія+ має стати центральним продуктом цифровізації. Сюди ж має підтягуватися медична картка, зарплата — все, що є екосистемою для військовослужбовця. В Армія+ також хочемо додати опцію евакуюватися — просто даєш сигнал — і тебе забирають на найближчий стабілізаційний пункт, наприклад, і надають необхідну медичну допомогу.

Бороти українську паперову армію — складно. Тому що це історія про процес, звички, традиційні підходи. Армія — це достатньо великий організм, тому зміни складно впроваджувати. Але ми до цього йдемо. Українці — дуже smart, дуже винахідливі, і швидко підхоплять класні продукти. Наприклад, я дуже добре пам’ятаю, як мало хто вірив у електронний паспорт в Дії — але зараз це частина нашого життя. Тому і «Армія+» стане частиною життя кожного військовослужбовця.

«Безпека даних — це наш топ-пріоритет»

— Як «Армія+» оберігатиме персональні дані військових?

— Ми залучаємо найкращих експертів вже зараз, на етапі конструювання і розробки застосунку. Сам мобільний додаток є своєрідним запобіжником від витоків, тому що має специфічну архітектуру, яка дозволяє захистити агрегацію даних щодо людини.

Зараз ми окремо будемо робити комплексну систему захисту інформації по всіх канонах, підсилимо її додатковими заходами і зможемо захистити на належному рівні цей додаток. Безпека даних — це наш топ-пріоритет. І ми готові пожертвувати частково строками релізу на користь безпеки. Сенситивність цих даних є для нас першочергово важливим.

— «Армію+» створюють, з ваших слів, чотири окремі команди, які працюють за різними напрямами. Загалом — понад 100 людей. Де Міноборони набрало ІТ-розробників, фахівців для всіх цих продуктів?

— У нашій цифровій команді кожен третій — це учасних бойових дій. Ми постійно проводимо фактично рекрутинг: збираємо у свою команду айтівців, бізнес-аналітиків, розробників. Переводимо до себе із Збройних Сил України, з інших підрозділів Сил безпеки та оборони.

Тому ми тут чітко розуміємо, що потрібно військовим. Ми робимо системи руками військових для військових. Також у нас в рамках Генерального штабу є велика потужна команда, яка сформувалася із айтівців, які якраз були переведені з лав ЗСУ до Генерального штабу. І це один з основних флагманів нашої команди — близько ста людей, які працюють над спільними проєктами. Це фактично найпотужніша наша команда розробників, також ми будемо залучати додатково всіх партнерів. Наприклад, є цивільні ІТ-компанії, які готові робити продукти pro bono, і це нас дуже радує. Навіть коли ми кажемо, що готові говорити про прозорі контракти — вони заперечують, і кажуть, що мало хто на період війни може відмовити Міністерству оборони в допомозі та беруться за розробки.

— Чи достатньо зараз фінансування, щоб завершити створення додатка? Оскільки раніше йшлося про те, що буде потреба залучати додаткові ресурси…

— Ми пішли по принципу допомоги від донорів і отримали кошти на те, щоб зробити додаткову розробку мобільного застосунку в процесі отримання цих коштів.

Ми отримали декілька запитів від донорів, чи нам треба буде допомогти. Тому що це, очевидно, буде успішна історія, і навіть не з точки зору релізу, а з точки зору корисності для військовослужбовців, їхньої потреби. Глибина розповсюдження додатку буде дуже висока. Наш амбітний план — залучити один мільйон користувачів.

— Яке державне підприємство на постійній основі підтримуватиме функціонал застосунку?

— Ми хочемо залишити в екосистемі державне підприємство «Цифрова армія». Воно зараз знаходиться на стадії формування. Це буде таке ДП як, наприклад, ДП «Прозоро» чи ДП «Дія». Це будуть якісні, сучасні команди, які утримуватимуть продукти і розвиватимуть їх. Так, у нас з’явиться ще одне потужне підприємство в країні.

— Додаток «Армія+» буде для всіх Сил оборони чи лише для ЗСУ?

