Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
У Ярослава — обпечені очі, розірвана барабанна перетинка, поламані рука, пальці і кістки обличчя, ампутовано обидві ноги. Але єдине, про що шкодує чоловік, що мало повоював, хотів би зробити більше. Сьогодні воїн вдячний побратимам і медикам, які буквально повернули його до життя...
Про це інформує Командування Медичних Сил ЗС України.
До лав ЗС України Ярослав, який працював в органах місцевого самоврядування, доєднався добровільно в 2020 році. Чоловік усвідомлював, що широкомасштабної війни не уникнути, тож самостійно вибрав підрозділ та уклав контракт на проходження військової служби на посаді водія.
«Коли ж у ЗМІ з’явились дані про те, що росіяни розробили стандарти братських могил, зрозумів, що початок вторгнення — лише питання часу», — говорить він.
Коли в лютому 2022-го російські окупанти розпочали широкомасштабне вторгнення в Україну, Ярослав виконував бойові завдання на Херсонщині. Тоді українським захисникам довелось відступати. На щастя, підрозділ вийшов без втрат та продовжив воювати на Запоріжжі, а згодом знову повернувся на Херсонщину, де брав участь у звільненні населених пунктів.
— І якраз у день звільнення Херсона я отримав поранення: джип, яким я кермував, наїхав на ворожу міну. Пам’ятаю вибух, пилюку і що нічого не відчуваю. Потім мене десь везуть, а я кричу: «Дострельте мене». Затягують у палату, і вже за якийсь час я опритомнів. Дізнався, що машину підняло в повітря, перекрутило на 360 і поставило в зворотній напрямок. Ноги мені зрізало одразу. Але дуже пощастило, що нас не обстрілювали і поряд були бійці з іншого підрозділу, які наклали турнікети та швидко провели евакуацію, — розповідає воїн.
Нині, дивлячись на Ярослава, вже і не скажеш, що він перебував на волосині від смерті. Позитивний, усміхнений, енергійний, комунікабельний. Розказує, що вже намагається ходити із протезами як на своїх ногах, але виходить поки що лише з милицями. Із паличкою важко втримати баланс, адже одного коліна немає.
— Я мав стати на протези ще в березні минулого року, але через проблеми із поламаною рукою цей процес трохи затягнувся. Дякую долі, що потрапив до чудового реабілітаційного госпіталю, тут працюють високопрофесійні фізіотерапевти та реабілітологи, які доклали значних зусиль, аби поставити мене на ноги.
У цьому шпиталі на Вінниччині проходять реабілітацію поранені та травмовані захисники, які мають посттравматичні контрактури, тобто обмеження рухливості в суглобі, ураження нервів, а також захворювання суглобів, хребта та інші.
Але найбільша кількість пацієнтів — це поранені з ампутаціями верхніх та нижніх кінцівок. Головне завдання медиків — максимально реабілітувати хлопців та адаптувати їх до подальшого життя.
— Поєднуємо різні методики відновлення. У закладі обладнано тренажерний зал, де є профілактор Євмінова, бігові доріжки, різноманітні силові тренажери, реабілітаційна кабіна для підвісної терапії тощо. Тут наші пацієнти покращують м’язовий тонус і силу, а хлопці з ампутаціями відпрацьовують ще й баланс ходи на протезах. Також є кабінети апаратної фізіотерапії, ерготерапії, масажні кабінети, а також басейн із інфрачервоною сауною, ванни тощо. До прикладу, Ярославу спочатку лікували ноги, він проходив за показами фізіотерапевтичні процедури. Паралельно займався із фізичними терапевтами в спортивній залі. Коли вже дозволив його стан, до обіду давали більше навантаження на ноги, щоб не було контрактури, а після — відновлював руку з ерготерапевтами. Потім поступово вчили ходити на протезах — за допомогою брусів, бігової доріжки і т.д., — розповів Андрій Мацюк, начальник відділення реабілітації та відновлювального лікування.
