Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
Реформа військової освіти в Україні, яка почалася 2020 року, виходить на новий рівень. Відтак, у вересні було презентовано план реалізації проєкту з підготовки нової Стратегії менеджменту системи військової освіти. Це ініціатива першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, в якій також активну участь брали партнери з держав-членів НАТО.
Суть змін полягає у формуванні правового підґрунтя для упорядкування й розмежування зон відповідальності структурних підрозділів Міноборони, Генштабу та військових вишів на різних рівнях військової освіти. Це дозволить зробити систему управління більш функціональною, а також відкриє шлях західній моделі лідерства.
Розробляти стратегію допомагав радник високого рівня від Литовської Республіки генерал-майор (у відставці) Віталіюс Вайкшнорас, який свого часу брав участь у розробці аналогічного документа в Литві.
Під час візиту до Києва він розповів АрміяInform про те, що змінить нова стратегія, важливість менталітету командирів і те, яким бачить український прогрес в реформуванні системи військової освіти. Генерал-майор Вайшнорас був щедрим в позитивних оцінках реформи, хоча і вказав на деякі виклики радянського минулого.
Україна вже перейшли до моделі професійної військової освіти країн НАТО
— Пане Вайкшнорас, ви брали безпосередню участь у розробленні стратегії менеджменту військової освіти. Коли і з чого розпочалася ця робота?
— Передусім я хотів би зазначити, що у вашого міністра дуже амбітні, але водночас здійсненні плани. У вас дуже хороша команда в Міністерстві оборони, в Генеральному штабі, у Національному університеті оборони та академіях.
Вас підтримують партнери, і я хочу наголосити на важливості їхньої участі у цьому процесі. Це провідні професійні військові навчальні заклади країн НАТО та Західної Європи. Це Програма НАТО з вдосконалення військової освіти DEEP, оборонні стипендії.
Ви впроваджуєте цю реформу дуже структуровано та чітко, починаючи з 2020 року. Тоді ми домовилися та провели міжнародний інституційний аудит системи професійної військової освіти.
Він проводився за участю міжнародних експертів і показав реальний стан речей. Відтоді ви ґрунтовно попрацювали, змінюючи своє законодавство.
— Розкажіть детальніше про ці зміни в законодавстві та у системі підготовки українських військових?
— Ваш уряд ухвалив нову концепцію трансформації системи військової освіти для всіх Сил оборони. І поки ми говоримо, ви зараз адаптуєте новий тип менеджменту, професійну військову освіту, стратегію управління системою. Це дуже важливий документ, оскільки він описує архітектуру відповідальності основних гравців у системі.
За цей час у вас відбулися докорінні зміни в системі військової освіти. З першого вересня цього року ви вже перейшли до дуже поширеної моделі професійної військової освіти країн НАТО, в якій у вас є 5 етапів від L1 до L5, від лейтенанта до генерала. І це означає, що ви забезпечуєте безперервну тривалу освіту.
Також ви проводите курси вивчення іноземних мов — дуже хороша ініціатива, оскільки це допомагає набагато краще інтегруватися в європейські та євроатлантичні структури.
Водночас не треба забувати про ваших цивільних колег, які працюють у Міністерстві оборони та Силах оборони. Їх також потрібно навчати, адже вони є частиною команди, і повинні краще розуміти всю цю складну машину військової та оборонної системи. Я дуже радий, що ви приділяєте цьому увагу.
Україна має справді великі досягнення під час реформування системи військової освіти й заслуговує на велику повагу, тому що робить це під час війни. Ви приділяєте значну увагу розвитку лідерів. Це дуже важлива річ, і я хотів би висловити своє захоплення тим, що ви зробили останнім часом.
Найголовніше не лише змінювати папери, а працювати над людським менталітетом та новою мілітарною культурою
— Ви згадали про проєкти, які стосуються розвитку лідерства. Що саме вам імпонує в українській моделі?
— Вам вдалося, я б сказав, відійти від моделі, де влада командирів залежить лише від кількості зірок на погонах.
Тепер ви переходите до моделі, де командири — лідери, чий авторитет ґрунтується на здатності розвивати бачення створення команди, організації процесів і ведення своєї команди до цілей, які дозволять досягнути мети.
Справжня західна модель лідерства — це коли командир говорить, що потрібно робити, а ви своєю чергою знаєте, як цього досягти, і для досягнення цієї мети використовуєте креативне мислення. Такий підхід розвиває дуже досвідчених і критично мислездатних людей, які є лідерами, здатними вирішувати проблеми та давати підлеглим можливість виконувати завдання якнайкраще.
Загалом, за усіма реформами стоїть багато викликів. Найголовніше не лише змінювати папери. Насправді найголовніше — це робота над людським менталітетом та новою мілітарною культурою, і ви успішно рухаєтеся в цьому напрямку.
— Чи можливо повністю позбутися пережитків минулого, будуючи нову систему військової освіти?
