Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У росіян — чергова проблема. Вони нині менше використовують артилерію. І причини цього — стратегічного характеру. Про них кореспонденту АрміяInform розповів військовий експерт Петро Черник.
Не таємниця, що росіяни повернули світ у Другу світову війну, відзначає Петро Черник. Навіть далі — у Першу світову з її масованим використанням артилерії. Нині на фронті 95% зіткнень — бій артилерії. Та от російські РСЗВ тепер майже затихли.
— За січень-лютий наші сили оборони винищували 2–3 установки на добу. А бували доби, що взагалі не знищували. Тобто є стратегічне пониження застосування саме таких систем, — зауважує Петро Черник.
З часу, коли такі системи почали вироблятися (першою стала знаменита БМ-13 «Катюша» на початку 40-х), в СРСР зуміли побудувати три класи цього озброєння.
122-міліметрові реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» — не що інше, як класичний снаряд, до якого приладнали реактивний двигун. БМ-27 «Ураган» має калібр 222 міліметри. Та найсерйозніша БМ-30 «Смерч» — 300 міліметрів.
Якщо здебільшого «Град» — це переобладнаний снаряд, то останні дві системи — повноцінні ракетні системи. «Ураган» має комплектацію до 30 бойових елементів, «Смерч» — до 72.
— На початку цієї війни в лютому 2022 року систем залпового вогню всіх класів росіяни у військах мали близько 800: «Градів» — до 500, «Ураганів» — до 200, «Смерчів» — до 100. Але якась кількість ще була на складах, тут дані сильно різняться, — зазначає експерт.
Потім росіяни зі складів ще додатково доправляли певну кількість РСЗВ до військ. І станом на лютий 2024 року ЗСУ загалом знищили понад 900 ворожих установок. Це не дивно — такі цілі дуже зручні для FPV-дронів та контрбатарейної боротьби.
БМ-30 важить до 30 тонн — це велика, досить неповоротка машина, зручна для прицілювання. Безпрецедентно великий показник втрат РСЗВ призвів до того, що росіяни скоротили застосування цієї зброї. Проте це не єдина причина.
Крім втрат на полі бою, у російських РСЗВ — катастрофа з виготовленням як самого шасі машин БМ-27 і БМ-30, так і з виробництвом самих реактивних систем, особливо двигунів.
— За великим рахунком повноцінних потужностей, щоб поставити все це на великий масовий конвеєр, це при тому, що в них є розвинуті системи «Тайфун-С» і «Тайфун-Г», масовості вони добитися не можуть і уже не зможуть, — робить висновок Петро Черник.
Наразі росіяни намагаються отримати подібні установки від Китаю й Ірану — знову ж таки йдеться про 122 калібр. Але закрити абсолютно всі потреби не виходить — «Смерчі» й «Урагани» зникають з поля бою. Тож росіянам не лишається нічого іншого, як воювати «дідівськими» методами — ствольною артилерією на буксирі.
— На жаль, на складах цього всього мотлоху в межах 10–12 тисяч одиниць. А деякі джерела кажуть, що 15 000. Противник має ще запас міцності, — констатує Петро Черник.
російських РСЗВ — менше. Тож на полі бою — їхня несамохідна артилерія. І вже можна констатувати, що росіяни дійсно зробили реальністю Першу світову війну. Принаймні для себе.
Офіс Генерального прокурора опублікував фото з місця удару російського дрона по території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Президент України Володимир Зеленський у неділю прибув з офіційним візитом до Великої Британії.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Кулеметник. Обирай посаду зараз, не чекай поки тебе розподілять!
від 20000 до 120000 грн
Львів, Львівська область
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…