Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Рік тому, 5 січня 2023 року, представник Генсека ООН Стефан Дюжаррік заявив: «Генеральний секретар вирішив розформувати свою місію зі встановлення фактів щодо інциденту 29 липня 2022 року в Оленівці».
Ні ООН, ні Міжнародний Комітет Червоного Хреста не були допущені до місця злочину, натомість офіційної заяви про те, що їх не допускає саме рф ці організації не зробили. Відтак, ООН прокоментували, що їм недостатньо умов для розгортання місії, а МКЧХ надає усну відповідь, що в них немає доступу, але письмові підтвердження надати відмовляються.
Відтак, сьогодні відбулася зустріч щодо розслідування теракту в Оленівці: «Злочин без покарання» за участі родин важкопоранених військовополонених, громадських організацій, які доклали максимум задля зсуву у справі та Представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Наша спільна задача — забезпечити ефективне правосуддя
— Минулого року у вересні місяці спільними зусиллями із Громадськими організаціями було зроблено подання, з якісним доведенням того, що події в Оленівці — це саме воєнний злочин. Відтак, воно було подано міжнародній комісії ООН з питань розслідування порушень в Україні.
На думку Координаційного штабу ефективним правосуддям у цьому напрямку має бути притягнення до відповідальності саме тих осіб, які безпосередньо віддавали наказ щодо застосування зброї на ураження. Відтак, ефективним інструментом могло би бути провадження у Міжнародному Кримінальному суді.
Наша спільна задача — забезпечити ефективне правосуддя, але на жаль, ми бачимо, що на сьогоднішній день Міжнародне гуманітарне право не відповідає тим викликам, які перед ними стають, — повідомив представник Координаційного штабу.
Великий внесок у розслідування справи вносять родини військовополонених, які утворили Громадську Організацію «Спільнота Родин Оленівки», яка співпрацює з державними організаціями.
Так — наші рідні особливі
— Я дружина важкопораненого військового, який перебував в Оленівці. На жаль, більшість державних представників взагалі не володіють інформацією про те, що в тому бараці були поранені. З свого боку — ми як родини поранених та загиблих під час теракту, почали публічно розповідати про те, що є люди, які вижили в ту ніч, і утримуються в полоні вже 20-й місяць.
Також постійно чую риторику про те, що військовополонені з Оленівки не якісь особливі, і що всі чекають на обмін. Проте це не правда. Наших чоловік особливими зробили саме росіяни, коли вони за окремо складеними списками відвели їх в окремий ангар на території Оленівки в промисловій зоні.
Також, наших рідними зробили особливими, коли наглядачі колоній не надавали їм медичну допомогу та не допускали до військовополонених, які на той момент теж утримувалися в колонії. Ще більш особливими їх зробили під час евакуації, коли просто склали поранених одне на одного, що призвело до нових травмувань. Тому я вважаю, — розповіла дружина важкопораненого військовополоненого під час теракту в Оленівці, Марія Алєксєєвич.
Важливою організацією, яка пробиває здавалося би нерушійну «стіну» стала Громадська Організація «Медійна ініціатива за права людини», яка надає розголос справам військовополонених та їх родин, а також допомагає їм у правовому полі.
Оленівський злочин це привід говорити про важкопоранених військовополонених
— Теракт в Оленівці досі має багато невідомих. По перше, з’ясувалося, що досі не відновлено хронологію того, як хлопці потрапили в цей барак, як тоді стався вибух, і куди саме потрапили ті хто зміг вижити. Ми підготували розслідування, але досі існує дуже багато перепон, оскільки місце масового теракту перебуває на окупованій території. Та й навіть якщо би вдалося туди потрапити, вже змінилося вже дуже багато обставин. Поки що нам лишається опитувати тих хто повертається з полону, відновлювати картину того, що відбулося.
Наразі Офіс Генпрокурора вже висунув підозри деяким причетним до утримання та катування військовополонених. Також, хочу додати, що сьогодні багато говорять про національний та міжнародний рівень, проте ми не можемо нівелювати наш національний рівень.
Важливо говорити про те, що оленівський злочин це привід говорити про важкопоранених військовополонених. Треба розуміти, що там є люди з важкими ампутаціями, яких за всіма Конвенціями мають направляти до третіх країн, чи додому без включень в рамки обміну, — розповіла очільниця Громадської Організації, Тетяна Катриченко.
Наприкінці зустрічі учасники брифінгу закликали міжнародну спільноту не бути байдужим до військовополонених Оленівки та нарешті надати точні списки вбитих та живих внаслідок удару по колонії, адже майже за 2 роки Україні так і не вдалося їх отримати.
