Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Про ситуацію на південному напрямку, сили та засоби, які ворог сконцентрував на цій ділянці фронту, та можливий розвиток подій кореспондент АрміяInform поспілкувався з військовими експертами.
Велика кількість ДОТів, ДЗОТів, шанців, найрізноманітніших капонірів, бетонованих укріплень
— За великим рахунком, фронт ділиться на два великі плацдарми. Східний — це те, що ми називаємо боями навколо Бахмута, Авдіївки і Лимано-Куп’янська дуга. І є ще велетенський південний плацдарм. Чому саме він є пріоритетом і чому настільки важливий? Саме у цьому районі противник зумів побудувати укріплені райони, які ми називаємо «лінією суровікіна», — зазначив військовий експерт Петро Черник.
Він зауважив, що в районі Запоріжжя Сили оборони зуміли «прорубати» плацдарм, площею орієнтовно 10 на 10 кілометрів:
— Ми пройшли першу, найважчу, найсерйознішу лінію, де була зосереджена велетенська кількість мінно-вибухових пристроїв: до 5 на 1 квадратний метр. А це дуже багато. І зараз точаться люті бої на другій лінії, де велика кількість ДОТів, ДЗОТів, шанців, найрізноманітніших капонірів, бетонованих укріплень і тому подібного. Остання — це третя лінія забезпечення і запасні позиції. Далі за великим рахунком — за винятком укріплених міст, як Токмак і Мелітополь — впритул до Перекопського перешийка серйозних укріплень немає. Чому важливо пробити цей коридор? Направду все просто. Він дає шанс вийти на північне Приазов’я, умовно в район Молочного лиману. А якщо це вдасться, і якщо ми зуміємо шириною на кількадесят кілометрів смуги там закріпитися, то однозначно буде перерізаний сухопутний коридор до Криму. А це колосальна з точки зору стратегії потенційна перемога. Тобто, весь південний плацдарм — уся Херсонська область щонайменше і більша частина Запорізької — можуть бути звільнені.
Експерт каже, що в такому випадку противник буде змушений відходити до Криму через Перекопський перешийок.
— Або, якщо він на це не піде, то однозначно буде реалізовуватись така стратегія, як локальне оточення і поступове знищення або взяття ворога в полон, — додав Петро Черник.
Південний плацдарм стратегічно важливий, тому що дозволяє досягнути серйозної мети — перерубати сухопутний коридор
Військовий оглядач Костянтин Машовець розповів, що «після ротації частини підрозділів 42-ї мотострілецької дивізії противника зі складу 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) на Токмацькому напрямку на підрозділи 136-ї омсбр тієї ж самої 58-ї ЗВА, командування останньої, очевидно, вирішило „проявити себе“, ну й організувало серію атак південніше села Роботине. Але нічим більш-менш „серйозним“ ці атаки не закінчились…»
Про невдалі атаки на Роботине каже і речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун.
За його словами, тільки за один з днів наприкінці жовтня «ворог 5 разів безуспішно намагався відновити втрачене положення в районі Роботиного».
Водночас речник зауважує, що останніми днями на Запорізькому напрямку було відносно спокійно: «Ворог не проводить наступальні дії. Натомість обстріляв понад 15 населених пунктів, зокрема Гуляйполе, Чарівне та Оріхів».
Разом з тим, Олександр Штупун зазначає, що «на Мелітопольському напрямку триває наступальна операція» підрозділів Сил оборони.
Військовий експерт Петро Черник, підкреслюючи стратегічну важливість південного плацдарму, також наголосив, що в політичному плані перерубування сухопутного коридору в Крим буде персональною поразкою путіна:
— Успіх на південному напрямку дозволяє досягти направду серйозної мети — перерубання сухопутного коридору, відповідно від Донеччини у бік Кримського півострова. А це не тільки воєнний успіх, це й стратегічно-політичний. Бо позбавлення такої ланки сполучення — це персональна поразка для путіна. Саме тому йдуть такі жахливі кровопролитні бої на цьому південному плацдармі. І дійсно шанс реалізувати цю концепцію насправді високий. Противник це дуже добре усвідомлює, тому кидає у бій усі наявні у нього ресурси.
