Розпочавши службу Україні на посаді командира 1-го Волинського корпусу Армії УНР фаховий військовий зріс до служби у Генеральному штабі Дієвої Армії, а в підсумку обійняв посаду Військового…
Шпигунські служби рф та нові технології просування пропаганди змусили США визнати, що воювати в цифровому просторі росіяни вміють краще за всіх. Утім, ми це знали давно, адже програвали їм бій за боєм щонайменше від 1991 року.
Масоване використання росіянами у війні проти України дезінформації мало успіх й до широкомасштабного вторгнення армії рф у лютому 2022 року. Однак цей акт агресії дещо змінив стан речей, але інформаційний «дракон» московії ще не здох. Чи зможемо ми остаточно його добити і що ми можемо йому протиставити? Як українцям слід реагувати на наративи сучасної ворожої пропаганди? Наскільки важливо протистояти російській дезінформації не тільки Україні а й усьому світові — про це читачам АрміяInform розповідають цьогорічні лауреати премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, науковці науково-дослідного центру ВІКНУ Валерій Король та Григорій Любовець.
(Друга частина, першу частину читати тут)
Інформація як мірило воєнних результатів
— У сучасних умовах інформаційного протистояння інформація сама по собі вже починає суттєво впливати на реальність. Як цей чинник нині використовується у воєнних цілях?
Григорій Любовець: На наш погляд, і це підтверджується дослідженнями, інформація не є частиною життєвого процесу, як раніше, вона сама по собі процес, який впливає на різні аспекти суспільно-політичного життя.
Інформація нині є не просто інструментом чи послугою, а базовою функцією для досягнення геополітичних й геостратегічних цілей. Тому інформація, а точніше — контент, нині в низці країн і, зокрема, у збройних силах розглядається як основний елемент планування операцій та мірило воєнних результатів.
Валерій Король: Якщо ми звернемося до позиції наших ворогів, то відповідно до так званої доктрини Герасимова, тези якої були оприлюднені 2013-го, тобто напередодні нападу путінського режиму на Україну 2014 року, інформаційні дії за силою впливу на перебіг війни рівноцінні військовим. Слід додати, що московія на всіх етапах свого існування вирізнялася потужним нав’язуванням іншим державам і народам власного бачення історії і трактування подій. Для цього й була створена у світі, насамперед в Європі, розгалужена система комунікаційно-контентних впливів, яка включає безліч складників — від літературних об’єднань і кафедр славістики (читай русистики) в іноземних університетах до аналітичних центрів, громадських і мистецьких проєктів, які фінансуються москвою. Наскільки потужним був вплив цих факторів на формування громадської думки в європейських суспільствах, ми бачили протягом 2014–2022 років. Щоб змінити розуміння історичної і сьогоденної ситуації на користь України, знадобилися справді титанічні зусилля, але край російському пануванню в інформпросторі поклала лише широкомасштабна агресія Кремля в лютому 2022 року. Втім, інформаційний «дракон» московії ще не здох, він продовжує видихати сморід і міазми, хоча й із значно меншою інтенсивністю.
Відповідно до так званої доктрини Герасимова, тези якої були оприлюднені 2013-го, тобто напередодні нападу путінського режиму на Україну 2014 року, інформаційні дії за силою впливу на перебіг війни рівноцінні військовим.
Ядерний шантаж — складова рос пропаганди
— На вашу думку, ядерний шантаж путіна — лише збочена інформаційна складова роспропаганди?
Валерій Король: Те, що цей шантаж є частиною роспропаганди, — безсумнівно. Стосовно можливого застосування ядерної зброї путіним попередній аналіз свідчить, що це питання в кремлі залишається дискусійним і залежить від розвитку ситуації і психологічного стану міжнародного злочинця путіна та його оточення.
На цьому етапі варто погодитися з думкою секретаря РНБОУ О. Данілова, який логічно доводить, що московія не буде використовувати ядерну зброю доти, доки їй це не дозволять.
