Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Нещодавно мережами розійшлося відео ОМБр імені князя Володимира Мономаха, на якому за 15 хвилин бою екіпаж українського Т-72 знищив три ворожі Т-80. Нам вдалося трохи, з огляду на оперативну ситуацію, поговорити із цими відчайдушними хлопцями.
Боєм керував 25-річний командир з позивним «Чех». На той момент хлопець лише три місяці перебував на фронті, тож, по суті, це був один з перших його боїв. «Чех» розповів, що працював на залізниці, мав бронь, але правом лишатися на цивільній роботі не скористався.
— Прийшла повістка. Оновлення даних у ТЦК. Зрозумів це так — пора. І ось я тут, — усміхається воїн.
У навчальному центрі три з половиною місяці проходив підготовку на Т-64 і Т-72. Вважає, що своїми досягненнями завдячує, зокрема, інструкторам.
— Мені пощастило з наставниками. Я вчився на командира, але їздив на місці механіка, а також навідника, що допомогло краще зрозуміти специфіку роботи кожного члена екіпажа. Інструктор навчив, що «диявол криється в дрібницях» — має бути відпрацьований кожен момент, починаючи від завантаження боєкомплекту в машину, закінчуючи пострілом, — розповідає «Чех».
Хлопець згадує, що спочатку день того карколомного бою нічим не відрізнявся від попередніх чергувань, але далі події розвивалися стрімко:
— Отримали наказ висунутися на вогневий рубіж, і під час руху по маршруту в лівий борт врізався ворожий дрон. Яскравий початок. Захист спрацював як треба, і ми поїхали далі. Спочатку я побачив дві ворожі машини. Одна стала, друга крутилася поряд, це дозволило їх влучно вразити, навздогін вразили і третю, яка якраз намагалася відкотитися. Ворог часто поводить себе так, наче їде на парад. Надто самовпевнено. Тому в даному разі Т-80 не показали своїх переваг. Які перед ними були поставлені завдання, сказати складно, гадаю, це було прощупування нашої оборони.
«Чех» каже, що завжди важливо виявити ворога першим і рухатися — саме це дає перевагу в бою.
— Стабілізатор дозволяє вести прицільний вогонь на ходу. Я сказав механіку грати вперед-назад, щоб наші координати було важче передати артилерії, — згадує воїн. І додає: — Один би я так себе не показав, це все злагоджена робота досвідченого екіпажу, який знає, як працювати, куди дивитися. І не підвела машина.
Механік-водій цього екіпажу на танках працює 2 роки, до того був трактористом. Каже, що стикався з різними складними моментами, але в такому бою брав участь уперше. Молодого командира поважає і довіряє. На запитання, чи відчував азарт у бою, усміхається:
— У роботі в мене зосередження більше, ніж азарту, моє завдання — не затримуватися на місці, маневрувати і вивезти екіпаж з бою. Я з машиною одне ціле, це як одна моя рука.
Навідник каже, що по кожній ворожій машині випустив два снаряди. Хлопчина теж зовсім юний, але брав участь у багатьох боях, іноді на відстані 400 м до ворога.
А «Чех» тим часом підкреслює важливість планування та аналізу.
Каже, що перед роботою він програє в голові можливі сценарії, це допомагає налаштуватися, така собі чернетка бою виходить. А після того, як вертається, гортає в пам’яті все, що казав, що робив, і це дозволяє бути більш ефективним.
— Важливо обговорити всі моменти з екіпажем, наголосити щодо якихось помилок чи, навпаки, сказати — ти отут зробив правильно, навіть без наказу. Окрім лідерських якостей, командир повинен мати розуміння, як працює машина, про тактику, стратегію бою і як працювати з людьми. Що найголовніше в танку? Усе важливе. Але основне — комунікація екіпажу.
Фото автора