— Плануємо для всіх складових Сил безпеки і оборони. Але це буде згодом, це буде така собі ітераційна історія. Спочатку — ЗСУ, тому що вони — наш найбільший клієнт.

«Е-рапорти створять більш довірливі відносини між військовослужбовцями і їхніми командирами»

— Коли чекати запуску застосунку? Анонсувалося, що влітку. А конкретніше, який місяць?

— Ми хочемо зробити це максимально швидко. Місяць не скажу, але робимо все, щоб це було якомога раніше. Щоб це була середина літа — а ми вже вийшли в реліз і могли дати можливість користуватись.

Бо, наприклад, електронні рапорти — це для нас дуже-дуже критично. Адже більшість процесів в армії проходять через паперові рапорти. І це абсолютно недружня процедура: рапорт пишеться від руки, ти не можеш відстежити, коли його розглянуть, коли підпишуть тощо. Тому ми вважаємо, що електронні рапорти створять більш довірливі відносини між військовослужбовцями і їхніми командирами, а відмови або схвалення рапорту будуть більш предметними, ґрунтовними і доцільними.

Тому рапорти — це наш ключовий продукт. Думаємо також над тим, як, перебуваючи в окопі, військовий зможе замовити собі боєприпаси, наприклад. Це — про розуміння того, що держава піклується про тебе.

— Наказ про електронний облік майна — один з перших важливих кроків щодо цифровізації. Це були зміни до наказу МОУ № 440. І тепер журнали можна вести в електронній формі. Чи не було опору і скарг від польових командирів? Мовляв, краще і надійніше працювати в папері?..

— Ми почали збирати представників військових частин і проводити їм навчання. Розказувати, як це буде працювати; які є форми; що є оцифроване; які таблички з’явилися. Це були регулярні зустрічі, на яких було понад 500 людей. Це дуже велика кількість, тому що це специфічні професії. Мене дуже тішило, коли військові фахівці приходили, слухали, запитували, критикували, хвалили. Я, загалом, до критики нормально відношуся — була проєктним менеджером COVID-сертифіката, тому загартування отримала хороше (сміється). Ми чергували в аеропортах, були на пунктах вакцинації, вивчали 24/7 всі запити. Я — більш сервісно орієнтована людина, і мені здається, що філософія Дії «Зручно. Непомітно. Людяно» — це найпрекрасніше, що могло статися з державою. І те, що ми робимо для військових, — це продовження цієї філософії.

— Коли очікувати змін до наказу № 280 — щодо переходу до електронного обліку особового складу, коли замість 12 паперових журналів буде один?

— Він зараз ще на двох погодженнях в Центральних органах виконавчої влади. Я думаю, що ми дотиснемо цю історію, і протягом кількох тижнів буде результат. Цей наказ — дуже важливий, він скасовує 12 паперових журналів. І це наш біль, який ми хочемо виправити.

— Система ситуаційної обізнаності «Дельта». Розкажіть про інтеграцію нового функціоналу в систему та які маєте плани щодо розвитку цього продукту?

— Ми називаємо «Дельту» «гуглом для військових» — тому що ти працюєш прямо на карті, бачиш позиції ворога, маєш можливість швидше виконувати військові завдання тощо.

Тому ми вважаємо, що наша пріоритетна задача — це максимально насичувати через інтеграцію цю систему. Ми включаємо туди повітряну ситуаційну обізнаність і морську, наземну і всі розвіддані, які можемо роздобути з будь-яких доступних нам джерел. Що стосується розвитку продукту, то ми намагаємося і будемо робити стовідсоткове впровадження, розгортати систему у всіх Збройних Силах України, і пізніше розповімо про це більш детально.

— Ви анонсували, що очікується інтеграція в систему «Дельта» різних типів дронів та інструментів для планування роботи операторів. Це, зокрема, дозволить військовим бачити, де свої дрони, зменшить втрати від дружнього вогню і підвищить ефективність застосування безпілотників. Коли очікувати цих змін?

— Модуль вже готовий, повністю розроблений, презентований Збройним Силам України.

