Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
В ексклюзивному коментарі для АрміяInform військовий експерт Петро Черник зазначив, що рф зазнає безпрецедентних втрат щодо танків. За його словами, на цю хвилину винищено понад 5100 одиниць. Це неймовірно багато. Скажімо, під час війни радянського союзу в Афганістані було втрачено трохи більш ніж 140 машин.
— На цю хвилину українці знищили повний штатний комплект за штатним розписом зс російської федерації у частині танків. Приймала росія цю війну у межах 3400 машин. Ми розуміємо, який
величезний коефіцієнт винищення. Разом з тим маємо розуміти, що росіяни мали на складах і мають досі більше ніж 10 000 одиниць найрізноманітнішої бронетехніки, — сказав він.
За його словами, найкраща техніка, яка перебуває у ворога в розпорядженні — це такий танк, як Т-90. Основні танки, котрі перебувають на зберіганні, це Т-72, Т-80 Т-64, Т-62, Т-54 та Т-55, і навіть ще є якась кількість Т-34.
— Не таємниця, що вже ті танки, котрі розроблялися у 50-х роках, а саме Т-54 та Т-55 — уже відремонтовані, і якась частина їх доправлена до бою. Разом з тим маю наголосити, що саме ця модифікація використовується у першу чергу як далекобійна артилерія, бо гармата Д-10 може завдати вогневого ураження до 15 кілометрів. Більша частина інших танків працює в режимі ближнього бою з ефективним радіусом ведення вогню максимум до трьох кілометрів, — акцентував експерт.
Проте він зазначив, що постає питання, на що спроможна російська федерація щодо виготовлення нових танків.
— Наразі вони можуть повноцінно виробляти тільки Т-90. Із шести заводів, котрі були у радянському союзі, повноцінно працює тільки один — «Уралвагонзавод». Він може виробляти у межах 20–25 машин на місяць, більше не може, це для них непідйомне завдання. Отже, якщо помножити умовний рік, то це 250–300 танків — це дуже низькі коефіцієнти якісного виробництва, — додав Петро Черник.
Водночас він сказав, що росіяни відновили всі лінійки ремонтного типу, які могли робити, але, скажімо, такий танк, як Т-72 — він наймасовіший за часів Радянського союзу — виробляти взагалі не можуть. Всі лінійки деградували ще в 1998 році. І найбільша проблема — це виплавляння вузлів і компонентів, бо для цього потрібні спеціальні преси. Це все давним-давно розграбовано, знищено і не підлягає відновленню.
— Разом з тим маю наголосити, що рф може ремонтувати у межах до 300 машин, а за окремими показниками і до 400 машин на місяць — це доволі багато. Середній показник втрат якраз і сягає того потенціалу, який проговорений, тобто до 300 машин на місяць. От у такому режимі заміщення вони і будуть ще якийсь час працювати, бо якщо ми розуміємо, що за півтора року знищено більше ніж 5000 машин при запасі плюс 10 000 машин, то у них ще є запас міцності в межах до 2 років — це доволі серйозно, — розповідає експерт.
Чи можуть росіяни десь взяти техніку на світових ринках?
— Не забуваймо, що радянський союз продавав величезну кількість техніки, а інколи і просто постачав задарма величезній кількості країн Африканського та Латиноамериканського континенту, а саме таким країнам як: Куба, Північна Корея, Індонезія, Малайзія, Лаос, Камбоджа і тому подібне. Однак на цю хвилину розвідувальних ознак того, що ведеться серйозна розмова чи серйозна робота з перекупівлі, чи повернення даної техніки, поки що немає. За винятком, скажімо, повернули в межах 30 танків Т-34 із Республіки Лаос. Така інформація направду не витримує жодної критики. А зрештою, якщо вирішать кидати і такі машини у бій, то це означає, що вони насправді на найвищій точці кризи, — підсумував він.
