Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Такими є результати дослідження, проведеного спеціально для Саміту Перших Леді та Джентльменів у 11 країнах світу, що перебувають у стані війни або мають її досвід у минулому. Дослідження проводили протягом серпня 2023 року. Учасники з Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Ізраїля, Німеччини, Польщі, США, Туреччини, України, Хорватії, Японії розповіли про психологічне самопочуття в різних куточках світу.
За підсумками опитування, близько половини респондентів в усіх зазначених країнах відчуває наслідки широкомасштабного російського вторгнення в Україну.
— Це стосується й нас! — кажуть, зокрема, 40% громадян Німеччини, 36% — Польщі, 36% — США.
Серед викликів, що викликають стурбованість, були названі: інфляція, бідність, кліматичні зміни і, звичайно, військові дії.
Найуразливішими є підлітки (13–15 років). Існує стереотип, що дітям і молодим усе дається легше, але це лише стереотип. Найнижчі показники ментального здоров’я має молодь (18–24 роки): 56% відчувають стрес, 53% — пригніченість, 45% — виснаження.
Водночас є й хороша тенденція: вразлива й чутлива, саме молодь здатна змінювати наратив про ментальне здоров’я у своїх суспільствах. Тобто саме вони здатні позбавити суспільство стигми щодо психологічної допомоги. Підлітки більш схильні сприймати людей із порушеннями ментального здоров’я як сильних, сміливих і таких, які надихають. Вони погоджуються з тим, що для покращення ментального здоров’я слід підтримувати відповідні освітні програми.
Якщо порівнювати зі старшим поколінням, серед молоді більше тих, хто вважає за необхідне підвищувати обізнаність про ментальне здоров’я. До речі, це можна зробити на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Тут ви завжди можете ознайомитися зі способами психологічної допомоги та самодопомоги.
Підготувала Леся Медведенко