Думаю, що протягом декількох місяців ми зможемо запровадити цей модуль. І це теж буде квантовий стрибок для нас.

— Станом на квітень 2024 року скільки військових частин вже підключено до системи управління оборонними ресурсами SAP? Які плани загалом на рік 2024 щодо розвитку цього продукту? Які відгуки ви отримували від роботи з нею?

— Близько 200 частин вже підключено. І ми будемо зараз прискорювати запровадження SAP. Через певний час ми зможемо запустити абсолютно всі частини, які ми ставимо собі за задачу. Але мінімум, який ми собі ставили, — зробили. Це теж складна задача, бо SAP — це не тільки про цифровізацію, але й про зміну процесів складських, облікових, логістичних. І треба та важливо підтягнути реальність під систему. Фідбек отримували абсолютно різний, оскільки працюємо із достатньо складним продуктом для розгортання, тут дуже багато залежить від людини: одні кажуть, що швидко опанували, інші — що було дещо складнувато.

«Цивільні люди збагачують армію. І це збагачення треба «ловити»

— Як процес отримання УБД буде автоматизовано? Коли перший військовий зможе отримати таке УБД?

— При позитивному сценарії це осінь. Нам потрібно зробити бекендову частину, яка буде фіксувати по суті бойове розпорядження для військовослужбовця. Тут потрібно буде достатньо попрацювати.

— Цифровізація вручення повісток військовозобовʼязаним. Чи очікувати в Україні смарт-мобілізації? На вашу думку, електронна повістка — це добре?

— Захищати батьківщину — це конституційний обов’язок кожного громадянина і громадянки. Тут важливий рекрутинговий підхід. Бо коли людина буде розуміти весь свій маршрут у війську і зможе його контролювати шляхом власного вибору, то питання щодо електронних повісток, самого факту їхнього існування відпаде само по собі. Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це — цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці.

Так, ЗСУ наразі — це найбільший працедавець у країні. І він може боротися за найкращих людей із цивільного життя. І тоді ми станемо ще швидшими і ще технологічнішими.

До речі, армія зараз неабияк наситилися цивільною експертизою, цивільними звичками, культурою цивільною. В армії служать люди з великих компаній. Так, у мене в команді працює військовослужбовець, який повернувся з Каліфорнії, де будував стартапи. Він просто сів у літак, повернувся в Україну і мобілізувався в 47-му бригаду. І все. Тут більше нічого не можна сказати. Це приклад, як цивільні люди збагачують армію. І це збагачення треба «ловити».

— Тобто смарт-мобілізація — це одна зі складових якісного рекрутингу і насичення війська якісними людьми?

— Так. Смарт-мобілізація — це можливість у два кліки подати заявку на мобілізацію: «Я хочу стати оператором дронів», «Я хочу стати артилеристом» тощо.

Катерина Черногоренко. Фото: Руслан Тарасов / АрміяInform

«Наступ машин» буде раз у квартал

— Кілька тижнів тому МОУ стало ініціатором першого хакатону «Наступ машин», щоб досягти, як заявлялося, технологічної переваги над ворогом. 12 переможців отримали по 10 000 доларів на свої розробки. Про розробки в якій сфері йдеться? Коли ці розробки ми зможемо побачити на полі бою, результати їхньої роботи?

— Ми отримали чотири тисячі заявок. Відібрали 458 учасників. Зараз залишилося близько 100. Це мало. Але ми працюємо над тим, щоб розширити цю можливість. Я особисто вважаю, що Україна стане технологічною державою тоді, коли на один стартап полюватимуть 5 венчурних фондів та грантових організацій. Оце моя філософія. І я вважаю, що ми маємо зробити стільки венчурних фондів, стільки акселераторів, стільки грантових організацій, які тільки зможемо. Тому що цього ніколи не буває мало. У нас дуже багато технологічних задач, які ми маємо вирішити.

