Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У першому повітряному бою винищувачів НАТО F-16 Fighting Falcons пілотам довелося зіткнутися одразу з шістьма ворожими літаками, які завдавали авіаударів по наземних цілях.
Протидіяти ворогу довелось з критично низьким запасом палива, однак висока маневровість та швидкість надзвукових літаків і сучасні ракети класу «повітря — повітря» з радіолокаційним і тепловим наведенням визначили результат бою — ворог програв всуху.
Про унікальний бій, який наочно довів високі бойові якості винищувачів F-16 через багато років після прийняття їх на озброєння, розповідає АрміяInform.
Перша ланка F-16 вступила в бій з ворожими літаками вже за кілька хвилин після їхнього радіолокаційного виявлення. Саме вона завдала ворогу найбільших втрат, однак через брак палива була змушена вийти з бою для дозаправки.
Результати другої пари F-16, що продовжила бій, виявились скромнішими, утім, загальний підсумок бою вражає — п’ять знищених і одна пошкоджена ворожа бойова машина, троє загиблих і один поранений ворожий льотчик.
При цьому пілоти F-16 застосували в бою всього п’ять ракет:
- дві одиниці AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile) — всепогодна керована ракета з радіолокаційним наведенням класу «повітря — повітря» середньої дальності, призначена для ураження повітряних цілей за межами прямої видимості;
- три одиниці AIM-9 Sidewinder (Air Intercept Missile) — ракета класу «повітря — повітря» ближнього радіуса дії з інфрачервоною (тепловою) системою самонаведення.
Цей унікальний повітряний бій, який став першим в історії авіації НАТО, відбувся 30 років тому, 28 лютого 1994 року, під час Боснійської війни 1992–1995 років.
Того дня близько 06:35 ранку, перебуваючи в повітряному просторі Угорщини, літак далекої радіолокаційної розвідки НАТО AWACS (англ. Airborne early Warning and Control System — авіаційна система раннього попередження та управління) виявив ворожі повітряні цілі в небі над Боснією та Герцеговиною на південь від міста Баня-Лука.
Це були шість легких штурмовиків СОКО J-21 «Яструб» 105-ї бригади Сербського війська Країни, які завдавали бомбових ударів по військовому заводу боснійських мусульман «Братство» в Нові-Травнику. Прикриття забезпечували два винищувачі-бомбардувальники і штурмовики СОКО J-22 Орао Війська Республіки Сербської.
Пілоти J-21 «Яструб» двічі проігнорували вимогу покинути заборонену для польотів зону, продовживши бомбардування. Після цього їх атакувала перша ланка F-16 — винищувачі Black 03 та Black 04.
Ці літаки належали до базованої в німецькому Рамштайні 526-ї винищувальної ескадрильї «Чорні лицарі». У межах операції НАТО «Денай флайт» (Deny Flight), метою якої було забезпечення безпольотної зони над Боснією і Герцеговиною за рішенням ООН, їх приєднали до 401-ї тимчасової оперативної групи, що діяла з муніціпалітету Авіано в Італії.
Пілотували винищувачі F-16 капітан Роберт Гордон Райт (Robert Gordon Wright) з позивним «Вілбур» (Wilbur) та його ведений капітан Скотт О’Грейді (Scott Francis O’Grady) з позивним «Башер 52» (Basher 52).
Вступивши в бій о 06:45, капітан Роберт Гордон Райт ракетою AIM-120 AMRAAM підбив перший J-21 «Яструб», що летів на висоті близько 1500 м.
Інші «Яструби» різко знизились до висоти менш ніж 100 м, щоб сховатися від радарів і, маневруючи у гірській місцевості, втекти.
Роберт Райт продовжив переслідування і збив ще два «Яструби», застосувавши цього разу дві ракети AIM-9 Sidewinder з інфрачервоним наведенням.
Витративши під час маневрування значну кількість палива, Роберт Райт передав переслідування ворога веденому ланки Скотту О’Грейді. Той знизився і так само атакував ворога ракетою AIM-9 Sidewinder, але не влучив.
Оскільки F-16 майже вичерпали запаси палива, їм довелось вийти з бою для дозаправки від літака Boeing KC-135 Stratotanker, що кружляв у небі над Адріатичним морем. На заміну Black 03 та Black 04 прийшла інша ланка F-16 526-ї винищувальної ескадрильї з позивними Knight 25 та Knight 26.
Їх пілотували капітан Стів Аллен (Steve Allen) з позивним «Йогі» та полковник Джон Меєр (John Meyer) з позивним «Джейс» (Jace). О 06:50 Knight 25 та Knight 26 сіли на хвіст трьом «Яструбам», які продовжували летіти до авіабази Удбина в Республіці Сербська Країна.
Стіву Аллену за допомогою ракети AIM-9 Sidewinder вдалось збити ще один ворожий літак, тоді як Джон Меєр змушений був відмовитись від атаки, бо втратив радіолокаційний контакт із ціллю.
Паливо обох винищувачів F-16 Knight 25 та Knight 26 закінчувалось так само, як і в попередньої ланки. Також вони наближались до міжнародного кордону, перетинати який не мали права.
Це змусило Стіва Аллена та Джона Меєра відмовитись від переслідування і летіти на дозаправку, після якої вони поновили патрулювання в небі над Боснією.
Випадково злетів у повітря. Інцидент, який міг поставити хрест на проєкті F-16
З шести літаків J-21 «Яструб» до авіабази Удбина сильно ушкодженим дістався лише один. Чотири були збиті внаслідок прямих влучань, п’ятий розбився через вибух ракети, яка хоча і не влучила, однак вибухнула достатньо близько, щоб завдати йому суттєвої шкоди і позбавити керування.
Троє пілотів J-21 «Яструб» — капітани Ранко Вукмірович, Звездан Пешич та Горан Зарич загинули. Ще двоє — капітани Урош Студен та Златко Мікеревич — успішно катапультувалися. Єдиним, кому вдалося дістатись аеродрому, став Златан Црналич.
Так під час першого в історії бойового застосування винищувачів НАТО F-16 «Бойові соколи» переконливо довели свої високі бойові якості, забезпечивши перемогу над ворогом.