Григорій Любовець: Слід додати, що, окрім традиційного шантажу ядерними боєзарядами, путінці застосували тероризування України та світу небезпекою катастрофи на окупованій Запорізькій АЕС, а до цього була ще й окупація Чорнобильської АЕС. Масштабні катастрофи на атомних станціях — це новація путінського режиму в історії ядерного тероризування, тим паче, що його вчиняє країна, що входить в МАГАТЕ та Раду Безпеки ООН. Ці новітні явища глобального гібридного тероризму світ ще має осмислити, щоб виробити відповідну систему захисту.
Масштабні катастрофи на атомних станціях — це новація путінського режиму в історії ядерного тероризування.
Ядерний шантаж із гіпотетичного набув статусу фізичного. Нині він має новий геостратегічний майданчик — Білорусь, де ніби вже є боєзаряди тактичного застосування. Гра путінського режиму в ядерну рулетку триває, зупинити це Україна може лише разом з партнерами.
Цінності — головна зброя українців
— Завищені очікування нашого суспільства ворог може перетворити на зброю. Як українцям слід реагувати на наративи сучасної ворожої пропаганди?
Валерій Король: Досить багатоаспектне питання. Найпростіша відповідь — не реагувати взагалі. Але ж у житті ця пропаганда не завжди прямолінійна, про що ми вже говорили. Тож виокремити її в потоці абсолютно нейтральної інформації, а часом і нібито позитивної, доволі складно. Тому тут має працювати насамперед система державної нейтралізації наративів ворожої пропаганди.
Хотів би зауважити, що ця система не може обмежуватися, приміром, боротьбою з фейками, з якими зараз «воюють» мало не всі державні і громадські організації. Насправді це «донкіхотство», боротьба з вітряними млинами, бо кількість фейків, які плодить та ж московія, вимірюється поняттям «безкінечність». І в цій «боротьбі» можна втратити наснагу, сили і мотивацію.
Протидія дезінформації — лише частина більш складного механізму нейтралізації ворожої пропаганди. Тому об’єднання зусиль України та її партнерів може дати потрібний ефект. Можемо вітати те, що медіарегулятори пʼяти європейських країн — Латвії, Литви, Польщі, Румунії та України — нещодавно підписали Декларацію про співпрацю і взаємну підтримку в боротьбі з дезінформацією. Сподіватимемося, що заявлені спільні навчання громадян з виявлення, реагування та запобігання дезінформації матимуть результативність.
Кількість фейків, які плодить та ж московія, вимірюється поняттям «безкінечність». І в цій «боротьбі» можна втратити наснагу, сили і мотивацію.
Григорій Любовець: Ми пропонуємо працювати не з негативами ворога, а з позитивами власного життя. Тобто кардинально змінити кут зору на проблему і відмовитися від вторинності, яка нас занадто довго переслідує в історичному сенсі. Ми маємо формувати власний порядок денний інформаційного простору, де немає місця ворожим наративам. Тут задіюється система, яка передбачає нейтралізацію ворожої пропаганди, а для цього необхідно вести випереджальну комунікаційно-контентну діяльність. Система, до речі, дозволяє бачити зародження й розвиток негативів, тому уможливлює їхню завчасну нейтралізацію. Про це ми докладно написали не лише в монографії «Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння», а й у попередній праці — «Комунікаційно-контентна безпека: проблематика, підходи, етапи становлення».
Ми маємо формувати власний порядок денний інформаційного простору, де немає місця ворожим наративам.
Очевидно, що проблематика несприйняття ворожої пропаганди, те, що вимірюється індексом стійкості і має бути проактивною позицією кожного громадянина, стосується цінностей, що передаються від покоління до покоління. Цінності є тим, що об’єднувало українців з різними політичними поглядами на Майдані десять років тому, і тим, що цементує нас у протистоянні агресору. І тут позиція держави має абсолютно збігатися з позицією суспільства. Зараз ми, на наш погляд, перебуваємо у початковій точці цього довгого шляху і не маємо схибити.
Україна вже стала суб’єктом інформаційного простору
— Ваша думка щодо успіхів / провалів України на зовнішньополітичному інформаційному фронті?
