Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Національно-визвольна боротьба українського народу мобілізувала науковців країни на активну співпрацю з українським військом. Про практичне застосування на полі бою історичних досліджень професора Вадима Задунайського кореспондент АрміяInform поспілкувався з командиром одного з підрозділів Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Павлом Куриленком.
Протягом століть збройної боротьби за незалежність Батьківщини та безпеку власних родин українські воїни протистоять не лише ворогу, а й руйнівним психотравматичним факторам бойових дій. Зазвичай захисники перебувають у надзвичайно складних умовах постійної загрози їхньому життю, несподіваної небезпеки, високої відповідальності, дефіциту часу, втомленості, дискомфорту тощо. Способи та методи адаптації до ведення бойових дій у складних умовах війни з противником, який за чисельністю значно перевищує українське військо, традиційно ретельно вивчало кожне наступне покоління українських захисників. Військовослужбовці сучасних Збройних Сил України й надалі втілюють настанови козаків, які формують бойовий чин, у практику ведення штурмових та інших бойових дій на передовій російсько-української війни.
З жовтня 2022 року за ініціативи експертної групи «Козацький фактор у російсько-українській війні» на чолі з її натхненником та координатором Вадимом Задунайським (професор Українського католицького університету; засновник І козацького земляцтва 1984 року; дослідник воєнних традицій українських козаків) розпочалися систематичні заняття по лінії морально-психологічного забезпечення одного з підрозділів Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького. Було розроблено шість тематичних блоків занять з військовослужбовцями за відомими козацькими настановами:
- Будь вірним бойовим товаришем — «Козак козаку — рідний брат».
- Завжди дбай про бойову майстерність — «Без діла — маліє сила».
- Тримай бойову дисципліну й дій злагоджено — «Добрий козак баче, де отаман скаче».
- У бою живи боєм і будь відважним — «Не такий чорт страшний, як його малюють».
- У силі духу твоя незламність — «Козак з біди не плаче, а до бою скаче».
- Бережи воїнську честь і здобувай бойову славу — «Козацька слава не вмре, не поляже».
Один з головних козацьких звичаїв можна сформулювати так: «Не перекладай на інших своєї відповідальності за країну та родину, а дій по совісті та гідно захищай їх од зла».
читайте також:
— Це те, що було в нас поколіннями, лише трансформоване й застосоване в нових умовах, — наголошує Вадим Васильович під час короткої бесіди в перерві між його заняттями з військовослужбовцями. — Все базується на відчутті товариськості в підрозділі, в групі, в побратимстві. Ключовим моментом також є те, що воїн має постійно вдосконалюватися у своєї ратній професії. Так було споконвіку. Наведу приклад. Українські козаки Кубані (сюди до середини ХІХ ст. переселилося понад 105 тисяч колишніх запорозьких, гетьманських та слобідських козаків; вони створили Чорноморське козацьке військо, перейменоване в 1860 році в Кубанське) з дитячих років постійно вправлялись у бойовій підготовці. Навіть у старості вони демонстрували свою бойову майстерність. Це зафіксовано в писемних джерелах ХІХ – початку ХХ ст.
Українські козаки та їхні нащадки навіть у цивільному житті не забували, що вони воїни. Така була національна традиція. Нині, коли людина перебуває у війську, вона не може марнувати час на те, що їй не допоможе в скрутні хвилини. Потрібно використати цей час на посилення власної професійної воїнської майстерності, постійно вивчати те, що врятує тебе та знищить ворога.
— Якось наше відділення, яке зайняло оборонну позицію в посадці, атакував ворожий взвод, ми його зупинили, за ним пішов новий взвод, за ним іще один, але вони не змогли нас «продавити», тому що всі були налаштовані на боротьбу й перемогу. Нас було мало, але ми зуміли відбити всі штурми. Саме для того, щоб і надалі у противника «не виходило», потрібно створювати моральну стійкість у наших бійців. З цією метою професор Задунайський допомагає нашим хлопцям згадати, зрозуміти козацьке коріння, створити морально-психологічне підґрунтя їхньої бойової міцності. Саме історія наших предків-козаків і є цим підґрунтям, — розповідає командир підрозділу Павло Куриленко. — Ми з дитинства знаємо історії, коли невеличке козаче військо за рахунок своєї об’єднаності перемагало набагато більший підрозділ ворога. Професор Вадим Задунайський показує на конкретних прикладах ці принципи сили Українського війська. Сучасний боєць згадує їх та починає наслідувати дії попередників у певний складний момент.
— За рік у мене в підрозділі не було жодного «відмовника» на бойових завданнях. Навіть під час проведення нещодавніх операцій, коли наш підрозділ визволяв наші села на сході країни. Ми меншими силами штурмували більші ворожі підрозділи. Попри те, що противник завжди намагався контратакувати, у нас не було жодної втраченої позиції, — додає Павло Куриленко. — Зауважу, що майже весь особовий склад підрозділу, який був залучений до виконання бойових завдань, був відзначений державними нагородами та відзнаками Головнокомандувача Збройних Сил України.
Фото Дмитра Юрченка
