Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Практично жоден випуск провідних іноземних видань не оминає своєю увагою події, пов’язані з нашою державою. Тиждень, що минає, тому не виключення. Про деякі публікації іноЗМІ, присвячені Україні — у прес-дайджесті, зібраному АрміяInform.
Угорщина наклала вето на €50 млрд допомоги ЄС Україні
Євросоюз не зміг узгодити виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі €50 млрд до 2027 року. Проти цього виступила «одна країна», заявив за підсумками засідання країн-лідерів ЄС у ніч проти п’ятниці, 15 грудня, голова Європейської ради Шарль Мішель. За даними агентства AFP, вето на виділення коштів наклала Угорщина.
Угорський прем’єр Віктор Орбан частково підтвердив ці твердження публікацією в соцмережі X (колишній Twitter. – Ред.). Він написав, що «підсумком нічної зміни» стало вето на виділення грошей Києву та вето на огляд Багаторічної фінансової програми ЄС, яка й передбачала надання допомоги Україні, повідомив портал телерадіомовника DW.
«Ми повернемося до цього питання наступного року в Європейській раді після відповідної підготовки», — написав у пості Орбан. При цьому наступне заплановане засідання Євроради має відбутися у березні 2024 року.
Євросоюз прагне залучити для України €15 млрд із заморожених російських активів
Офіційний Брюссель запропонує «відпрацювати» доходи, одержані від заморожених російських активів у ЄС, з метою остаточного переведення до €1,5 млрд на користь України, зазначено у статті газети Financial Times. Спочатку аналогічний план Європейської комісії було відкладено після того, як кілька держав-членів ЄС та Європейський центробанк висловили юридичні та фінансові побоювання через можливі дії москви у відповідь.
Однак «затухаючі» зусилля Сполучених Штатів та ЄС домовитися про додаткову фінансову підтримку України надали нового імпульсу пропозиції використовувати доходи від заморожених активів рф.
Республіканці «утримують нову американську допомогу Україні у заручниках»
Республіканці «утримують нову американську допомогу Україні у заручниках» як інструмент для досягнення внутрішньополітичних перемог над демократами. У зв’язку з наближенням кінця часу для угоди, Білий дім, Україна та експерти почали «бити в сполох», зазначено у матеріалі видання Business Insider.
Минулого тижня президент Джозеф Байден зробив спробу розв’язати тугий вузол питання виділення пакета допомоги Україні та Ізраїлю у розмірі приблизно $111 млрд. Він заявив, що готовий «йти на значні компроміси по кордону» (проблема з мігрантами на кордоні з Мексикою. — Авт.). Це стало основною суперечкою між двома провідними політичними силами США. Однак поки що не було досягнуто жодного прогресу у вирішенні цієї проблеми, і росія дуже задоволена таким розвитком подій.
Ситуація настільки серйозна, що Володимир Зеленський здійснив екстрену поїздку до Вашингтона, щоб отримати значну підтримку. Він зустрівся як із Байденом, так і з лідерами Конгресу.
У той час, як переговори між американськими політиками зупинилися, Білий дім попередив, що відсутність додаткової допомоги до кінця 2023 року може мати катастрофічні наслідки для України.
«Ми не можемо дозволити путіну перемогти», — заявив Байден, підкресливши, що якщо росія захопить Україну, то москва «продовжуватиме наступ».
Експерти також висловили своє занепокоєння та наголосили на серйозності ситуації.
«Якщо захід припинить допомогу Україні, то росія переможе», — заявив аналітик з росії в Інституті вивчення війни Джордж Баррос.
Санкції не працюють…
Євросоюз звинувачує китайських постачальників у порушенні антиросійських санкцій, але критично важливі компоненти для арсеналу зброї росії досі виробляють західні компанії. До такого висновку дійшли автори публікації у виданні Politico.
На регулярному саміті Європейського Союзу обговорювалася діяльність китайських компаній, що передають технології росії. Водночас американські компанії, такі, як Intel, Huawei, Analog Devices, AMD, Texas Instruments та IBM, продовжують постачати продукцію, яку використовують у російській зброї, попри введені обмеження.
росія зуміла відновити імпорт мікроелектроніки та інших критичних складових до близького до довоєнного рівня з обсягом $900 млн на місяць. Це може вказувати на те, що санкції Заходу мали лише тимчасовий вплив, і росія змогла перебудувати свої ланцюжки поставок через Китай, Гонконг, Казахстан та Туреччину (члена НАТО).
Крім того, санкції з боку ЄС не повністю дотримуються через відмінності у підходах країн-членів. Деякі країни, як-от Угорщина, відкрито симпатизують росії, тоді як інші стикаються з конфліктами інтересів.
Існують докази широкого порушення санкцій, але європейські правоохоронні органи займаються лише малою їх частиною. Крім того, російська економіка поступово адаптується до обмежень і повна її економічна ізоляція в найближчому майбутньому малоймовірна.
Отже, можна зробити висновок, що санкції Заходу не досягають своєї мети, і важливо, щоб західні уряди більш ефективно контролювали свої компанії та припиняли потоки технологій та обладнання, що підтримують війну росії проти України.
