Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Сьогодні Україна вперше у ХХІ столітті відзначає Покрову Пресвятої Богородиці 1 жовтня, а разом з нею День українського козацтва і День захисників і захисниць України. З цієї нагоди кореспондент АрміяInform поспілкувався з доктором історичних наук, директором Науково-дослідного інституту козацтва Тарасом Чухлібом.
Науковець розповів про витоки свята Покрови, про традиції його відзначення в часи Київської Русі та Української козацької держави. Про те, як і чому козаки саме на Покрову збирали Генеральну раду і обирали гетьмана.
читайте також:
— Українці завжди святкували Покрову 1 жовтня. Це є наша тисячолітня традиція. Культ матері був притаманний нашому народу ще від часів Трипільської цивілізації, і коли прийшло на українські землі християнство, він переродився на вшанування Покрови Пресвятої Богородиці — Божої Матері. Перша кам’яна церква Київської Русі — Десятинна, присвячена Успінню Пресвятої Богородиці, — наголосив Тарас Чухліб. — Свято Покрови поширюється не тільки на козаків-військових, а й на жінок. На це свято жінки молилися в церквах за те, щоб Діва Марія покрила їх своїм омофором, щоб вони мали чоловіка й народжували дітей, народжували майбутніх воїнів. Саме на Покрову на Січі завершувався воєнний період, козаки поверталися до своїх сімей, тому свято Покрови Богородиці було і залишається дуже шанованим в нашій відродженій Українській державі.
Історик розповів про тисячолітній період нашого державотворення і про те, що Покрова ще від часів Володимира Великого була днем нашого воїнства як чоловічого, так і жіночого. Цього дня в часи Русі збиралися на Віче.
— Пізніше, за часів козацтва, 1 жовтня скликалася Генеральна військова рада, яка підбивала підсумки того, що гетьман чи кошовий отаман на Січі зробив за рік. Місця для таких зібрань могли бути різні — Запорозька Січ, традиційні майдани біля Маслового ставу чи біля Корсуня, де вміщалося до 70 тисяч осіб, що з’їжджалися з усієї України. Це були не тільки козаки від усіх полків, а й представники міщан, духовенства та навіть селян. У такий спосіб ми випереджали час — випередили французьку революцію кінця XVIII століття, випередили побудову на демократичних засадах Сполучених Штатів Америки. У нас була вічна (від слова Віче) тисячолітня військова демократія. І, думаю, через років 5–10 ми знову повернемося до цієї моделі і станемо такою державою, як сучасний Ізраїль, в якій кожен українець і українка будуть вояками Збройних Сил України, — вважає Тарас Чухліб.
