Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Учора Кабінет Міністрів України передав до Верховної Ради оновлений законопроєкт (№ 10449) про мобілізацію.
Зокрема, у статті 23-й цього документу йдеться про категорії громадян, які матимуть право на відстрочку від призову під час мобілізації.
Законопроєкт ще не проголосований, але у разі його схвалення у парламенті, чинними стануть деякі зміни.
Чи залишать відстрочку студентам? За яких умов батьки 3-х дітей матимуть право не служити? Та кого з цивільних працівників силових структур не призиватимуть під час мобілізації?
Про головні зміни, які пропонує новий законопроєкт, читайте у нашому матеріалі.
Батьки-одинаки: у якому випадку не призиватимуть?
Законопроєкт № 10449 залишає право на відстрочку для громадян, у яких є «бронь» від держави. Але цього разу уточнюється, що ці люди мають перебувати на спеціальному військовому обліку.
Визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я так само матимуть можливість відстрочки. Але на відміну від чинного Закону, де зафіксований термін «до шести місяців», у новому проєкті пропонується можливість збільшення цього строку до 12 місяців.
Жінки та чоловіки, які мають трьох та більше дітей, але не сплачували аліменти більше трьох місяців, можуть бути призваними на службу.
Мати чи батько, які самі виховують дитину, не призиватимуться лише у випадку, коли другий з батьків «помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим».
Читайте також: Терміни служби, відпустки, гроші – що змінить для чинних військових новий закон про мобілізацію
Додалося уточнення щодо відстрочки для усиновителів. Тепер йдеться про тих, хто мав на утриманні дітей, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. У цьому ж абзаці разом з опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями тепер згадуються і патронатні вихователі, на утриманні яких «перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років».
У діючому Законі нині йдеться про те, що на відстрочку мають право громадяни, які доглядають за «батьками своїми чи дружини (чоловіка)». У новому ж законопроєкті пропонується залишити тільки тих, хто доглядає своїх батьків, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Окремо у документі йдеться про українців, які доглядають за інвалідами. У новій редакції цей абзац детально розтлумачує, хто з них матиме право не служити.
Тепер це «члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, а також члени сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності)» та «члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд».
Якщо загинув дід, баба чи неповнорідний брат, чи дає це право на відстрочку
У пропонованому варіанті законопроєкту до народних депутатів, які не підлягають призову на військову службу, пропонується додати керівників міністерств, їх заступників та «керівників державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України».
Також пропонується не призивати суддів, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У абзац, де згадуються цивільні працівники силових структур, тепер додалися їхні колеги з Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, установ експертної служби МВС. Вони тепер також матимуть право на відстрочку.
У той же час, прибрали з цього переліку працівників підприємств, установ та організацій Міноборони, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.
Читайте також: Закон про мобілізацію – чи будуть забирати права і арештовувати рахунки?
Окремо згадали у законопроєкті і студентів. Згідно новому варіанту не підлягатимуть призову «здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України „Про освіту“ (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури».
У абзац, де йдеться про наукових і науково-педагогічних працівників, додались «педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти», яким теж пропонується дати відстрочку.
У чинному законодавстві вказується, хто має право не служити з громадян, у яких під час нинішньої російсько-української війни загинули або пропали безвісти рідні. У законопроєкті ж цей перелік зазнав змін. Тепер ті українці, у яких загинули чи пропали безвісти дід, баба або неповнорідний брат, не зможуть претендувати на відстрочку.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас у зв’язку із закінченням строку служби. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Це перелік головних змін. Повний текст законопроєкту можна прочитати тут.
