Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
50 років тому, 1 листопада 1973 року, у місті Деражня на Хмельниччині народився Іван Зубков — учасник російсько-української війни, Герой України. 20 січня 2015 року, прикриваючи відхід підрозділу, старший лейтенант Іван Зубков загинув під руїнами другого поверху нового термінала Донецького аеропорту. Указом Президента України Іванові Зубкову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Він був як сонце: світлим і гарячим,
Кипів життям та інших надихав.
Військовий фах і неспокійна вдача,
І за життя ще «кіборгом» він став. (Світлана Литвин)
По закінченню школи у Деражні Іван Зубков готувався до кар’єри фахового військового. 1991 року він вступив до Львівського вищого військово-політичного училища, а після ліквідації цього навчального закладу був переведений у Київське військово-морське училище. У 1995–1998 роках служив 9-й ракетній Запорізькій дивізії Збройних Сил України у Хмельницькому, після чого був звільнений у запас.
Повернутися до лав Збройних Сил України Івану Зубкову судилося невдовзі після початку російської агресії проти України 2014 року. Активний учасник Революції Гідності, він уже в серпні 2014 року вирушив на Донбас захищати державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Стояли за свободу на Майдані,
Хотіли всі ми кращого життя.
Пліч-о-пліч ми, здавалось, нездоланні —
За Україну, світле майбуття!
Потім війна…
Пішов у перші лави
На захист миру, на загин орді.
Та небо градом на ті плечі впало,
Землею вкрило мрії золоті… (Наталя Мондра).
Служив старший лейтенант Іван Зубков на позивний «Краб» у 90-му окремому аеромобільному батальйоні «Житомир» 81-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, який дислокувався у місті Костянтинівка Донецької області. Був призначений заступником командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом. Побратими згадували, що Іван Зубков був досвідченим зброярем, уміло лагодив і налаштовував зброю в батальйоні.
-
- Меморіальні дошки на фасадах будівель шкіл міста Деражня, в яких навчався Іван Зубков (джерело: http://www.ukrgeroes.com.ua)
-
- Меморіальні дошки на фасадах будівель шкіл міста Деражня, в яких навчався Іван Зубков (джерело: http://www.ukrgeroes.com.ua)
Повернувшись у середині січні 2015 року з короткої відпустки, старший лейтенант Іван Зубков потрапив у пекло оборони Донецького міжнародного аеропорту. З 18 січня, командуючи десантною ротою вогневої підтримки, він брав участь у штурмових діях з метою деблокування підрозділів, які обороняли аеропорт. Бійцям під його командуванням вдалося прорвати позиції терористів і забезпечити підведення у новий термінал аеропорту резервного підрозділу наший військ.
Був січень, бій, вогонь — небес не видно,
Смалкий осколок душу холодив.
А старший лейтенант тримався гідно,
Бо він же двічі «кіборг» — командир. (Світлана Литвин)
Під час керування боєм старший лейтенант Іван Зубков був змушений викликати вогонь артилерії на себе, щоб прикрити відхід підрозділу. 19 січня Іван Зубков дістав поранення в руку, але продовжив виконувати бойове завдання, лишившись разом зі своїми бійцями у новому терміналі аеропорту. Наступного дня, 20 січня 2015 року, особисто прикриваючи відхід підрозділу, старший лейтенант Іван Зубков загинув під руїнами підірваного російськими найманцями другого поверху нового термінала ДАП.
Упродовж кількох місяців Івана Зубкова офіційно вважали зниклим безвісти, аж доки у квітні 2015 року його останки не змогли упізнати побратими та ідентифікувати за результатами експертизи ДНК. 1 травня 2015 року в Деражні відбулося урочисте поховання, під час якого провести героя в останню путь прийшли понад п’ять тисяч людей.
Два дні до Паски, п’ятниця страсна,
Весна тоді буяла так прекрасно,
А в Україні уже рік ішла війна,
Вона синів найкращих забирала… (від сім’ї Стасюк).
Невдовзі Указом Президента України від 10 червня 2015 року № 318/2015 Іванові Зубкову було посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 30 грудня 2015 року 90-му окремому аеромобільному батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади було присвоєно почесне найменування на честь Івана Зубкова.
Згодом Івана Зубкова було посмертно нагороджено відзнакою «Народний Герой України», нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» та медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату «За жертовність і любов до України». Міські ради Деражні та Хмельницького, а також селища Летичів присвоїли йому звання почесного громадянина цих населених пунктів. На фасадах шкіл міста Деражня, в яких навчався Іван Зубков, встановлено меморіальні дошки на його честь.
