Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Минає ще один рік війни, рік викликів і випробувань для всіх українців, які підтримують і надихають один одного триматися і боротися. Українські ветерани цього року отримали велику підтримку від платформи для розвитку ветеранських можливостей — Українського ветеранського фонду. Численні проєкти фонду допомагають захисникам і захисницям та їхнім родинам отримати державну підтримку для розвитку власних ініціатив та реінтегруватися після служби. Про підсумки роботи за 2023 рік та перспективи ветеранської політики кореспондентці АрміяInform розповіла виконувачка обов’язків Виконавчого директора УВФ Руслана Величко-Трифонюк.
— Український ветеранський фонд увійшов у 2023 рік вже загартований випробуваннями першого року широкомасштабного вторгнення. Що вдалося реалізувати із запланованого, які досягнення фонду вважаєте найважливішими?
— Якщо говорити про досягнення у цифрах, то ми профінансували понад 400 ветеранських бізнесів на суму 163,8 млн гривень. У співпраці з Uklon та Лун створили онлайн-мапу ветеранських бізнесів. Додали розділ про ветеранський бізнес на сайті «Дія». Найголовніше — напрацювали законопроєкт «Про ветеранське підприємництво».
Також у 2023 році запустили юридичні консультації. Допомогу отримали 1265 ветеранів та членів їхніх родин. Триває проєкт «Гаряча лінія кризової підтримки». Отримали понад 19 тисяч звернень від ветеранів, військових та цивільних.
Цьогоріч ми запустили освітні можливості для ветеранів. Провели низку соціологічних та аналітичних досліджень, аби дослідити реальні потреби та «болі» ветеранів.
Водночас ми вийшли на міжнародний рівень. У США провели благодійний захід «Герої підтримують героїв». Вдалось залучити понад 800 тисяч гривень. А ще почали співпрацю з американськими ветеранськими організаціями та установами задля обміну досвідом.
— Нині УВФ — джерело натхнення для багатьох ветеранів. Скільки учасників ваших програм відкрили бізнес завдяки Фонду цього року? Які галузі домінували у ветеранському бізнесі?
— Минулого року ми аналізували запити ветеранів, зокрема, що стосувалося бізнесу. Виявили, що великий відсоток ветеранів прагне мати власну справу, але утримується через об’єктивні причини: від недостатності фінансових ресурсів до дефіциту знань у сфері ведення підприємництва. Тож, у 2023 ми доклали максимум зусиль, аби залучити нових учасників до наших програм.
Цього року найбільше переможців, 36,5% — є власниками бізнесів сфери агропромислового комплексу. Торік лідирували заклади харчування. Такі зміни пов’язані з тим, що у 2022 році багато бізнесів релокувалися. Чимало ветеранів виїхали із зони бойових дій та почали власну справу на новому місці. Часто це були невеликі кав’ярні. А нині сплеск фінансування агробізнесу, бо розвиток АПК — теж частина оборони.
На другому місці серед переможців — автомобільна сфера, третє місце — сфера послуг. Також стає більше підприємницьких ініціатив медичної сфери, зокрема перемогли шість проєктів, спрямованих на реабілітацію військових.
— Розкажіть про результати роботи конкурсних програм «Варто», скільки було учасників, скільки отримали кошти на розвиток бізнесу і хто з учасників найбільше вразив організаторів?
— У трьох конкурсах «Варто» взяли участь 272 проєкти, серед яких 108 перемогли. Суми фінансувань, за умовами конкурсів, становили від 500 тисяч до 3 мільйонів гривень. А ще за лаштунками залишається безліч годин, проведених експертами Фонду воркшопів, на яких розповідали, як правильно зібрати пакет документів, заповнити заявку тощо.
Складно однозначно сказати, яка історія ветеранського бізнесу вразила найбільше. Не хочеться впадати у фаворитизм, адже кожен учасник є достойним, і за кожним чи кожною стоять неймовірні історії. Але завжди щемкими є історії, коли батьки полеглих героїв наважуються втілювати проєкти, які присвячують своїм дітям.
Також дуже надихають історії, коли військові можуть застосовувати свій досвід у цивільному житті. Зокрема, коли оператори дронів у війську починають обробляти землю за допомогою дронів у цивільному житті.