Опитування показують, що європейці помірковано схвалюють вступ України до ЄС
Ті ж самі соцопитування показали і прохолодне ставлення у об’єднаній Європі до приєднання Грузії та балканських країн, і також засвідчили несхвалення вступу до Євросоюзу Туреччини. Таку інформацію поширило видання The Guardian.
Найбільша підтримка членства України в ЄС спостерігається у Данії (50%) та Польщі (47%). Думки приблизно розділилися серед опитаних громадян у Румунії (32% за, 29% проти), Німеччині (37% за, 39% проти) та Франції (29% за, 35% проти). Австрійці ж висловилися проти (52%, і лише 27% — за).
Разом з тим, 45% респондентів стурбовані тим, що вступ України вплине на безпеку нинішніх держав-членів Євросоюзу. 39% вважають, що приєднання Києва вплине на безпеку їхньої країни.
Багато європейців не бачать економічних вигод від приєднання України. 43% респондентів у Польщі та 37% у Румунії вбачають у такому рішенні позитивний вплив на економіку ЄС, а 54% у Данії та 46% в Австрії прогнозують витрати.
США накладають нові санкції на турецькі та китайські компанії
США вдарили новим пакетом обмежувальних заходів по компаніях з Туреччини, ОАЕ та Китаю за постачання росії чутливих військових компонентів. Такою інформацією поділилося видання Financial Times.
Союзники Києва все більше стурбовані тим, що росія використовує ці країни як джерела отримання високотехнологічної електронної продукції та компонентів, які вона не може виробляти всередині країни. Останній пакет заходів США збігся з візитом у Вашингтон Президента України Володимира Зеленського.
«Наші сьогоднішні санкції продовжують посилювати контроль над постачальниками та мережами третіх країн, готовими надати росії ресурси, яких вона відчайдушно потребує для нарощування і підтримки своєї військово-промислової бази», — заявила міністр фінансів США Джанет Йеллен.
Новий прем’єр Польщі обіцяє повну мобілізацію Заходу для допомоги Україні
Новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв мобілізувати всю західну підтримку для України. Після свого призначення Туск заявив польському парламенту, що він «гучно та твердо закликає до мобілізації всього вільного західного світу для підтримки України у цій війні». Про таке пише видання Atlantic Council.
Лідер Польщі, який обійняв посаду, різко розкритикував розмови про «втому від України», що зростають, в деяких західних столицях, заявивши, що посилення міжнародної підтримки України є одним із пріоритетів його уряду.
Губернатор Флориди та кандидат у президенти США Рон Десантіс заявив, що для американців важливіше підтримати Ізраїль своїми «податковими доларами», коли їм доводиться обирати між конфліктом Ізраїлю з ХАМАС та війною росії в Україні. Про таке йдеться у матеріалі часопису The Hill.
«Для мене це був легкий вибір», — сказав Десантіс під час теледебатів на каналі CNN. «Я вибрав державу Ізраїль, тому що це наш сильний союзник на Близькому Сході».
«У нас із ними такі відносини, яких немає ні з ким іншим. Нині весь світ проти нас. Ізраїлю потрібна присутність Америки, щоб ми могли підтримати його як друга. Ви знаєте, Україна має всю Європу, європейські країни мають почати брати на себе відповідальність. Вони не виконують своїх зобов’язань перед НАТО. Так, деякі з них це роблять — Польща, Фінляндія — але багато хто цього не робить», — констатував Десантіс.
США та Україна шукають нову військову стратегію
Американські та українські військові лідери шукають нову стратегію, яку вони можуть розпочати реалізовувати на початку наступного року, щоб відновити позиції Києва, повідомляє The New York Times.
Як пояснює видання, необхідність нового підходу виникла після того, як багатомісячний контрнаступ України не досягнув повної своєї мети — відвоювати території, окуповані російською армією, а також після тижнів часто напружених зустрічей між американськими високопосадовцями та їхніми українськими колегами. Президент України Володимир Зеленський прибув до Вашингтона на початку тижня, що минає, аби провести зустрічі з президентом Байденом і Конгресом та обговорити подальші спільні кроки.
«Обидва президенти намагатимуться продемонструвати солідарність і посилити підтримку України в критичний момент як на полі бою, так і на Капітолійському пагорбі», — зазначає NYT.
Проблеми України мали місце на тлі ослаблення підтримки республіканців щодо продовження американської фінансової допомоги Києву. Навіть деякі високопосадовці США висловили занепокоєння, що якщо наступного року війна зайде в тривалий глухий кут, президент рф путін отримає перевагу.
російські військові, після невдалого походу на Київ у 2022 році, почали змінювати свою тактику і відновлювати свою міць. Вони тепер мають більше військ, боєприпасів і ракет, а також збільшили свою вогневу перевагу за допомогою флоту бойових безпілотників, багато з яких, за словами американських чиновників, постачає Іран.