Наші перші 12 переможців — це софтові рішення для безпілотних систем. Це все програмне забезпечення, яке ми поставили для наших інженерів. Дещо ми вже тестуємо в бою. Не можемо сказати що. Але випробування пройшли успішно. Це наша невелика перемога. І перемога, звісно, розробників.

— Коли чекати нового хакатону?

— У час війни складно робити такі офлайнові події, чимало роботи перейшло у цифровий вимір. Але я думаю, що в травні ми зробимо наступну ітерацію хакатону. І так будемо десь раз у квартал проводити такі великі івенти.

— Скільки таких хакатонів ще треба, щоб почати переважати ворога у співвідношенні 10:1, як заявлялося?

— Тут не в кількості справа, а в точці докладання зусиль. От, наприклад, наводжу приклад. Після першого хакатону низка учасників сказали, що не знають, що насправді треба військовослужбовцям. Тобто, вони — комерційний цивільний сектор IT, але вони не знають, що треба військовослужбовцям. І просили дати їм завдання.

Ми зробили просту штуку: раз на тиждень виводимо практика-військовослужбовця з війни, який розказує, що йому потрібно. Збирається 60, 70, 100 інженерів — і слухають, запитують, роблять висновки, працюють.

Тобто треба, я вважаю, брати не кількістю, а точковістю — розумінням, сигналом ринку, запитом щодо закупівель.

Щодо переваги 10:1… Я вважаю, що ми маємо ще працювати до цього моменту.

— А де ми зараз?

— По-різному. Подекуди вже є 10:1, якщо говорити, наприклад, про дрони. У нас є екіпажі, які можуть знищити до 20 цілей в день. Це дуже багато. Серед них десь 8 цілей — це техніка ворога: танки, ББМ, гаубиці. Тобто, подекуди асиметрично ми бачимо співвідношення 10:1.

Подекуди не так. Все по-різному. Ми знаємо, куди нам треба рухатися, але для цього нам потрібен час.

— У липні 2022 року ви ініціювали запуск та очолили проєкт «Армія дронів». Що вас тішить у цьому проєкті як його натхненницю?

— Проєкт «Армія дронів» на своєму початку був спробою, і я вважаю, що успішною, подивитися на всю сферу дронів дуже системно.

Тому що вперше було озвучено запитання щодо системної закупівлі дронів для всієї лінії бойового зіткнення. Армія дронів — це той випадок, коли кількість переросла в якість: в рамках проєкту навчилися близько 20 тисяч операторів дронів.

Критична кількість військовослужбовців зрозуміла, як працюють дрони, і змогла далі масштабувати свої знання, наприклад, в застосуванні FPV-дронів.

Саме вони стали нашим наступним кроком в боротьбі і в конкуренції конвенційній зброї. Так, ми називали FPV-дрони нелінійним гранатометом — оскільки це більш точна зброя для ураження ворога. Далі був фандрейзинг, збір коштів на United 24 тощо. Згодом цей проєкт переріс в масштабну державну програму, були отримані державні кошти і можна було масштабувати це виробництво.

Армія дронів вперше сфокусувала в собі системний підхід до дронів загалом.

Тоді, коли для військових це було новинкою або неочевидною річчю, певна кількість цивільних (і в хорошому сенсі — безумних) людей змогла довести, що це дуже потрібно, що це, по суті, війна майбутнього. Тому я вважаю, що це був хороший приклад того, як колаборація військових і цивільних може призводити до успішних проєктів. Тепер треба це масштабувати, виводити на інший рівень технологічної зрілості.

Так, у нас зараз запрацювала коаліція дронів у межах Рамштайну, вже доєдналися 10 країн. Ми вперше запропонували, як нам здається, інтелектуальну формулу співпраці.

Ми поставили на стіл або в рамках дискусії питання щодо того, що весь транш, який буде наданий партнерами в межах коаліції дронів, ділиться по формулі 50-30-20 відсотків, де 50 — це закупівля дронів українського виробництва, 30 — це передача партнерами дронів власного виробництва і 20 — це спільне підприємство.

У рамках коаліції дронів ми розглядаємо не тільки літальні апарати, але і наземні платформи, морські дрони, надводні, підводні, і засоби радіоелектронної боротьби.

