«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Уже понад рік минуло відтоді, як Сили безпеки та оборони відігнали російських окупантів з більшої частини Харківщини. Регіон оговтається після того приходу сюди «руського міра», а про запеклі бої, що тут велися, свідчать розкидані по полях та вздовж узбіч доріг купи металобрухту, які ще 15 місяців тому були російською технікою-«аналогов нет».
З метою збору москальського залізяччя навесні цього року при Міністерстві оборони України було створено Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна Міністерства оборони України.
Очільник відділу обліку надлишкового військового майна Міністерства оборони України полковник Богдан Миколюк разом зі своєю командою вже понад рік займається зачисткою українських земель від залишків техніки окупантів. Працюють військовослужбовці переважно на Харківщині та Херсонщині, згодом планують розширити «ареал проживання» на всю лінію фронту.
… Уже понад пів години оператор крана-маніпулятора Олександр, який на волонтерських засадах допомагає українським військовим, намагається зрушити з місця те, що залишилося від російського танка Т-72. Навіть без башти це залізяччя важить близько 20 тонн, а за рік воно ще й добряче загрузнуло у багнюці та місцями прогнило до дірок, що сильно ускладнює процес завантаження.
— Метал пробитий, розірваний. За що не зачепишся, воно може відірватися, відпасти та пошкодити евакуаційний транспорт, — ділиться чоловік.
Минуло ще близько години, і ось нарешті купу обгорілого, оплавленого заліза вдалося помістити на платформу.
Крім танка, сьогодні армійці планують вивезти з полів кабіну від вантажівки, та те, що залишилося від бойової машини росіян.
Залишки ще одного танка поки не чіпають — місцина навколо нього ще не оглянута саперами на предмет наявності вибухонебезпечних речовин.
Але на заваді стають не тільки міни і нерозірвані боєприпаси, яких на Слобожанських землях надзвичайно велика кількість, але й погодні умови, як-то осінні болота. Через це, аби витягнути один підбитий танк, можна іноді витратити увесь день.
— В основному вся ця техніка знаходиться в полях, лісах та лісосмугах. Тому процес їх евакуації з місць знищення наразі дуже важкий і працемісткий, — зазначає Богдан Миколюк.
Згорілу трофейну військову техніку та залишки озброєння переміщують до визначених військових частин, де, за можливістю, відбувається демонтаж окремих вузлів та агрегатів з подальшим відновленням як замінного фонду для потреб українського війська. Крім того, експерти Центру дослідження трофейного та перспективного озброєння та військової техніки оглядають знайдені зразки російської техніки з метою вивчення конструктивних і технологічних рішень для подальшого їх використання під час розроблення перспективних зразків ОВТ для потреб Збройних Сил України. Деяке російське залізяччя стає музейними експонатами або частиною виставок — на пам’ять нащадкам, аби ті не забували, хто їх північні сусіди…
За словами начальника Управління обліку надлишкового військового майна Міністерства оборони полковника Олега Коваля, на українських землях на цей момент знайшли свій вічний відпочинок до 1 млн тонн москальського воєнного металобрухту — аби прибрати це нагадування російської агресії, потрібен не один рік. За пів року активної роботи військовим вдалося зібрати лише близько 200 тонн залізяччя окупантів.
Офіцер також зазначив, що на сьогодні триває урегулювання законодавства щодо подальшої утилізації зібраної знищеної техніки росіян. За словами Коваля, для цього планується залучити українські підприємства з переробки металу та іноземні інвестиції. Не виключається й можливість експорту залишків бойових машин.
Фото автора