Активно в реабілітаційному центрі застосовують традиційні фізіотерапевтичні методи лікування та відновлення, як от водолікування, фоно- та електрофорез, лазерну, магніто-, ударно-хвильову, інфрачервону терапію, електростимуляцію. Ці процедури полегшують біль, покращують кровообіг і живлення тканин, знімають м’язові спазми та запалення, прискорюють загоєння та відновлення тканин при різних захворюваннях, що часто є супутніми в поранених військовослужбовців.
Водночас медики повсякчас впроваджують сучасні апаратні методики. Так, поранені проходять процедури на інноваційному пристрої біоптрон, який за допомогою світлових хвиль ефективно впливає на шкіру, м’язи та клітинний рівень, стимулюючи процеси відновлення та оновлення організму. Для зняття больових відчуттів, спазмів, набряків, а також відновлення м’язів і міорелаксації призначають тіар-терапію — новітній метод, що базується на інноваційній технології регенерації клітин. А багатофункціональні апарати BTL допомагають суттєво покращити якість надання фізіотерапевтичних послуг.
— Усі процедури та заняття з фізичного навантаження призначають фахівці мультидисциплінарної команди, які на початку лікування кожного пацієнта складають індивідуальний план. Так, наприклад, незагоєні рани не можна піддавати впливу багатьох фізіопроцедур, але часто у поранених є супутні захворювання, наприклад хребта, суглобів, колін, які є відповідними показами для їх проведення. Тож для кожного нашого пацієнта підбирається відповідне лікування, тип і величина навантаження.
Активно функціонує у шпиталі зал, обладнаний сучасними тренажерами Artromot для пасивної розробки суглобів після травм, переломів, а також контрактур. Для кожного суглоба передбачено окрему конструкцію апарату. У закладі поки що немає лише тренажера для розробки променево-зап’ясткового, але, за словами Андрія Миколайовича, він вже запланований до встановлення.
— Принцип роботи артромотів полягає в пасивному лікуванні пошкодженого суглоба електромеханічним впливом. Апарати мають можливість розгинати-згинати суглоби під певним кутом. Такі заняття є дуже гарним доповненням до основної терапії при травмах та переломах різного походження, — говорить Андрій Мацюк. — А безболісність при процедурах є ключовим моментом і робить апарати доволі популярними серед наших пацієнтів.
Саме на одному із сучасних апаратів — пневморукавиці для ручної терапії, Ярослав розробляв кисть пораненої руки. Пристрій працює за принципом дзеркальної терапії, коли пацієнт стискає кисть здорової руки, бачить ці рухи на екрані, а поранена в рукавичці стискається автоматично. Рухи дублюються, завдяки цьому відбувається поступове відновлення. Боєць говорить, що заняття на цих тренажерах дуже допомагають в реабілітації.
Позитивно відгукується про процес відновлення в реабілітаційному госпіталі і поранений Сергій. Чоловік був мобілізований на початку 2023 року. Виконував бойові завдання в складі 59-ї омбр. У вересні минулого року отримав мінно-вибухове поранення під час проведення штурму ворожих позицій на Донеччині.
— Коли сюди потрапив, я 4 місяці був повністю лежачий через складний перелом ноги та ушкоджене коліно. Також маю перелом руки. Переніс 11 операцій. Після роботи з реабілітологами вже можу сидіти, пересуватись у візку, потроху піднімаю і ногу, і руку. Зараз займаюсь якраз на апаратах з пасивної розробки суглобів, допомагає.
Андрій Мацюк підкреслює, що підняти пацієнта та поставити його на ноги можна лише комплексними заходами та постійною роботою як медиків, так і самого пораненого. Говорить, що зазвичай визначені фахівцями госпіталю цілі з реабілітації виконуються. Увесь колектив працює ефективно, професійно та з повною віддачею.
Лікар підкреслює, що також до процесу постійно долучаються психологи, які працюють з пацієнтами з першого дня їх надходження у заклад. Вони проводять ознайомлювальне заняття, під час якого розповідають про симптоми, що виникають при контузіях, ПТСР тощо. У цьому разі поранені воїни чують, що агресія, безсоння, дратівливість, головний біль, захитування — це стани, які є нормальними в їхніх обставинах, і головне, що є люди, готові завжди прийти на допомогу.
