Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Сьогодні одне з найбільш шанованих свят в Україні — свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його ще називають «Покровою» і «Святою Покровою».
«Свята Покрова — наша заступниця і помагає бити ворогів…»
Згідно з переказами, що збереглися, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках: на Січі залишалася тільки залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали. Оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята), то і маємо козацьке свято на Покрову.
Українські козаки завжди по-особливому шанували свято Покрови, вважаючи Богоматір своєю заступницею. Тому ікона Марії з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. З’явився навіть особливий тип ікони — «Козацька Покрова», на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці. За даними Інституту національної пам’яті, вціліло трохи більше ніж десяток таких ікон. На одній із них ми бачимо навіть зображення Богдана Хмельницького.
У запорізьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди називалась на честь Покрови, а її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці «Під Твою милість прибігаємо». Після завершення походу — незалежно від його успішності — козаки відправляли молебень на честь Божої Матері. Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити «шановане товариство». Погоджувався після третьої пропозиції, цим самим підкреслюючи, що йде на це не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував своїм побратимам за честь їх очолювати і кланявся на чотири боки.
На Покрову молилися за воїнів, які перебували в походах, захищаючи рідну землю, обирали козацьких отаманів. До нас дійшли перекази про те, як після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли з рідних місць за Дунай, взяли із собою як найбільшу цінність ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Покрова вважається і датою створення Української повстанської армії (УПА).
Витоки Святої Покрови
За легендою, свято відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті. Під час облоги Константинополя військами агарян 910 року святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Пресвята Богородиця з’явилася жителям міста та опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котрий зазвичай жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано. За іншими переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Жителі столиці Візантії в гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами. На Русі святу передували давні язичницькі культи на честь жіночого божества продовження роду, плодючості — Лади, Живи. Офіційно ж свято Покрови на нашій землі Пресвятої Богородиці було встановлене в 1164 році князем Андрієм Боголюбським. В Україні щорічно 14 жовтня відзначається День українського козацтва, приурочений до свята Покрови Пресвятої Богородиці.