«Американці наполягають на консервативній стратегії, яка зосереджується на утриманні території, яку контролює Україна, та нарощуванні запасів і сил протягом року. Українці хочуть перейти в наступ, сподіваючись привернути увагу світової спільноти», — пояснює позиції сторін NYT.
Американські чиновники вважають, що без нової стратегії та додаткового фінансування Україна може програти війну. А представники адміністрації США стверджують, що путін робить ставку на зменшення американської підтримки, вказуючи на його нещодавні заяви про те, що якщо в Україні закінчаться боєприпаси, надані НАТО, росія переможе за лічені дні.
Також американські чиновники зазначають, що Україні доведеться воювати в умовах обмеженого бюджету. Деякі американські військові хочуть, щоб Україна дотримувалася стратегії «утримувати і будувати», тобто зосередилася на утриманні території, яку вона нині контролює, і нарощуванні своєї здатності виробляти зброю до 2024 року. Сполучені Штати вважають, що ця стратегія підвищить самодостатність України і забезпечить Києву можливість дати відсіч будь-якій новій російській агресії.
Разом із тим американські чиновники намагаються підготувати українців до наступного року, кажучи їм, що будь-яка допомога, яку схвалить Конгрес, навряд чи зрівняється з тим фінансуванням, яке Вашингтон надавав у перші два роки війни.
«Вони повинні боротися розумно і ефективно», — говорить старший науковий співробітник програми “росія та Євразія” Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман, який нещодавно відвідав Україну. — «Якщо Україна і Захід зроблять правильні інвестиції в реалізацію довгострокової стратегії, то Україна може повернути собі перевагу».
Орбан посилює опір переговорам щодо вступу України до ЄС
Ще до початку саміту європейських лідерів у Брюсселі прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив свою позицію, згідно з якою Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до ЄС, інформує портал видання The Guardian.
«Європейський Союз готується зробити жахливу помилку, і їм потрібно в цьому перешкодити — навіть якщо 26 країн захочуть це зробити, і тільки ми будемо проти», — сказав він.
ЄС видав Орбану €10 млрд в обмін на підтримку України
Лідери країн Євросоюзу, ймовірно, домовляться про виділення близько €50 млрд на підтримку України, попри погрози Угорщини накласти вето на це рішення. Про це повідомляє агенція Reuters з посиланням на єврокомісара з бюджету Йоганнеса Хана.
ЄС пропонує вписати €33 млрд позик та €17 млрд грантів Україні до свого бюджету до 2027 року. Зміни мають бути затверджені главами урядів усіх 27 країн ЄС, але Угорщина та Словаччина заявляли, що виступатимуть проти.
12 грудня головний політичний радник угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана Балаш Орбан заявив, що Угорщина схвалить надання Україні €50 млрд до 2027 року, якщо ЄС розморозить допомогу Будапешту на €30 млрд. Уже наступного дня Єврокомісія розблокувала третину цих коштів — €10 млрд. У Брюсселі наголосили, що це рішення не пов’язане з підтримкою України.
За словами єврокомісара з бюджету, в результаті перегляду бюджету Угорщина отримає ще й додаткові кошти (він назвав Reuters суму €15 млрд) на інші витрати, зокрема зміцнення кордонів.
Якщо домовитися з Орбаном не вдасться, то Єврокомісія має запасний план, сказав Йоханнес Хан. У відповідь на запитання, чи можуть кошти для України бути виділені шляхом угоди 26 із 27 країн ЄС, він відповів, що це одна з можливостей. Хан підкреслив: він вірить, що Угорщина все ж таки погодиться з рішенням виділити гроші Україні.
путіна закликали піти у відставку в рамках прямої лінії
володимира путіна було принижено під час пресконференції, коли на великих екранах у студії з’явилися повідомлення, які закликають його піти у відставку. Інші поставили під сумнів «реальність по-путінському» та тактику кремля в Україні. Так вважають у британському виданні Daily Mail.
Громадяни упродовж двох тижнів готували питання путіну. Державні росЗМІ повідомили, що станом на середу їх було надіслано близько 2 мільйонів.
«Не балотуйтесь на наступний президентський термін», — закликали путіна в одному із повідомлень, що з’явилися на екранах у залі. «Поступіться місцем молодим!»
«Чому ваша “реальність” розходиться з реальністю, якою ми живемо?» — запитав його інший глядач.
ЄС погодився розпочати переговори про членство з Києвом
Лідери Європейського Союзу погодилися розпочати переговори щодо членства з Україною, що стало політичною перемогою Києва, оскільки він бореться з невизначеністю щодо майбутньої фінансової допомоги з боку США та Європи. Про це йдеться в матеріалі порталу Bloomberg
«Чіткий сигнал надії для народу та для нашого континенту», — написав президент Європейської ради Шарль Мішель у своєму посту у соціальній мережі X.
Він сказав, що лідери ЄС на зустрічі в Брюсселі також погодилися розпочати переговори щодо вступу з Молдовою, надали статус кандидата Грузії. Також він заявив, що переговори можуть розпочатися з Боснією, як тільки вона відповідатиме критеріям.
