Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Підрозділи ППО та Повітряних Сил ЗСУ озброюються … «хлопавками». Ну чим не прекрасний привід для тролінгу з боку росіян нашої армії? Але так може здатися на перший, далеко не професійний погляд на цю назву, відому всім хлопчакам по дитячих забавках. В нашому випадку — все по-дорослому і більш ніж серйозно, адже кодовим словом «хлопавка» або ж «петарда» в арміях країн НАТО прийнято називати американські ракети AIM-120, з якими, зважаючи на їхнє бойове застосування, вже добре знайомі українські воїни. Розповімо про них і ми.
AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile, «удосконалена ракета класу „повітря — повітря“ середньої дальності») з позивним «Хлопавка» (анг. Slammer) — це керована ракета середньої дальності, здатна застосовуватись за будь-яких погодних умов та часу доби. Історія розробки AMRAAM почалася в середині 1970-х років, коли військові кола США дійшли висновку про необхідність розробки нової ракети середньої дальності з активною радіолокаційною ГСН (головкою самонаведення) на заміну ракетам AIM-7 Sparrow з напівактивною радіолокаційною ГСН.
Основою цим висновкам послужили як дослідження, так і практика бойового застосування ракет «повітря — повітря». У 1974–1978 роках були реалізовані спільні програми з дослідження тактики повітряного бою — ACEVAL (англ. Air Combat Evaluation) і вироблення вимог до ракет класу «повітря — повітря» — AIMVAL (Air Intercept Missile Evaluation), які показали, що винищувач у процесі наведення на ціль ракет з напівактивними функціями дуже вразливий. На відміну від попередниці, AMRAAM швидша, менша та легша, а також має кращі можливості проти цілей на низькій висоті.
Програма AMRAAM завершила свою концептуальну фазу в лютому 1979 року, коли ВПС США обрали двох із п’яти конкуруючих підрядників — Hughes Aircraft Co. та Raytheon Co., для переходу до етапу перевірки. На етапі повномасштабної розробки компанія Hughes Aircraft Co. завершила розробку ракети, а як виробник-послідовник була обрана компанія Raytheon. Контракт виробництва з обома постачальниками було укладено 1987 року. Після поглинання фірми Hughes єдиним виробником ракет є корпорація Raytheon.
Ракета AIM-120 виконана за класичною аеродинамічною схемою з «Х» подібним розташуванням консолей крила та керма. Корпус ракети розбитий на три відсіки: головний, бойова частина та хвостовий. Корпус має спеціальне забарвлення сірого кольору, що витримує значне кінетичне нагрівання.
У головному відсіку розташований блок системи управління і наведення WGU, під конічним обтічником розташована антена радіолокатора, яка безперервно сканує повітряний простір і має гостру конічну форму. За нею розташовані послідовно акумуляторна батарея і передавач, бортовий мікрокомп’ютер системи керування польотом, інерційний блок, активний радіолокаційно-виконавчий механізм з неконтактним датчиком цілі і блок наведення модифікації.
Всі пристрої, крім датчика цілі, розміщуються всередині конструкції, що налічує з обтічник, титанову оболонку та алюмінієвий кормовий шпангоут. Датчик цілі, інерційний блок, блок керування та ГСН приєднуються до кормового шпангоута єдиним модулем. Інерційний блок упирається своїм піддоном у передній зріз бойової частини. Радіопрозорий обтічник завдовжки 530 мм, діаметр біля основи — 178 мм. Він виготовляється з кераміки, армованої скловолокном. Активна головка радіолокації самонаведення працює в єдиному частотному X-діапазоні з бортовою РЛС носія (довжина хвилі — 3 см). Дальність захоплення цілі становить близько 16–18 км.
