Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
Пані та панове!
Дорога Канадо!
Перш ніж почати, хочу нагадати один факт. Цей факт дуже важливий, щоб зрозуміти і Україну, і Канаду. І те, що ми повинні зробити. Зробити разом.
1983 рік. Місто Едмонтон, історія якого так тісно переплетена з долею України та канадської української громади.
Того року і саме в Едмонтоні був встановлений перший у світі монумент жертвам Голодомору. Дуже дякую! Встановлений у пам’ять про геноцид проти українського народу. Геноцид, що був здійснений за наказом із москви.
Перший у світі такий монумент. В Україні тоді не було монументів жертвам геноциду українців. Бо Україну тоді контролювала москва.
Цієї осені минуло вже 40 років від того першого й такого важливого вшанування жертв Голодомору. За цей час багато що змінилося. Україна здобула незалежність. Україна відновлює власну історичну пам’ять. І вже десятки інших держав — їхні парламенти, уряди — визнали Голодомор геноцидом українського народу. Лише за один цей рік є вже 11 таких визнань. І я впевнений, що світ — увесь світ — визнає правду про Голодомор.
Але є те, що не змінилося ані за 40 років, ані за 90 років, які минули з часу Голодомору. москва зараз, як і завжди, прагне контролювати Україну. Та не відкидає жодних засобів, зокрема геноциду. Саме геноцидом є те, що російські окупанти роблять з Україною.
І коли ми прагнемо перемогти, коли звертаємося до світу по підтримку, йдеться не про якийсь там «просто конфлікт». Йдеться про порятунок мільйонів людей.
Буквально фізичний порятунок. Звичайних чоловіків і жінок, дітей… Наших родин. Цілих спільнот. Цілих міст. Знищення росією Маріуполя, чи Волновахи, чи Бахмута, чи будь-якого іншого міста, чи села в Україні не має залишитися непокараним. Життя й справедливість повинні перемогти — скрізь в Україні, для всіх українців.
Цю російську агресію треба закінчити нашою перемогою, щоб ніколи більше росія не повернула й не могла навіть спробувати повернути геноцид в Україну. москва має програти раз і назавжди. І вона програє!
Шановні спікери! Увесь парламент Канади!
Джастіне, пане Прем’єр-міністре! Пані та панове урядовці!
Шановні представники громад і міст!
Усі громадяни Канади!
На мій погляд, однією з найбільш визначальних рис вашої держави є те, що справедливість — не порожнє слово для Канади.
Інший надзвичайно вагомий факт про вас — ви ніколи, ніколи не робите політичну ставку на ненависть і ворожнечу. Ви завжди на світлому боці історії.
І в час Першої світової війни, і в час між тими страшними війнами, і в час Другої світової війни, і в час холодної війни — ви завжди захищали свободу. Ви захищали справедливість.
Я не сумнівався в тому, що ви оберете сторону свободи та справедливості й тоді, коли росія пішла широкомасштабною війною проти України. Дякую.
Але ніколи не буває так, що достатньо лише обрати правильну сторону.
Треба ще й уміти бути лідером. Ви вмієте. Я дякую вам за це, Канадо!
Дякую за політичну підтримку для України. Це справді лідерська підтримка, яка має глобальне значення.
Бо коли ви за щось боретесь, коли ви боретеся за світле в людській природі, помилкова нейтральність інших щодо такої боротьби починає виглядати очевидно аморальною.
Коли бачиш справжніх лідерів, у всіх інших, хто боїться бути справжнім, говорити, боротися, залишається тільки два варіанти. Або ти змінюєшся, або тебе зневажають.
Я дякую вам, Канадо, за те, що для багатьох у світі ви є саме таким взірцем — взірцем, який спонукає інших захищати життя.
Канадська підтримка зброєю й обладнанням для України дала нам змогу врятувати вже тисячі життів. Це й ППО, і бронетехніка, і снаряди для артилерії. І дуже вагома допомога в розмінуванні. Дякую!
Канадське лідерство в санкціях проти росії за цю війну й терор справді спонукає інших у світі наслідувати ваш приклад.
Я особливо вдячний вам за надзвичайно сильну, на сто відсотків лідерську підтримку українського руху в НАТО.
