Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У житті кожної людини є події та дати, що назавжди закарбовуються в пам’яті та які стають визначальними у майбутньому. Для вихованців Військово-морського ліцею імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного така подія відбувалась нещодавно — вони склали клятву ліцеїста.
З урочистою та знаменною подією ліцеїстів привітав начальник штабу — заступник командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірал Андрій Тарасов та побажав першокурсникам успіхів у навчанні, міцного флотського здоров’я та сили духу. А також подякував батькам ліцеїстів за те, що виростили таких гідних синів та доньок, майбутніх захисників України.
У святковому заході взяли участь заступник Голови ВРУ Олена Кондратюк, радник з міжнародних питань заступника Голови ВРУ, Надзвичайний і Повноважний Посол України кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та представники ветеранських й громадських організацій, духовенства, батьки, рідні та друзі ліцеїстів.
Почесні гості прибули до ліцеїстів не з порожніми руками — у подарунок від них вихованці навчального закладу отримали необхідну літературу, різні смаколики і, що найголовніше, 2 новеньких автобуси, які значно полегшать певні аспекти навчального процесу. Реалізувати це вдалося за допомогою латвійських підприємців, які беруть активну участь у наданні допомоги Україні.
— Ми розуміємо, що матеріально-технічна база Військово-морського ліцею має відповідати високим стандартам сьогодення і докладаємо для цього усіх зусиль. Разом із представниками латвійських благодійних фондів передали для потреб ліцею два автобуси та гуманітарну допомогу. Зокрема, спальні мішки, окопні свічки, сухпаї, консерви, традиційний латвійський хліб, солодощі. Благодійна акція на підтримку ліцею — наша спільна ініціатива разом з латвійським благодійним фондом Ziedot.Lv, Конфедерацією українських організацій Латвії «Віче» та концерну деревообробної промисловості Latijas Fineris, який став основним жертводавцем коштів на реалізацію цього проєкту. Маю надію, що це лише перший крок і незабаром ліцеїсти зможуть здійснювати поїздки до країн Балтії, аби мати можливість обмінюватися досвідом з такими ж, як і вони, вихованцями військових навчальних закладів, — розповіла Олена Кондратюк.
За традицією, що склалась у Військово-морському ліцеї, після складання Клятви першокурсникам вручили нагрудний знак «Хрест ліцеїста», а молодшим командирам — старшинські погони.
Ані першокурсники, ані присутні не приховували почуттів. Особливо тепло звернувся до своїх вихованців начальник Військово-морського ліцею імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного капітан 1 рангу Віктор Шмигановський.
— Цього року у нас була особлива церемонія. Насамперед тому, що частині наших першокурсників випала честь разом з іншими вихованцями військових ліцеїв скласти клятву ліцеїста у місті Києві в присутності Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Володимира Зеленського та військово-політичного керівництва держави й іноземних дипломатів. Звісно, у зв’язку з безпековою ситуацією, на жаль, не всі мали можливість взяти участь у тому заході, але ми не хотіли, щоб хтось залишився поза увагою. Тому провели святковий ритуал і в стінах рідної альма-матер, — повідомив Віктор Шмигановський. — Однак, навіть не те робить цей захід унікальним — таким його роблять наші діти, хоча їх так вже й не назвеш. Адже сьогодні ці хлопці і дівчата, які знають не з книг і фільмів, що таке війна, вкладають у слова клятви щире бажання свого серця і повне розуміння свого вчинку… дорослими стали завчасно!
Поділяють його думку і батьки, які з такою ніжністю і гордістю проводжають своїх дітей у непросте, але обране ними свідомо майбутнє.
Максим приїхав до ліцею з Харківщини. Він з родини військових, проте на відміну від них його манило не небо, а море.
— У мене всі так чи інакше пов’язані з авіацією, тож для рідних мій вибір пов’язати своє майбутнє з флотом став неочікуваним. Але перечити не стали, тому сьогодні я тут, щоб завтра разом з іншими боронити свою країну, — розповідає першокурсник.
Поруч з ним в строю Єгор. Він теж мріє про майбутню службу на флоті, але ще більше юнак хоче повернутися до рідного містечка на Херсонщині, яке нині окуповане рашистами. Сьогодні, промовляючи присягу, він твердо пообіцяв собі, що за будь-яких умов дотримається кожного слова.
Фото автора
