Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Для того, щоб краще розуміти тактику ворога, іноді варто зазирнути «за порєбрік» і поглянути, що говорять ворожі інформаційні ресурси про Україну та про наших союзників у світі та всередині самої поки що російської федерації. Про це в дайджесті, зібраному АрміяInform.
Окупанти розуміють, що перемогти їм не вдасться
Перше, що впадає в око — гра з цифрами. Окупанти жонглюють кількістю втрат української армії, «іноземних офіцерів НАТО» та різноманітної техніки в неймовірних масштабах. Здається, що вони просто беруть українські ранкові зведення й віддзеркалюють їх на свою користь.
Наприклад, в коментарі виданню «Євразія» один із командирів чеченського батальйону «ахмат» запевняє, що тільки під час контрнаступу ЗСУ втратили більше, ніж росіяни за весь час так званої сво.
Він вважає, що в Україні зараз «демографічна катастрофа», що незабаром українці повстануть проти влади й допоможуть росіянам завершити війну до осені наступного року.
Видавати бажане за дійсне типово для росіян. Але в цьому коментарі насправді є два моменти, що вселяють певний оптимізм. По-перше, цей командир розуміє, що самостійно, без допомоги п’ятої колони в Україні перемогти їм не вдасться. А друге, що ресурсу в них лишилося до осені наступного року: «Зараз головне — не поспішати. Втрат допускати не можна», — резюмує ахматівець. Проте якраз завдяки зведенням Генерального штабу ЗСУ ми бачимо, що зараз втрати росіян просто шалені й до осені наступного року вони можуть подвоїтися.
Чому росіяни атакують Старокостянтинів
Дуже багато матеріалів у різних російських виданнях присвячено темі зміни ставлення до України на заході. Вони активно розганяють фейки про припинення міжнародної допомоги, про загальну мобілізацію в Україні наступного року, про депортацію українців з Європи тощо.
Окрім того, пропагандисти повторюють як мантру, що наша держава перебуває під зовнішнім управлінням, і тільки те, що росіяни насправді воюють в Україні з НАТО, пояснює, чому досі не вдається «взяти Київ за три дні».
Наприклад, видання «Аргументы и факты» стверджує, що в Старокостянтинові на Хмельниччині перебувають натівські генерали, які керують високотехнологічною зброєю. Через це туди направлені зараз більшість атак росіян.
«Американські офіцери координують роботу за допомогою високих технологій. Без такого зовнішнього управління підрозділи на боці України перетворилися б на банди махновців», — переконують пропагандисти.
«Законність» анексії та окупації не можна довести навіть у російських судах
Кримські колаборанти тим часом вирішили довести в так званому конституційному суді рф незаконність передачі Криму Україні та отримати рішення «про скасування указу 1954 року про передачу півострова з РРФСР до складу УРСР». Про це повідомила Lenta.ru. Якщо чесно, мене дуже здивувало, що вони досі не можуть довести самі собі те, на чому будують усю свою загарбницьку ідеологію ще з 2014 року.
Але те, що «законність» анексії та окупації не можна довести навіть у російських судах, не заважає тим самим судам виносити вироки громадянам рф за виступи проти проведення «спеціальної воєнної операції».
«Іноземні агенти» — «вороги народу»
19 грудня про своє закриття оголосила громадська організація «Вікімедіа ру», що займалася підтримкою та популяризацією російської Вікіпедії. За день до цього керівнику організації, вченому-психологу, викладачу московського університету Станіславу Козловському запропонували звільнитися «за власним бажанням», адже стало «достеменно відомо» про його майбутнє включення до списків «іноземних агентів».
Це «клеймо» має в сучасній росії таке ж значення, що й «ворог народу» в срср. Новину про «самоліквідацію» центру «ворожої пропаганди» кілька днів «смакували» чимало російських змі. Це мало певний результат: нікого з редакторів Вікіпедії в оприлюдненому 22 грудня міністерством юстиції рф реєстрі «іноземних агентів» немає.
Натомість туди потрапили богослов Андрій Кураєв, якого у квітні московський патріарх кіріл позбавив церковного сану, та мультиплікатор Олег Куваєв, автор «Масяні», який випускає антивоєнні епізоди мультфільму. Сайт mult.ru, де виходять серії «Масяні», заблокували в росії ще в березні 2022 року.
Також до реєстру потрапили старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Олександр Баунов, журналіст Олександр Риклін, журналістка телеканалу «Дождь» Валерія Ратнікова, адвокат та співзасновник «Роскомсвободи» Саркіс Дарбінян, а також видання «Верстка» та телеграм-канал «Можем объяснить», який став першим телеграм-іноагентом.
У повідомленні російського мін’юсту, який, ніби «чорну дошку» за сталінських часів, розтиражували сотні пропагандистських ресурсів, сказано, що майже всі ці люди та видання виступали проти проведення так званої спеціальної воєнної операції.
