Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
росія продовжує атакувати Україну з неба. Як і минулої зими, цілями окупантів нині є не тільки військові об`єкти, а й цивільна інфраструктура. Як змінилась українська протиповітряна оборона за рік? Яке озброєння допомагає нашій країні збивати ворожі ракети і безпілотники? Та чи можна «закрити» українське небо на 100%? Про це АрміяInform розповів військовий експерт Петро Черник.
«Дуже добре себе показала FIM-92 Stinger»
Експерт пояснює, що росіяни, на відміну від минулого року, суттєво знизили стратегічні обстріли України в частині, що стосується крилатих та балістичних ракет.
«Наша система протиповітряної оборони дуже суттєво зросла. На відміну від попереднього року, як мінімум вдвічі, а то і в два з половиною рази. Надійшли на озброєння ракетні комплекси далекого радіусу ураження МІМ-104 Patriot, які показали себе неймовірно якісними як у боротьбі з крилатими, так і балістичними ракетами», — каже Черник.
Він нагадує про випадки підтвердження збивання гіперзвукової ракети Х-47М2 «Кинджал», яка може розвивати швидкість до 14,5 тисячі кілометрів.
Експерт при цьому додає, що дуже добре показали себе і французькі комплекси SAMP/T, які у певних характеристиках можуть бути навіть кращими, ніж МІМ-104 Patriot.
«Також ми дуже сильно наситилися ракетами середнього радіусу дії — це, як правило, до 50 кілометрів по дальності і в межах 10–15 км по висоті — я маю на увазі NASAMS, IRIS-T, MIM-23 Hawk», — каже Черник.
Експерт відзначає, що наші партнери зуміли інтегрувати таку добротну ракету як AIM-9 Sidewinder класу «повітря-повітря».
«Так, вона недалекого радіусу в режимі „повітря — повітря“ — до 20 км, у режимі зенітно-ракетного комплексу — у межах до 10 км. Разом з тим це наймасовіша ракета, яка взагалі випускалася будь-коли з кінця 50-х років, їх вироблено понад 200 тисяч», — наголошує Петро Черник.
Він зауважує, що нині триває дуже серйозне насичення ракетами ближнього радіусу дії, особливо переносних зенітно-ракетних комплексів:
«Дуже добре себе показала FIM-92 Stinger, особливо в інтеграції на шасі автомобіля Hammer, де є аж 8 пускових тубусів. І більше того, там є великокаліберний кулемет M2 Browning. Також там інтегрована система прицілювання і наведення, що суттєво покращує ураження цілей противника, особливо безпілотних комплексів, і це далеко не повний перелік».
«Система нашої ППО набула цілком нових якісних обрисів»
Черник каже, що його особливий інтерес також викликає ствольна зенітно-ракетна артилерія:
«Неймовірно добре показали себе спарені 35-мм зенітні установки Gepard, які прекрасно впоралися насамперед із „шахедами“. А також зенітні ствольні установки: британська Terrahawk, австрійська Slinger. Slinger, до речі, це добротна установка, бо може встановлюватися на будь-який пікап і має доволі якісні системи прицілювання…» — розповідає експерт.
У коментарі АрміяInform він наголосив, що Силам оборони вдалося переробити під потреби зенітно-ракетного протиборства некерований авіаційний реактивний 70-мм снаряд Hydra, який також вкладається в тубус із чотирьох ракет і може застосовуватися практично із будь-якого пікапа.
Черник стверджує, що доволі успішно застосовується проти «шахедів» звичайна стрілецька зброя, починаючи від кулемета Калашникова, закінчуючи великокаліберними кулеметами. Він вважає, що у загальному розумінні Україна на цю хвилину — унікальна держава у частині, що стосується номенклатури найрізноманітнішого зенітно-ракетного озброєння.
Дійсно, констатує експерт, система нашої протиповітряної оборони набула цілком нових якісних обрисів, і ми поступово заміщуємо всі радянські комплекси, і це дуже правильний шлях розвитку.
«Це саме ті ниточки, котрі у перспективі і будуть прив’язувати нас до великого євроатлантичного світу, особливо до їхнього воєнно-промислового комплексу», — пояснює Черник.
Експерт резюмує, що небо зміцніло, але слід розуміти, що його на 100% ніколи не можна захистити і закрити.
«Навіть якщо і маємо в якихось окремих випадках те, що називається 100-відсоткове збивання, то наступного разу противник обов’язково знайде шпарину в нашій обороні. Тож, коли чуємо роботу протиповітряної оборони, дбаємо про власну безпеку», — підбиває підсумок Петро Черник.