Ще є цікавий приклад, коли ветеран Дмитро Горішній (позивний «Спікер») знайшов ефективний спосіб навчати захисників без досвіду не просто стріляти, а влучати в ціль. Спільно з командою ІТ-фахівців розробили симулятори для навчання гранатометників та операторів ПТРК і ПЗРК.
— З ваших спостережень, які виклики стояли перед ветеранами цього року, що вдалося вирішити за сприяння Фонду?
— Нарощення ветеранських спроможностей у громадах. Ветерани, коли повертаються додому, повинні отримувати якісні послуги. Тож наш Фонд провів багато виїзних зустрічей з налагодження співпраці у громадах.
Окрім основної діяльності з фінансування бізнесу, ми також активно залучаємо та фінансуємо громадські організації, які надають послуги ветеранам та їхнім родинам. Бо громадська організація в умовному Ніжині може покривати великий спектр ветеранських потреб: від фізичної чи психологічної реабілітації — до підтримки родин ветеранів.
Збираємо воєдино представників місцевої влади, громадськості та ГО, налагоджуємо між ними співпрацю, пояснюємо, що всі разом маємо включатися в допомогу захисникам і захисницям, аби так віддячити за їхню службу.
— Цього року УВФ здійснив низку аналітичних досліджень, як ви оцінюєте їхні результати — оптимістично чи радше песимістично?
— Світом керують цифри. У нас декілька напрямів досліджень. Найперше та найважливіше — досліджуємо потреби ветеранів: від питань про реабілітацію, до самореалізації. Опитування допомагають визначати шлях, яким рухається наша установа, аби надавати якомога більше корисних можливостей та якісних послуг. Але, окрім суто прагматичних питань, є в опитуваннях і про те, чи відчувають ветерани повагу від суспільства. І ця цифра є показовою, адже допомагає приблизно прогнозувати, якими будуть взаємини цивільних із захисниками, коли ті повернуться додому з фронту. На жаль, нині більшість ветеранів не відчуває належної поваги від суспільства.
Також спільно з «Рейтинг» ми проводимо всеукраїнські опитування «Образ ветеранів». Відстежуємо в динаміці, як міняються суспільні настрої щодо підтримки наших захисників і захисниць. Загалом, наразі ще є хвиля вдячності від цивільних, проте фіксуємо показник, що українці більше довіряють чинним військовим, ніж ветеранам. І тут питання: це дія пропаганди чи все-таки люди справді вважають, що знявши форму, військовий менше заслуговує на повагу? Ці всі речі ми фіксуємо вже зараз, і вибудовуємо правильні комунікації, наводимо так звані мости між цивільними та військовими, аби в майбутньому не було вибуху в стилі «ми вас туди не посилали» й «а де ти був/була під час війни?».
Ще один великий блок досліджень — ветеранські політики в інших країнах. Аналізуємо досвід інших країн, те, як вони працюють зі своїми ветеранами, які надають їм пільги, умови, можливості тощо. Найкращі практики плануємо втілювати й у нас. Зокрема, що стосується розвитку ветеранського підприємництва.
— Не сумніваюсь, що в УВФ є амбітні плани на 2024-й. Які прогнози щодо ветеранської політики на наступний рік, зокрема і стосовно участі Фонду в її реалізації.
— Маємо великі сподівання щодо законопроєкту «Про ветеранське підприємництво», який розробляли представники команди Українського ветеранського фонду спільно з ветеранами та іншими стейкхолдерами.
Законопроєкт відкриє нові можливості для ветеранів. Ті, хто відчуває наснагу, зможуть самореалізуватися у підприємництві. Законопроєкт не лише дасть визначення, що таке «ветеранське підприємництво», а й окреслить категорії осіб, які можуть вважатися суб’єктами ветеранського підприємництва, встановить критерії, за якими вони отримуватимуть підтримку від держави. Тобто підтримку зможуть отримати не лише ветерани, а й їхні родини, сім’ї полеглих захисників та захисниць.
Переконана, що впровадження цього закону забезпечить хорошу стимуляцію економіки, фінансову стабільність для ветеранів та їхніх родин, сприятиме соціальній адаптації після служби.