За вашу потужну участь у тренуванні наших воїнів. Це дуже важливо. Це вже традиція, коли Канада тренує тих, хто захищає світ. Тисячі й тисячі пілотів у час Другої світової війни. Тисячі й тисячі українців зараз. Це те, без чого перемог не буває, — тренування. Дякую вам за це!
Дякую за економічну підтримку. За допомогу Україні позбутися залежності від російського ядерного палива. І це прогрес не лише для нас.
Україна й Канада разом, разом із партнерами та друзями демонструють усім, що цілком реалістично повністю позбутися зв’язку із сумнівними російськими атомними технологіями.
Окрім суто технологічної небезпеки, російська атомна галузь служить і московській політичній експансії. росія використовує атомні технології та будівництво атомних станцій — як газ і нафту — для політичних атак проти суверенітету інших націй. росія намагається ламати суверенітет інших шляхом своїх маніпуляцій енергоресурсами. Всіма енергоресурсами. Тому що більше народів будуть вільними від російських енергоресурсів, то швидше енергія у світі знову стане лише енергією — лише ресурсом, а не зброєю проти суверенітетів.
Ще один важливий напрям нашої співпраці. Буквально справедливість.
Сьогодні на переговорах із Джастіном, з паном Прем’єр-міністром, ми обговорили канадську ініціативу для G7 посилити роботу для конфіскації російських активів. Кошти, які росія та її поплічники витрачають на війну, мають бути спрямовані на справедливу компенсацію збитків, завданих війною й терором.
Активної та глобальної роботи потребує також справедливе притягнення росії до відповідальності за сам злочин агресії та за абсолютно всі злочини — наслідки агресії: від кожної смерті через війну до всіх фактів депортації наших людей. Дітей і дорослих. Кожне життя потребує захисту. Кожна нація, яка зазнала нападу, потребує забезпечення справедливості.
Це й світу потрібно.
Щоб інші потенційні агресори бачили, що війна для агресора закінчується вироками.
Я закликаю вас, Канадо, поширювати своє вміння бути лідерами й на інші країни, особливо в цьому питанні — щодо справедливості, щодо засудження за агресію, щодо компенсації збитків за агресію, щодо того, аби агресор відчув, якою сильною є справедливість.
І понад усе я хочу подякувати вам, Канадо, за суто людське — за те, що ви допомагаєте українцям почуватися як удома, коли вони тут, у Канаді. Дякую вам.
Це не просто спадок історії. Це спадок характерів.
Канадська українська громада — це мільйони українських доль, які стали долею Канади з усім розмаїттям її спільнот.
Волелюбність. Сміливість. Таке особливе наше внутрішнє відчуття справедливості. Уміння наших людей принести затишок усюди, куди вони приходять, будувати й творити, а не руйнувати чи принижувати.
Українські прапори в Канаді — це вже така ж повсякденна деталь життя, як і абсолютна довіра до Канади в Україні. Насправді ця близькість дає багато відповідей, зокрема відповідей на питання про цю війну.
Чи можемо ми здатися? Ні.
Чи можемо ми зрадити те світле, що є в людській природі? Ні.
Чи можемо ми змиритися зі злом? Ні.
Чи можемо ми дозволити, щоб наша ідентичність була стерта? Ні.
Україна й Канада однакові — ми стоїмо і боремося за життя.
Україна, а не геноцид вийде переможцем із цієї війни. Люди будуть переможцями, а не кремль. Свобода буде переможцем. Справедливість буде переможцем. Ви можете точно знати це про нас, бо точно знаєте про себе, що ви ніколи не підкорилися б злу.
Я дякую вам, Канадо!
І хай одного дня в Едмонтоні, як і в інших містах світу, як і в містах України, постане монумент на честь перемоги нашого народу в цій війні. Нашої з вами спільної перемоги.
З вами — народом Канади, з усіма вашими громадами, з усією вашою спадщиною, спадщиною добра.
Пані та панове!
Сьогодні ми з моєю прекрасною першою леді мали честь зустрітися з Генерал-губернаторкою Канади високоповажною Мері Саймон. Вона навчила мене слова зі своєї рідної мови: «ajuinnata». Вона сказала, що це слово означає не здаватися, залишатися сильним попри все. Так і буде.
Ajuinnata, Канадо! Ajuinnata, Україно!
Слава Україні!
