Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Трудова міграція з України під час війни набуває загрозливих масштабів: з початку широкомасштабного вторгнення рф мільйони жінок виїхали з країни — і не лише з безпекових причин, а й через відсутність роботи. Протягом двадцяти місяців великої війни чимало з них працевлаштувались та дедалі більше інтегруються за кордоном.
Про те, як повернути українських трудових мігрантів додому й заохотити громадян працювати на Батьківщині, йшлося під час круглого столу «Проєкт «Візія-2033» в Укрінформі. Чи можливо в умовах війни зупинити трудову міграцію? — на це питання намагалися відповісти представники державних органів, громадського сектору та науковці.
— Ми повинні використовувати силу переконань, а не примусу, демонструвати переваги, які отримають українські жінки, які залишатимуться вдома, — зазначив на початку заходу президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» Василь Воскобойник. — Необхідні також певні кроки, як-от зрівнювання зарплат жінок та чоловіків, широке використання жінок у сфері безпеки та оборони, залучення жінок у галузі ІТ, на чоловічих спеціальностях — водіїв та на промисловому виробництві, а також на керівних посадах. Ми повинні повертати українських жінок додому.
Про низку кроків, які вже здійснюються на державному рівні, розповіла директор Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.
Передусім йдеться про підтримку підприємницьких ініціатив, зокрема торік запущена державна програма мікрогрантів для розвитку або створення власної справи.
— З 1 липня 2022 року, коли розпочалась ця програма, ухвалено понад 8 тисяч рішень, з них 55 % — це бізнеси жінок. Крім розвитку підприємництва, це створення робочих місць, що сприяє розвитку економіки, — зазначила вона. — Нещодавно ми розширили цю програму для дружин учасників бойових дій, які можуть отримувати грант у підвищеній сумі — до півмільйона гривень — щоб створити або розвивати власну справу.
Крім пошуку бажаної роботи, перенавчання та профорієнтації, Державний центр зайнятості допомагає охочим здобути нову спеціальність.
— Зараз ми популяризуємо надання ваучера на навчання для людей старше за 45 років з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Топ професій — психолог, кухар, соціальний працівник, медсестра, — зазначила Юлія Жовтяк. — Більшість ваучерів на перенавчання, отриманих у цьому році, а саме понад 15 тисяч, отримали жінки.
Втрата роботи — це стресова ситуація, коли йдеться не лише про фінансову нестабільність, а й відсутність упевненості в майбутньому, позбавлення соціальних зв’язків і захищеності.
— З початку року ми працевлаштували 200 тисяч шукачів роботи. У співпраці з Мінекономіки створено Єдиний портал вакансій, який об’єднує вакансії Державного центру зайнятості та вакансії провідних сайтів з пошуку роботи. Щоденно на порталі доступні понад 200 тисяч вакансій, — розповіла директор Департаменту стратегічного планування, бюджетування та статистики Державного центру зайнятості Ольга Купрій.
Водночас структурні зміни серед безробітних створюють додаткові труднощі в цій сфері.
— Наразі наш клієнт — це передусім жінки. До війни серед безробітних було 53 % жінок, зараз це 73 % по країні, а в окремих регіонах це 80 % і більше. Враховуючи структуру вакансій, серед яких багато робітничих професій — слюсарі, газозварювальники, електромонтери, водії — є проблеми з підбором претендентів на ці вакансії й з працевлаштуванням жінок. Хоча і для жінок маємо чимало вакансій, як за спеціальностями, так і за робітничими професіями. Існує професійно-кваліфікаційний дисбаланс, що погіршується в регіональному розподілі, — зазначила Ольга Купрій.
Ідеологічним напрямом роботи в умовах воєнного стану стає підвищення кваліфікації та надання нових навичок. Через мобілізацію чоловіків, багато роботодавців замислюються над тим, як умовно чоловічих спеціальностей навчити жінок, які працюють на їхньому підприємстві.
Також Ольга Купрій розповіла про безоплатну програму професійної підготовки та перепідготовки для зареєстрованих безробітних з можливістю видачі сертифікатів для забезпечення безоплатного проживання та компенсацією витрат на проїзд. Комплексний підхід до перепідготовки включає також допомогу з подальшим працевлаштуванням за новою професією.
Водночас для роботодавців Державний центр зайнятості також передбачив компенсаційні програми.
— Зокрема, якщо роботодавець працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа ВПО, УБД, жінок з дітьми, молодь на перше робоче місце, він може отримати компенсацію від розміру єдиного внеску до двох мінімальних заробітних плат. Тривалість компенсації може тривати від двох місяців до року, — зазначила Ольга Купрій. — Нещодавно запрацювала програма для роботодавців щодо компенсацій витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю. Якщо працевлаштована особа з інвалідністю I групи — компенсується 15 мінімальних заробітних плат, II групи — 10 мінімальних заробітних плат. Механізм опрацьований і ресурсів достатньо, тож пропонуємо таку підтримку роботодавцям і закликаємо долучатися.
У контексті міграційної політики учасники круглого столу наголосили на необхідності на рівні держави створювати умови для працевлаштування українців ув країні й повернення трудових мігрантів в Україну, зокрема жінок, які виїхали за кордон після вторгнення рф.
Фото скриншотів заходу
