Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ще Микола Пирогов, видатний хірург та засновник військово-польової хірургії, зазначав, що війна — це епідемія травматизму. Наразі близько 40 відсотків поранених воїнів мають ушкодження кінцівок, велика частка з них потребують відновлення кісток.
Але не лише кісток. Як розказав кореспондентці АрміяInform начальник травматологічного відділення підполковник медичної служби Юрій Лазаренко, уже влітку минулого року до лікувального закладу почали надходити захисники із дуже важкими пораненнями м’язового компонента плечового поясу із масивними дефектами кісткової тканини верхньої кінцівки.
— Якщо говорити просто, у хлопців за рахунок значних пошкоджень унаслідок поранення відсутня частина м’язів чи кістки, у деяких випадках — вирвано суглоб. Ушкодження великої ділянки м’яких тканин не дозволяє робити навіть протезування. Тож ми зіткнулись із проблемою: як замістити ці дефекти та відновити функції руки.
На допомогу лікарям прийшли сучасні технології. Так, було ухвалено рішення для протезування кістки використовувати індивідуальні титанові імпланти, виготовлені за допомогою 3D-технологій.
— До нас привезли пацієнта, морського піхотинця, із важким пораненням плеча: у нього була відсутня середня частина кістки, вирвано велику ділянку м’язів, але збережений суглоб. Йому пощастило, що на попередніх етапах лікування йому не ампутували руку. Ми самі, якщо чесно, спочатку вагались щодо вибору шляхів лікування. Та, врешті, ухвалили рішення рятувати кінцівку. Для нього був виготовлений 3D-титановий імплант. Але попередньо ми зі спини перемістили м’язи зі шкірою на плече. Згодом встановили імплант. За три місяці після операції воїн вже доволі непогано міг рухати рукою.
Процес виготовлення індивідуального титанового імпланта — тривалий та копіткий. Спочатку хірург створює технічне завдання, яке надсилає інженерам-волонтерам із компанії Materialise. На цьому етапі проговорюються форма, розмір конструкції, місце і тип кріплення, яким імплант буде фіксуватись. Потім інженери створюють 3D-модель, а згодом — макет. Далі лікар вносить свої зауваження, враховуючи конкретну ситуацію пацієнта. І лише потім друкується імплант із титану, адже саме цей метал найкраще інсталюється в кістку.
— Наприклад, я визначаю, що із певного боку неможливо провести гвинти, і треба дещо переробити. Таке спілкування займає певний час. А кожен протез виготовляється місяць-півтора, — зазначає Юрій Лазаренко. — Так, не в кожного пацієнта є можливість стільки чекати, і не кожен хірург надасть перевагу цій методиці, а вважатиме за потрібне користуватись звичними засобами. Проте, на мою думку, подібна технологія має право на життя, особливо якщо поранення є дуже важким. Сьогодні у нас вже є пацієнти, яким операцію провели рік тому. Вони показують доволі непогані результати.
Сьогодні Командування Медичних Сил ЗСУ всіляко сприяє впровадженню сучасних технологій, зокрема і застосуванню індивідуальних титанових імплантів верхніх кінцівок.
Один із тих поранених, кого вже пролікували за цією методикою, — стрілець 72-ї бригади Костянтин. Захисник дістав поранення у боях під Вугледаром у січні цього року. Говорить, що руку не відчував зовсім.
— У середині січня противник пішов у наступ, наші позиції щільно обстрілювали. Я так і не зрозумів, як зазнав поранення. Пам’ятаю, що встиг присісти в окопі, а рука залишилась зверху, і заціпило. Рука висіла, як мотузочка. Побратими надали домедичну допомогу, наклали джгут. Згодом — лікування в госпіталях. Місяць тому зробили протезування кістки. Рука вже не те щоб болить, але постійно ниє. Але я вже можу її згинати в ліктьові, піднімати в плечі. Єдине, що кисть і пальці добре не працюють, бо були пошкоджені нерви. Але я постійно тренуюсь, аби якнайкраще відновитись.
Окрім того, військові травматологи провели унікальну для України операцію — відновили пораненому десантнику функцію плечового суглоба за рахунок індивідуального титанового імпланта.
— Цей захисник спочатку проходив лікування за кордоном, де йому надали невтішні прогнози. Ми ж вирішили поборотись за відновлення функцій пацієнта. У нього, окрім м’язів, був відсутні плечовий суглоб. Водночас, попри дуже важке поранення, збережені нерви. Зробили для нього індивідуальний 3D-протез і «під’єднали» руку до лопатки. За три тижні після операції у пораненого почала відновлюватись рухливість руки.
Наразі до операції готують ще одного важкого пацієнта. У воїна взагалі відсутня верхня третина плеча: немає суглоба, ділянки кістки, частини м’язів. Хірурги вже закрили дефект, перемістивши м’язи з іншої ділянки тіла, нині йде процес виготовлення імпланта.
Юрій Лазаренко розповідає, що коли готувався робити ці операції, звернувся до наукової літератури.
читайте також:
— Мені вдалось знайти в американських журналах статті, що стосувались лише 3 випадків ушкоджень нижніх кінцівок, коли лікарі заміщали великі дефекти кістки титановими імплантами. За цими пацієнтами спостерігали впродовж 16 місяців. З огляду на те, що сучасна історія не знає подібного воєнного конфлікту за масовістю поранених та характеру уражень, наразі маємо унікальні дані, які опрацьовуємо. Результатами проведених операцій я вже ділився і з українськими колегами, окрім того, виступав на конференції перед індійськими фахівцями. Як бачимо, у нашому випадку, на жаль, війна стає рушієм прогресу, стимулюючи нас мобілізуватись, шукати сучасні та передові рішення, аби повертати наших захисників до повноцінного життя.
Фото Юрія Лазаренка