За ГСН розташований блок управління, що включає автопілот з високопродуктивною мікро-ЕОМ на базі процесора з тактовою частотою 30 МГц. ЕОМ є спільною для командної та радіолокаційної систем — за допомогою неї відбувається управління сервоприводами антени ГСН, обробка сигналів радіолокаційної апаратури, забезпечуються всі функції управління та командного зв’язку. Використання ЕОМ дозволило здійснювати розрахунок параметрів взаємного руху цілі та ракети та проводити розрахунок оптимальної траєкторії наведення та виведення ракети на ціль під ракурсом, необхідним для отримання найбільшого ефекту ураження бойової частини.
Відсік бойової частини інтегрований у корпус ракети. AIM-120A оснащується осколковою бойовою частиною (з готовими осколками) спрямованої дії.
Двигун відсіку WPU-6/B являє собою корпус ракети, твердопаливний ракетний двигун, сопловий блок і пристрої для підвісу під літак AFD.
Ракета підвішується на пускові пристрої рейкового типу або з примусовим відділенням. Ракети AMRAAM є основною зброєю класу «повітря — повітря» всіх типів сучасних винищувачів американських Збройних сил — Harrier-II, F-15, F-16, F/A-18, F-22. Ракети сімейства AIM-120 перебувають на озброєнні винищувачів країн НАТО та інших союзників США — F-4F, Tornado, Harrier, JAS-39 Grippen, Eurofighter Typhoon. Ними озброювалися і вже зняті із застосування винищувачі F-14D та JAS-37 Viggen. Нова версія AMRAAM працює на всіх варіантах винищувача F-35 Joint Strike Fighter. Це єдина ракета класу «повітря — повітря» з наведенням радіолокації, допущена до використання на F-35. Загалом же ці снаряди використовують армії понад 40 країн світу.
Ракети AMRAAM на практиці довели, що є одними із найсучасніших та найефективніших снарядів свого типу. Адже вони випускаються не лише для установки на винищувачах, а й для наземних систем, серед яких одні із найкращих у світі систем протиповітряної оборони NASAMS, що стоять на обороні Білого дому, а віднедавна і на охороні неба України. Норвезька вдосконалена зенітна ракетна система (NASAMS) була розроблена Kongsberg Defense & Aerospace та прийнята на озброєння у 1994–1995 роках. Саме в поєднанні з цим комплексом боєприпаси AIM-120 можуть збивати російські крилаті ракети. При цьому розробникам вдалося в цій зброї втілити рішення, що дозволяє підрозділам ППО використовувати ту саму ракету в будь-якій ролі без додаткових модернізацій.
— Компанія Raytheon Technologies, яка нині просуває себе під новим брендом RTX, офіційно повідомила про отримання доволі масштабного замовлення від уряду США на виробництво ракет AIM-120 AMRAAM. Загальна вартість угоди становить 1,15 млрд доларів й включає версії ракет D-3 та C-8, які мають дальність ураження цілей, за різними джерелами, у 160–180 км, — про таке в коментарі кореспонденту АрміяInform розповів військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
За його словами, це найбільший контракт за весь час та п’ятий у серії програми Form, Fit, Function Refresh — F3R, який передбачає виробництво оновленої версії ракети в частині електронних компонентів та програмного забезпечення. І для реалізації цього замовлення буде розширено виробничу лінію.
— Загальна кількість ракет у цьому замовленні не розголошується. Але в березні 2023 року міноборони США опублікувало звіт щодо планів закупівлі озброєння на 2024 фінансовий рік (розпочався 1 жовтня 2023 року), за яким за 1,14 млрд доларів планувало закупити 831 ракету, — зазначив Сергій Згурець.
Перше бойове застосування AIM-120 відбулося в грудні 1992 року, коли американський винищувач F-16 збив МіГ-25 іракських ВПС над територією південного Іраку. Загалом же, на міжнародній арені підтверджено застосування ракет AMRAAM у низці боєзіткнень, в яких завдяки їм було здобуто 16 перемог в Іраку, Боснії, Косові, Індії та Сирії.