— Абсолютно. Ця система передбачає, що ви цілковито позбуваєтесь пережитків минулого. Це буде складно, адже радянська система чинить опір, як і будь-яка система пручається, противиться змінам, тому що певні люди живуть у комфорт-зоні. Потрібне справжнє лідерство, щоб подолати великий опір. Як це зробити? Ви повинні продовжувати працювати над досягненням цілей, незважаючи на тих, хто, можливо, не дуже задоволений цими реформами.
Вам також потрібно примножити кількість людей, які дійсно розуміють і підтримують реформи. І водночас намагатися зменшити кількість людей, які нібито з різних причин не підтримують реформи.
Рухайтеся до задуманого та розширюйте команду своїх однодумців і тих, хто вірить у реформи, і у вас усе обов’язково вийде.
Реформа військової освіти є ключем до успіху, але англійська мова є ключем до західної цивілізації
— За вашими словами, нова стратегія покликана змінити багато процесів у сфері військової освіти. Що саме зміниться у роботі вищих військових навчальних закладів?
— Я думаю, що вже з першого вересня 2024 року ви перейдете до нових структур усіх військових навчальних закладів, і це дасть змогу краще організовувати процеси.
Ви матимете загальну вимогу до здобувачів, які вступають до військових навчальних закладів — добре володіння англійською мовою.
Коли вперше я мав честь читати лекції у Національному університеті оборони України, мені були потрібні перекладачі. Сьогодні ж, коли я прийшов туди, — мені вже не був потрібен перекладач. Ось чому я наголошую на цьому.
Реформа військової освіти є ключем до успіху, але англійська мова є ключем до західної цивілізації. Це допомагає в цьому нелегкому процесі інтеграції до НАТО.
Також зараз ми спільно працюємо над системою контролю якості освіти. У вас є стандарти, але водночас ви повинні мати дуже хороший контроль. Нині ваш міністр та його заступники саме розробляють дуже хорошу нову систему контролю якості військової освіти.
— Ви маєте досвід розроблення схожого документа в Литві. Яким був ваш шлях у цьому напрямку?
— Ми не реформували систему професійної та військової освіти, а започатковували її. У нас не було професійних військових навчальних закладів, тому ми почали створювати їх з нуля. Натомість у вас є система військової освіти, яку ви реформуєте й трансформуєте.
Тоді ми отримали дуже хороші поради від наших партнерів та радників, які допомагали нам розробляти нову систему, засновану на найкращому досвіді провідних професійних військових навчальних закладів НАТО. Тож це не були процеси трансформації, це був процес розвитку.
Можу точно сказати, що ми зробили великий прорив, коли наголосили на необхідності викладати та вивчати англійську мову. Пам’ятаю, коли вперше прийшов до вашого університету, одразу озвучив три головні пріоритети: перший пріоритет — англійська мова, другий пріоритет — англійська мова і третій пріоритет — це теж англійська мова.
Ми досягли успіху, коли всі наші спеціалісти та офіцери вивели на високий рівень знання іноземної мови.
— Ваші поради у контексті української стратегії базувалися на литовському досвіді?
— Звісно. Взагалі, на початку 1990 років я був молодим офіцером, який працював над створенням системи приєднання Литви до ЄС та НАТО.
Литва вступила до НАТО лише у 2004 році, і на той момент я був уже начальником Штабу оборони. Весь цей час я був частиною спільноти лідерів, які керували процесом імплементації та інтеграції. Тож один з уроків, що ви отримали від мене, полягає в тому, що до вступу в НАТО потрібно дуже багато та наполегливо працювати.
Литва підтримувала й підтримуватиме всі трансформаційні зусилля України
— Широкомасштабне вторгнення росії в Україну для багатьох країн-партнерів стало справжнім шоком. Якою була реакція литовського суспільства?
— Для нас це теж стало шоком. Ми точно розуміємо, який у нас сусід і які в нього амбіції. Ми розуміли також, що наші брати й сестри в біді і ми мусимо підтримувати їх, як можемо. Литва невелика країна, але ми маємо велике серце й, з огляду на наш ВВП, ми справді вкладаємо багато коштів у підтримку України.
Ми не тільки матеріально підтримуємо Україну, а й ділимося досвідом. Наш досвід базується на тому, що ми самі пройшли через реформи та процес розвитку.
Ви справді робите чудову роботу й заслуговуєте на велику повагу за проведення реформ у багатьох сферах, і йдеться не лише про сферу військової освіти. У вас дуже масштабні, але водночас здійсненні плани.
— Що б ви хотіли сказати українцям у цей час?
— Ми беззаперечно будемо з вами на цьому шляху трансформації та реформування системи військової освіти і не тільки. Я б хотів запевнити, що Литва підтримувала й підтримуватиме всі ваші трансформаційні зусилля та вашу боротьбу за незалежність і територіальну цілісність.
Фото: Антон Шевельов для АрміяInform