Валерій Король: Те, що Україна із об’єкта інформаційного простору перейшла на позиції суб’єкта, мабуть, є найбільшим успіхом на зовнішньополітичному, як ви кажете, фронті. Утворення й активну діяльність групи країн «Рамштайн+» можна віднести до успіхів не лише суто оборонних, а й до інформаційних, бо ж про це говорить весь світ. Те, що українці за кордоном мають особливий статус з правом не лише тимчасового проживання, а й освіти, роботи — це теж зовнішньополітичний та інформаційний успіх. Сюди ж відноситься лідерство України в реалізації Української формули миру та вихід на етап перемовин про членство в ЄС й у перспективі в НАТО. І таких успіхів, що засвідчують інформаційно-дипломатичні потуги нашої країни, чимало.
Утворення й активну діяльність групи країн «Рамштайн+» можна зарахувати до успіхів не лише суто оборонних, а й до інформаційних, бо ж про це говорить весь світ.
Григорій Любовець: На жаль, ми не зуміли довести, передусім партнерам, що Україна веде цивілізаційну війну за пріоритетність норм міжнародного права у світі. Як і те, що проти нас ведеться широкомасштабна геноцидна агресія, спрямована не лише на фізичне знищення українців, а й на знищення світоустрою планети. Це питання екзистенційні, а світ, тобто ООН, переважно мислить досить предметними категоріями потреб і можливостей.
Шпигунство і пропаганда рф у глобальному просторі
— Як нам скоординувати діяльність із закордонними партнерами на інформаційному полі, щоб витіснити російські наративи зі світового порядку денного?
Валерій Король: Тут, мабуть, доречно послатися на нещодавню публікацію у The New York Times (йдеться про матеріал Putin’s Next Target: U.S. Support for Ukraine, Officials Say від 2 жовтня ц.р. — Ред.). США всерйоз занепокоєні тим, що путін прагне припинити підтримку України з боку США, використовуючи свої шпигунські служби та нові технології для просування пропаганди та теорій змови. До речі, як діє теорія змови та загалом конспірологія в американському суспільстві, ми бачили на прикладі штурму Капітолію в січні 2021 року прихильниками Д. Трампа, коли загинуло п’ятеро людей, а члени Конгресу США були змушені тимчасово евакуюватися.
США всерйоз занепокоєні тим, що путін прагне припинити підтримку України з боку США, використовуючи свої шпигунські служби та нові технології для просування пропаганди та теорій змови.
На думку офіційних осіб США, з якими спілкувався кореспондент The New York Times, «росія краще за будь-яку іншу країну вміє поєднувати державні ЗМІ, приватні ферми тролів і операції розвідувальних служб для атак у цифровому просторі». Позаяк до втручання в американські вибори долучаються кілька країн, загроза є цілком реальною.
Наведений приклад свідчить, що протистояння в глобальному комунікаційно-контентному просторі набуває значних масштабів, оскільки за впливи тепер борються групи країн та ще й із застосуванням новітніх технологій, зокрема ШІ (штучний інтелект).
Виникає потреба не лише в об’єднанні зусиль країн демократичного світу для нейтралізації таких впливів, а й у формуванні нової міжнародної безпекової системи, передусім в інформаційному просторі.
Григорій Любовець: Дипломатія сучасності — це передусім публічний дискурс тематики, що адекватна контексту країни, її потребам та горизонтальним потенціалам регіонів України. Варто зосередити зусилля на координації дій українських діаспорних об’єднань світу. Вони краще за нас знають внутрішній розклад країн, громадянами яких вони є або де тривалий час проживають, мають достатньо контактів і лобістських можливостей, тож трек спільної роботи є значущим. При цьому до сфери їхньої діяльності мають входити не лише питання політичного характеру, а насамперед фунціонал життя від освіти і туризму до смарт-підприємництва та спілкування на різноманітні теми мирного і, особливо сьогодні, геноцидного і постгеноцидного етапу в історії України.
За нашими поточними проблемами якось загубилися в українському суспільстві вітчизняні мислителі, а вони завжди і будь-де були рушіями змін і прогресу. Тому є сенс вивести на глобальний, зокрема й міжнародний, рівень слово українських філософів, істориків, літераторів тощо.