У пріоритеті залишаються повітряні літальні апарати, тому що українці дуже smart у їхньому використанні, маємо багато експертизи в тактиці їхнього застосування.

Наприклад, нещодавно були проведені низка операцій, всім відомих, — ми набуваємо все більше спроможностей. Тому фокус — на повітрі, але ми все одно хочемо повторити успіх, який був у повітряних для, наприклад, морських дронів — також масштабувати цей ринок.

— Яка технологічна перемога на полі бою дала вам найбільше натхнення і втіхи за два роки широкомасштабної війни? Так, що ви зрозуміли, що всі ці зміни, які ви протегуєте й рухаєте і які даються державі нелегко — недарма?

— Це FPV-дрони. Я вважаю, що ми зробили багато для того, щоб культура застосування FPV набула такої популярності. Неймовірний поштовх розвитку дронової культури, на мою суб’єктивну думку, дало створення ударних рот БПЛА. Нас навіть ворог косплеїв у цьому. Це один із наших серйозних проривів, я вважаю. Часто партнерам демонструю, як наш оператор дрона ганяє ворожий танк; як горить ворожий «Солнцепек». Просто вмикаю відео на наших зустрічах. І вони вважають, що це — один із тих прикладів, коли винахідливість може стати запорукою успіху.

Але не дронами єдиними. Я знаю, що досить непогано «прокачуються» артилеристи, розвідники, РЕБ. Всюди є технологічні прориви — і їх треба систематизувати і зробити регулярними.

Фото Руслана Тарасова та надані пресслужбою МОУ

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook
Війська рф знову вдарили по центру Харкова

Війська рф знову вдарили по центру Харкова

Війська рф у суботу ввечері знову завдали ударів по центральних районах Харкова.

Ворог весь день обстрілював Нікополь, у місті троє постраждалих

Ворог весь день обстрілював Нікополь, у місті троє постраждалих

Протягом дня російські війська обстрілювали місто Нікополь на Дніпропетровщині артилерією і дронами-камікадзе.

Кількість постраждалих у Харкові зросла до 35

Кількість постраждалих у Харкові зросла до 35

Кількість постраждалих у Харкові внаслідок російського удару по будівельному гіпермаркету зросла до 35.

Окупанти обстріляли село на Харківщині, постраждали екіпаж швидкої допомоги та цивільні

Окупанти обстріляли село на Харківщині, постраждали екіпаж швидкої допомоги та цивільні

Окупаційні війська обстріляли село Осиново у Харківській області, внаслідок чого постраждали екіпаж швидкої допомоги та цивільні.

Посол ЄС відреагувала на російський удар по Харкову: Україні терміново потрібно більше ППО

Посол ЄС відреагувала на російський удар по Харкову: Україні терміново потрібно більше ППО

Посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова наголосила на необхідності посилення протиповітряної оборони після чергового російського удару по Харкову.

На Донеччині внаслідок ворожих обстрілів загинула жінка, ще 4 людини дістали поранення

На Донеччині внаслідок ворожих обстрілів загинула жінка, ще 4 людини дістали поранення

Вдень 25 травня ворог обстріляв з артилерії селище Залізне Торецької громади на Донеччині — там загинула 40-річна жінка, пошкоджено щонайменше 3 приватні будинки.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Інженер автомобільної та бронетанкової служби, діловод

від 10000 до 15000 грн

Запоріжжя

Військова частина А3130

Технік зв’язку

від 20000 до 25000 грн

Бориспіль

Окремий контрольно-пропускний пункт Київ, ДПСУ

Офіцер з морально-психологічного забезпечення 155 об ТрО

від 24000 до 54000 грн

Степанівка, Сумська область

Військовослужбовець ЗСУ

від 20000 до 30000 грн

Запоріжжя, Запорізька область

Начальник полігону

від 25000 до 125000 грн

Київ

Морська Піхота ЗСУ

Оператор безпілотних літальних апаратів

від 25000 до 125000 грн

Одеса

35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського