Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
20 жовтня цього року у зведенні Генерального штабу ЗСУ українці побачили чергові цифри із втратами росармії. Рекордною того дня стала кількість знищеного особового складу — 1380 російських військових. Такі величезні втрати збіглися з масованим наступом противника на Авдіївському напрямку в ці дні.
Окрім цього, нині на Бахмутському та Лимано-Куп’янському напрямках відбуваються події, які заслуговують на особливу увагу. Тож АрміяInform наводить думки експертів, які пояснюють причини активізації ворога, які справжні цілі мають на меті окупанти та як їм протистоять Сили оборони України.
«На відміну від Бахмута, на Авдіївку було кинуто найкращі сили рашистів»
На питання кореспондента «Чому рф активізувалась під Авдіївкою?» відповідає військовий експерт Петро Черник.
— Одна з причин цієї війни, принаймні декларативних, визнання так званих лнр та днр і включення їх у склад російської федерації. Їм направду треба виконати завдання мінімум: вийти на адміністративні кордони Донеччини та Луганщини. І саме Бахмут і Авдіївка є воротами до виконання цього стратегічного завдання, — зауважив експерт.
На його думку, нині в росармії працює сталінська методичка, суть якої полягає в тому, що «русскіє не можуть програти на полі бою». Тобто скільки солдатських життів треба покласти, стільки й покладуть.
Петро Черник провів паралель з наступом росіян на Бахмут:
— Свого часу путін віддав наказ його штурмувати. Його врешті-решт взяли, але направду Бахмут був захоплений в основному велетенськими піхотними силами приватної воєнної компанії «вагнер». Навіть вони самі стверджували, що втратили під час штурмів за 10 місяців більше ніж 22 000 особового складу.
Військовий експерт уточнив, що на Авдіївському напрямку трохи інша специфіка.
— Авдіївка — серйозно укріплений район. Там великий коксохімічний комбінат, який має мережу найрізноманітніших бетонованих споруд, а також там є явища, що в частині цілепокладання дозволяють нам краще тримати оперативну обстановку: терикони є так званими очима, з яких дуже зручно спостерігати за противником і потім надавати ці цілі, передусім для нашої артилерії. Саме тому, на відміну від Бахмута, на Авдіївку було кинуто найкращі сили рашистів, ті, що вони мали в резерві, — наголосив Черник.
Інформацію про перекидання додаткових сил росіян на Авдіївський напрямок підтвердив і військовий оглядач Костянтин Машовець:
— Очевидно, на Авдіївському напрямку противник використав усю свою 2-гу гвардійську загальновійськову армію, переміщену сюди з Лиманського напрямку, де її замінила новосформована 25-та армія. Всі три окремі мотострілецькі бригади (омсбр) 2-ї гв. ЗВА — 21-ша, 30-та та 15-та розгорнуті або розгортаються під Авдіївкою. Ймовірно, до переміщення сюди ж готуються окремі частини та з’єднання й 41-ї загальновійськової армії противника. Наскільки я розумію, кремлівський плішивець прилітав у ростов саме для того, аби виписати «чарівного пенделя» за невдалий початок військовому командуванню угруповання військ «Юг», якому для організації та підготовки цієї операції передали напередодні велику кількість військ та ресурсів з інших напрямків».
«Вбитими вважаються понад п’ять тисяч особового складу окупантів. Цю цифру можемо спокійно множити на три»
Що стосується втрат ворога на цьому напрямку, то військовий експерт Петро Черник розповів, що тільки за шість днів боїв (якщо початком атак вважати 7 жовтня) росіяни втратили понад 130 танків, 250 ББМ та понад 200 артсистем.
— Вбитими вважаються більш ніж п’ять тисяч особового складу окупантів. Цю цифру можемо спокійно множити на три. Це будуть показники, що стосуються поранених, і, за великим рахунком, виходимо на повноцінну серйозно механізовану дивізію, — зазначив експерт.
Він повідомив, що нинішня ситуація для росіян у Бахмуті теж доволі кепська:
— Нам, до речі, було легше захищатися, коли ми його тримали, адже там була висотна забудова. Тепер її практично немає. В них там залишилась мережа підвалів, а всі панівні висоти належить нам, і ситуація в Бахмуті повільно, але дуже впевнено наближається до оперативного оточення росіян.
Лимано-Куп’янський напрямок: Окупанти штурмують наші позиції, але безрезультатно
Якщо ж говорити про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, то там, за словами начальника служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗС України підполковника Володимира Фітьо, окупанти перейшли в атаку:
— Вони пробують штурмувати наші позиції, але безрезультатно.
За словами офіцера, генерал-полковник Олександр Сирський відвідував позиції українських захисників на цьому напрямку.
— Командувач Східного угруповання військ разом з командирами бригад та підрозділів обговорив поточну ситуацію. Були ухвалені певні рішення для підсилення нашої маневреної оборони. Адже наші військові за будь-якої слушної нагоди виконують дії для покращення своїх позицій та відкидають ворога, — повідомив Володимир Фітьо.
Він уточнив, що тільки за 22 жовтня на Лимано-Куп’янському напрямку наші захисники відбили 20 ворожих атак у районі Синьківки, Іванівки, Серебрянського лісництва та Спірного:
— Противник втратив тут 23 одиниці техніки. Зокрема сім танків, три броньовані бойові машини — МТЛБ та БМП. І було знищено одну станцію радіоелектронної боротьби «Стриж».
«Важливо у стратегічному сенсі утримати Авдіївку й досягнути результату з оперативного оточення Бахмута»
На сьогодні зарано робити якісь проміжні підсумки щодо нашого протистояння на сході країни. Але навіть якщо брати нещодавні загальні показники втрат росіян, то можна вже говорити про гарні результати для нас. Тільки за тиждень, з 16 до 22 жовтня, окупанти в бойових діях проти наших військ втратили понад 6000 особового складу, більше як 130 танків та 160 артилерійських систем. Звісно, не все це втратили вони саме під Авдіївкою, але, враховуючи масштаби їхнього наступу на цьому напрямку, можемо припустити, що окупанти втратили найбільше саме там.
— Для наших оборонців украй важливо витримати цей натиск, бо тут є ще й далекоглядна стратегічна геополітична мета. Припустимо, що противник може впоратися з цим завданням і дві області (Луганська, Донецька. — Авт.) перейдуть під їхній контроль. путін може змоделювати на міжнародному рівні ідею, мовляв, ми «спеціальну воєнну операцію» закінчили, війну не хочуть закінчувати українці. І, на превеликий жаль, у світі можуть знайтись політичні лідери, які почнуть у такий спосіб тиснути на Україну: мовляв, треба шукати компромісу. Тому вкрай важливо у стратегічному сенсі впоратися з утриманням Авдіївки й досягнути стратегічного результату з оперативного оточення Бахмута, — наголосив Петро Черник.
Він упевнений, що «дуже важко й дуже поволі, але все рухається згідно з нашими стратегічними цілями».