Генерування нашого ексклюзиву має стати не медійно-корпоративним, а громадянсько-цивілізаційним та безперервним, зважаючи на 24 часові пояси. Мовами транслювання мають бути всі, якими оперує ООН (хоча наразі це завдання на перспективу). Маємо свій ландшафт комунікаційно-контентної індустрійності виводити зі стану медійних традицій до новацій наддинамічних процесів легалізації українців і їхнього життя, а не лише еліт чи окремих суспільно-політичних груп.
Є сенс вивести на глобальний, зокрема й міжнародний, рівень слово українських філософів, істориків, літераторів тощо.
Маємо розбудувати модернову новаційну систему комунікаційно-контентних засобів, рішень, технологій, які б стали драйверами громадянського життя (передусім йдеться про смарт-середовища). Тобто легалізація українського життя як формат середовищної реальності справжнього та дієвого може бути модератором та генератором нашого майбутнього.
Оскільки найбільшим надбанням сучасності в комунікаційно-контентних процесах є публічне маркування подій, процесів і явищ, сьогодні потенційними координаторами взаємодії з нашими громадянами та партнерами мають бути повнофункціональні інформаційні агенції індустрійно-цивілізаційного характеру. Звісно, якщо така інформаційна агенція вийде за межі традиційної уяви про свою діяльність і буде сповідувати індустрійно-виробничу стилістику творення контенту. І це не така вже й фантазія, бо технології розвиваються шаленими темпами, а ШІ вже наступає на п’яти людині.
Ефективність в інформпросторі: кейси успіху
— Приклад ефективної / неефективної кампанії?
Валерій Король: Критерій ефективності досить складний, якщо він не визначений алгоритмом. Великий шум довкола події — це її ефективність чи ні? Хвиля негативних відгуків у публічному просторі — це провал чи ні? В наш час наддинамічних інформаційних потоків будь-який публічний резонанс визначається не знаками «+» чи «—», а тривалістю утримання уваги, акцентуванням тих позицій, які становлять інтерес для заявника контенту. І саме акцентами ми можемо перевести негатив у позитив і навпаки.
Із цих позицій ефективною можна вважати кампанію, наприклад, просування Української формули миру. Її підтримали понад 60 країн світу. А якщо говорити про часткову підтримку, то це вже 140 країн. Підготовка Глобального саміту миру, де очікується участь більшості лідерів світу, є якраз підтвердженням ефективності дипломатично-інформаційної лінії України.
Українська цивілізаційна війна проти путінського режиму не лише завершиться перемогою України, а й стане платформою для формування нової світової системи безпеки.
Григорій Любовець: Ситуацію в інформаційному просторі ми розглядаємо через призму доби. Контекст доби надає іншу реальність ефективності, там всі виклики мають отримати хоча б первинну відповідь за цей період, а потім, за потреби, мати продовження через формат утримання уваги чи її переведення на новий якісний рівень. Тобто виклик, зафіксований протягом доби, може набути розвитку — утримання в інформпросторі (детерміновані процеси) і присутності (недетерміновані комунікаційні процеси). Тому стани ефективності події фіксуються через закономірності сучасного комунікаційно-контентного простору і прогнозну перспективу ситуації.
— Ви оптимістично дивитесь на майбутнє нашої країни?
Валерій Король: «…всяка держава є певне об’єднання, а будь-яке об’єднання утворюється для певного щастя», — так визначав розуміння щастя Арістотель. Українці йшли до свого щастя — незалежної держави — надто довго навіть за історичними мірками. То ж відмовлятися від нього нам не годиться, бо попереду фантастична перспектива. І попри всі нинішні негаразди, ми маємо намір ще пожити в цій перспективі.
Щодо наших недругів, передусім путінської росії, то об’єктивні закони розвитку світової цивілізації свідчать, що імперії рано чи пізно мають зникнути. Щодо московії цей процес затягнувся, однак він незворотний.
Григорій Любовець: Ми державники в сенсі розуміння нашого стану життєвої діяльності, а не в залежності від статусу і відповідних дій. Ми за поступ та перспективу України, тому ми оптимісти, які знають, як потрібно реалізувати наші наміри на шляху до перемоги, зокрема в інформаційному просторі.
Українська цивілізаційна війна проти путінського режиму не лише завершиться перемогою України, а й стане платформою для формування нової світової системи безпеки.
