Сьогодні — він командир 431-й окремого батальйону безпілотних систем: зграї, яка воює за принципом «не числом, а інтелектом». АрміяInform він розповів про те, як народжується культура, в якій ніхто…
Сучасна війна змушує наше військо змінювати навчальні програми для військовослужбовців. Зміни відбулись і у вогневій підготовці. Які ж нові вправи виконують тепер наші військові — читайте у матеріалі кореспондентів АрміяInform.
— У нову програму навчання з вогневої підготовки внесено вправу «Ведення бою в окопі». Людина, коли потрапляє в окоп противника, має розуміти, що і як їй треба робити: як рухатись, де кинути гранату. На навчальному місці у нас є взводний опорний пункт, де військовослужбовці відповідно до умов виконання вправи ведуть вогонь з автомата, кулемета, гранатомета та метають гранату, — розповідає військовослужбовець ЗСУ Віталій.
Він описує ще одну нову вправу, під час якої військовий займає місце на вогневому рубежі в окопі, а інструктор знаходиться на рубежі відкриття вогню і стріляє по окопу, де знаходиться військовий:
— Але такі вправи виконуються на завершальному етапі навчання. Бо вони вимагають від людей певних навичок, загартованості. Ще є вправа, коли військовослужбовець починає рух у бік інструктора, і той бойовими набоями веде вогонь зліва-справа від цього військовослужбовця. Є визначені сектори, у яких він знаходиться і обстрілюється. Потім за командою керівника військовослужбовець переміщується на іншу позицію… Це вправи, які психологічно налаштовують людину на те, що їй доведеться виконувати бойові завдання.
Віталій зазначає, що нині одними з головних чинників, які впливають на особовий склад у районі виконання завдань, є робота ворожих безпілотних апаратів.
— Тому з`явились і вправи стрільб по повітряних цілях. Це коли наші військові вогневими парами тренуються вести вогонь по них. Ми запускали для навчання гелеві кульки, які змінюють висоту. І вже на першому занятті люди добре відпрацювали: ми використали всі кульки і гелій, бо військовослужбовці вразили усі цілі, — зауважує військовослужбовець.
Фото Дмитра Юрченка
